"129 років тому в Харкові відбувся перший публічний кіносеанс вітчизняного фільму на території України" - журналіст і автор телепрограм Ігор Жуков

"129 років тому в Харкові відбувся перший публічний кіносеанс вітчизняного фільму на території України" - журналіст і автор телепрограм Ігор Жуков на порталі Gromada Group
Фото зі зйомок випуску телепрограми «Прем’єра з Ігорем Жуковим», присвяченому першим показам кінематографа в Україні та Харкові

Перший публічний кіносеанс вітчизняного фільму на території України пройшов у Харкові 129 років тому 2 грудня 1896 року. Про це, а також про інші цікавинки з історії вітчизняного кінематографу розповідає автор і ведучий телепрограм про кіно, які виходили на регіональних і загальнонаціональних усекраїнських телеканалах понад 30 років, «Відеоревю», «Антологія кіно: найзначінші фільми ХХ століття», «Кіноклуб», «Прем’єра» та ін. Ігор Жуков.

Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли 1893 року механік Одеського університету Йосип Тимченко на декілька місяців раніше за Едісона та за два роки до братів Люм'єр розробив апарат "кінескоп" придатний для кінознімання та кінопроекції. Тоді ж він здійснив перші кінозйомки – зафільмував вершників і метальників списів. Винахід презентували 9 січня 1894 року.

 

Фото з відкритих джерел

 

Після першого публічного показу кінематографа братів Люм'єр, 28 грудня 1895 року у французькому Гранд-кафе в Парижі, їхній винахід з'являється і в інших країнах. Харківська публіка познайомилася із «сінематографом» у 1896 році. Заїжджі кінодемонстратори з'явилися у Харкові влітку. Як з'ясував мій колега, кінознавець Володимир Миславський, разом із яким ми у 2010-х роках робили телепрограму "Кінодует", у своїй книзі "Кінематографічна історія Харкова": "Перша згадка про публічну демонстрацію кінематографу датується 7 липня 1896 року". У харківських газетах опублікували "небувалу новину" про "живу фотографію, що рухається" в "Саді комерційного клубу «Сейнематограф». У літній сезон 1896 року в закритому літньому театрі Комерційного саду демонструвалася програма, що складалася з десяти фільмів («Англійські боксери», «Пожежа в Лондоні», «Міст через Темзу», «Танець серпантин» та ін.). До Харкова приїхав представник англійської фірми Роберта Пола зі своїм апаратом «аніматографом». Публічні сеанси «аніматографа» фірми Роберта Пола в Харкові влаштовував французький громадянин Мойне, власник одного з харківських готелів. Але успіх демонстрацій «нещодавно винайденого апарату «кінематографа» був короткочасний. 

 

30 вересня 1896 року фотограф Альфред Федецький зняв перший документально підтверджений фільм на території України та країн тодішньої Російської імперії, яка тоді включала і Польщу, і Фінляндію, «Перенесення чудотворної ікони Божої матері з Курязького монастиря до харківського Покровського монастиря». У газеті «Південний край» тоді написали, що Федецький «зняв на кінетографічну плівку перенесення ікони Озерянської Божої Матері по вул. Катеринославській упродовж 1,5 хвилини». Церемонію щорічної процесії перенесення чудотворної ікони Божої матері з Курязького монастиря в Покровський монастир через Холодну гору Катеринославською вулицею до Успенського собору Федецький скоріш за все знімав біля свого ательє. Потім Федецький зняв ще декілька хронікальниї стрічок, серед яких «Вид Харківського вокзалу в момент відходу поїзда, з начальством на платформі» та «Народне гуляння на Кінній площі в Харкові». 

 

Цікава сама постать Альфреда Федецького - видатного українського фотографа польського походження, першого українського оператора хроніко-документальних фільмів, переможця престижних міжнародних фотовиставок. Народився Альфред-Люціан Костянтинович Федецький у 1857 році в Житомирі в польській театральній сімʼї. З дитинства захоплювався фотографією, освіту здобував у Відні у Фотографічному інституті при Академії мистецтв. Декілька років Федецький працював у київському фотоательє Влодзімежа Висоцького, де зробив чимало фоторобіт, серед яких портрети М. Заньковецької, М. Кропивницького та інших видатних митців. А у 1886 року відкрив у Харкові власне фотоательє. Федецький робив портрети не лише простих харків’ян (правильніше сказати, тих, хто міг собі це дозволити), а й видатних людей, і навіть імператорів Олександра III, Миколи II, а також доктора Леоніда Гіршмана, архітектора Олексія Бекетова, сім’ї Алчевських. Для міжнародної фотовиставки в Лондоні Федецький створив фотоальбом архітектури монастирів, за що отримав медаль і грошову премію, яка пішла на придбання двох кінокамер.

 

Фото Альфреда Федецького

 

Перший публічний кіносеанс вітчизняного фільму на території України та всієї тоді Російської імперії відбувся в Харкові та провів його Альфред Федецький 2 грудня 1896 року в будівлі старого оперного театру (сучасної Харківської обласної філармонії) на вулиці Римарській. Крутив кіно він особисто і показав ще декілька власних фільмів, які побачили харків'яни під час двох історичних кіносеансів. Харківська публіка була в захваті. 

Цікаво, що перед першою кінопрем'єрою Федецький влаштував показ у своєму ательє для кореспондентів харківських газет і представників влади. Він показав фільми та анонсував майбутню демонстрацію в Оперному театрі, де глядацькій залі вміщав майже тисячу місць. Напередодні прем'єри в газетах з'явилися схвальні відгуки, і зал був повний. Для успішної прем'єри в  Федецькому прийшлося вирішувати складне технічне завдання: йому було треба добре освітити екран. І в цьому допоміг харківський фізик Павло Клюге, який газове джерело світла у кінопроекторі замінив на електричне. До речі, кіносеанси Федецький, який був ще й відомим благодійником, проводив також із благодійною метою і пожертвував увесь збір на користь бідних, які не мали коштів для викупу зимового одягу з місцевого ломбарду. 

 

Фото з відкритих джерел

 

Далі Федецький знімає нові фільми, які показувалися не тільки у нас, а й в інших країнах. Він удосконалив кінознімальний апарат і навіть іноземні фірми погодилися купувати кінопродукцію Федецького, але за умови анонімності автора. Це не влаштовувало професіонала, і тому він вирішує відкрити власний кінозал. Федецький орендував приміщення, придбав будку з проєктором і починає демонструвати фільми. Але будівлю підпалили невідомі. Під час пожежі згорів проєктор, а з ним і перші українські фільми. Федецький більше не знімав кіно, повернувшись до фотографії, і першим в Україні почав працювати над створенням кольорових світлин. Помер Альфред Федецький у 45-річному віці в 1902 році і був похований в Харкові.

 

 

Фото з відкритих джерел

 

 

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

 

 

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

 

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм

 

 

Дивіться та слухайте унікальні відеоподкасти проєкту  «Культурна Перемога»  відомого журналіста, автора телепрограм про кіно і TV Ігоря Жукова:

https://gromada.group/news/podkasti-proyektu-kulturna-peremoga-igorya-zhukova

 

Читайте також Телеграм-канал проєкту "Кіно, яке не подивляться орки" з унікальною інформацією, якої немає в інтернеті: https://t.me/kinoorki

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту