Володимир Ск!п: «Навчили малювати на свою голову, тепер терпіть!»

«Целюща сила гумору, схільність до самоіронії є ознакою непересічності творчості Володимира й привабливості Ск!па-співбесідника», - так відома меценатка Людмила Рубаненко написала про багаторічного голову творчого клубу "Гостинна на Дворянській", митця та дизайнера Володимира Ск!па (Скіпенко), який днями відзначив ювілей.

«Целюща сила гумору, схільність до самоіронії є ознакою непересічності творчості Володимира й привабливості Ск!па-співбесідника», - так відома меценатка Людмила Рубаненко написала про багаторічного голову творчого клубу "Гостинна на Дворянській", митця та дизайнера Володимира Ск!па (Скіпенко), який днями відзначив ювілей.

«А ще наш ювіляр схільний до вільністі думок і дій. В цьому сила його міцного українського коріння!», - додала вона.

Володимир Ск!п – людина і творець, справді, незвичайний. Своє творче кредо він побудував на грі парадоксів, а це особливий самобутній дар і риса характеру.

Пам’ятаю, у попередню круглу дату Володимир дав інтерв’ю автору цих рядків та представив сам себе таким чином (мовою оригіналу): «художник - многогранец, многоНЕчлен всех творческих союзов одновременно, лапидарист и палендроман, работающий в жанре здорового маразма…».

- На цьому званні - «багато не член всіх творчих спілок одночасно», я завжди наполягаю, - сміється Володимир, - тому що це - моя позиція. І вона народилася за потребою, бо друзі в мене вже стали професорами, академіками, заслуженими діячами тощо. Довелося мені самому собі теж присвоїти звання.

Хоча «багато не член» і звучить багато гордо, зате у Ск!па є орденська медаль, якою може похвалитися не всякий художник.

Його серія фотопортретів «Мої сучасники» (2008) здобула медаль Леонардо да Вінчі, яка заснована Європейським комітетом з нагород та премій при ООН на честь 550-річчя генія епохи Відродження Леонардо да Вінчі.

Цю почесну нагороду вручають за особливі заслуги перед світовим співтовариством, своєю Батьківщиною, міжурядовими організаціями, створення видатних творів у сфері живопису, скульптури, архітектури, літератури та інших галузях культури та мистецтва, отримали міжнародне визнання.

Із циклу "Мої сучасники". Портрет вченого, музикознавця, телеведучого та основоположника радянської рок-журналістики Сергія Короткова (1946 – 2010).

Коли Ск!п виставив серію фотопортретів людей-засновників фестивалю античного мистецтва «Боспорські Агони» у Криму, на виставку прийшов актор Василь Лановий.

Він постояв хвилину біля свого портрета, тихо промовив: «Звірюга…» - і пішов. З того часу мистецтвознавці та біографи актора губляться у здогадах: кого він мав на увазі, чи свій портрет, чи автора портрета?

Літератор Наум Вольпе вибухнув із цього приводу тирадою: ««Явил художник озаренный артиста профиль озверенный». Але можна прочитати і навпаки: «Явил художник озверенный артиста профиль озаренный».

Графічні роботи Ск!па можна розглядати довго, куштуючи творчі знахідки, підходи та «заходи», особливості дизайнерської майстерності.

Незважаючи на те, що Ск!п здобув класичну освіту малювальника та живописця У Харківській академії дизайну та мистецтв, у прихильності до реалістичного мистецтва його звинуватити вже тоді було складно.

Одного разу Ск!п зобразив Мефістофеля, сконструювавши його з людських вад: перелюбство, наркоманія, пияцтво… Його друзі поїхали на ПМП до Німеччини і забрали фотографію цієї роботи з собою. А за місяць вона з’явилася в журналі «Штерн». Хоча підпису автора під малюнком не було, Ск!па знайшли досить швидко, і він потім довго пояснював, що не отримав гонорару від світового капіталізму за розбещення морального вигляду будівельника комунізму. У радянські часи подібні речі тягнули на років п’ять перебування «у місцях, де холодно навіть у пальті».

Але повернемося до мистецтва та дизайну.

– Це настільки різні сфери діяльності, – захоплюється Ск!п. - Дизайнер завжди працює в запропонованих обставинах, тобто ти маєш враховувати позицію господаря та покупця. Я можу сперечатися і досить жорстко щодо форми, як це має бути з професійної точки зору, але за концепцією – ні. І не докладаю жодних зусиль, щоб сперечатися.

Людмила Рубаненко и Володимир Скіпенко

- Що тоді залишається для себе?

  - Є те, що я роблю лише для себе. І тоді тобі абсолютно байдуже, що про це скажуть. Навчили дурня малювати на свою голову, тепер терпіть!

Читайте також

Елемент несподіванки. Жінка-карикатурист

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту