Мистецтво як мова, якою можна говорити про немислиме

Треба сказати, що Художній музей Штутгарта відомий своїм зібранням робіт Отто Дікса — знакового німецького живописця і графіка 20-го століття. Учасник Першої світової війни Отто Дікс (нім. Wilhelm Heinrich Otto Dix); роки життя - 1891 - 1969 - німецький живописець та графік, зазнав сильного впливу авангардних стилів XX століття. Найбільш відомі роботи 1920-х та першої половини 1930-х років, що відобразили жах, у який війна занурює суспільство.

Отто Дікс перед своїм будинком у Хемменхофені, 1961 р. Фото: Ханнес Кіліан, © Будинок історії Баден-Вюртемберга, добірка Кіліана

У нацистській Німеччині він поїхав у село, де таємно писав картини. В останні місяці Другої світової війни Отто Дікс був призваний у фольксштурм, узятий у полон французькими військами, у лютому 1946 звільнений. Отто Дікс жив у роки, коли Німеччина являла собою дві держави: ФРН та НДР. В обох державах до художника ставилися з великою повагою. Хоча жив Дікс переважно у ФРН, але у НДР, у Дрездені, у нього теж була майстерня.

Ото Дікс "Війна", триптих

На запрошення Анне Фіт, кураторки музею, Катерина Семенюк та Оксана Довгополова розробили концепцію проекту, який інтегровано в простір музейної експозиції.

Отто Дікс, автопортрет. Фото: Gerald Ulmann

В залах музею Großstadt (Мегаполіс) та Krieg (Війна) зустрічаються роботи Отто Дікса періоду Першої та Другої світових війн та створені після 2014 року роботи українських митців: Андрія Сагайдаковського, Катерини Бучацької, Дениса Саліванова, а також колективний звуковий проєкт Максима Іванова, Віктора Константінова, Івана Скорини, Ксенії Щербакової та Ксенії Янус.

На виставці представлені роботи харківських художників Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського. Художній дует із Харкова -  учасники багатьох виставок зокрема в Україні, Чехії, Іспанії. Вони також є учасниками проекту «Особовий склад» у харківському ЄрмилівЦентрі.

 

Як повідомили організатори виставки у Штутгарті, з початком Першої світової війни в 1914 році старий, цілком стабільний устрій Європи зазнав краху. Війна стала переломним моментом, її наслідки відчуваються і сьогодні.

Андрій Сагайдаковський, Фальшиве небо, 2017, килимок, олія; колекція Павла Мартинова. Фото: Gerald Ulmann

На думку британського історика Еріка Гобсбаума, за «довгим 19 століттям» — від Французької революції до 1914 року — послідувало «коротке 20 століття», що закінчилося в 1991 році з падінням Радянського Союзу, останньої імперії. Однак сьогодні ми бачимо, як Росія продовжує висувати імперські претензії на владу, знову зміцнюючись через завоювання країн, які раніше входили до складу СРСР. 20 століття ще триває — коли воно закінчиться?

Фото: Gerald Ulmann

Кураторські роздуми Оксани Довгополової:

- Коли роками працюєш з усталеними темами пропрацювання минулого, то знаєш, що мистецтво є простором, де формується мова, якою можна говорити про немислиме. Зазвичай це відбувається за декілька десятиліть після подій. А коли ми всередині жаху, як розповідати про те, чого краще було б не знати? Чи не розповідати? Власне, що саме ми зараз переживаємо?

Денис Саліванов, Безпечне місце, 2022, полотно, олія; колекція ГО МСМ

Після 24 лютого кожна точка українського простору є мішенню. Нас може не стати — як країни, як культури, як нації, як кожної окремої людської істоти, як території та ландшафту. Яку б рамку ми не наклали на наші спроби зрозуміти реальність, у ній буде просвічувати крижаний доторк небуття.

Андрій Рачинський, Даніїл Ревковський, Степ Мікі Маусів. Архіви, 2023, інсталяція; надано художниками

Ті, кому щастить залишатися живими, почуваються дещо іншими істотами, ніж вони були до 24 лютого. У світі багато чого перевернулося з ніг на голову — і зараз нам ідеться не про звичне: «Як таке можливо в 21 столітті?!». Цікаво, чому це могло статися в 20-му, але вже не може в 21-му? Ніби після Першої світової не було зрозуміло, що війна — це погано. Чи завадило це катастрофі Другої світової?

Отто Дікс, Вирви від снарядів зі спалахами, близько 1916, пастель, папір; Kunstmuseum Stuttgart, © VG Bild-Kunst, Bonn 2023

Катя Бучацька, Цей світ записує (Still), 2022, © Катя Бучацька

24 лютого світу, який ми знали, не стало. Реальністю став не-світ, загроза та нестримне бажання витримати. Ми опинилися в реальності з граничною концентрацією буття — саме тут, у точці болю та спротиву. Так буває в момент поранення: навіть не бачачи, що саме нас поранило, ми стаємо концентрованим у точці болю буттям. Не носіями розуму, а есенцією буття та неможливості дії. У момент, коли ми спроможемось на перше зусилля тлумачення, ми отримаємо надію на виживання.

Отто Дікс, "Окопна війна"

Колись Отто Дікс намагався прокричати жах війни та показати скалічений війною світ. Його реальністю стала Перша світова, а потім друга.

Навесні 2023 очі героїв Дікса будуть вдивлятися в образи, створені українськими художниками після початку війни росії проти України, після 2014. Поки не буде знищена остання імперія, двадцяте століття в Європі не завершиться. Виставка не про минуле, виставка про майбутнє.

 

Організатори — платформа культури пам’яті Past / Future / Art, Kunstmuseum Stuttgart

Партнери — Institut für Auslandsbeziehungen (ifa), Rave Stiftung

Частина представлених робіт надана колекціонером Павлом Мартиновим та громадською організацією “Музей сучасного мистецтва” (ГО МСМ / MOCA NGO)

 Читайте також

Погляд очима Землі...