3 травня виповнюється 100 років із дня смерті Миколи Міхновського (1873–1924)

Публіцист, громадсько-політичний діяч, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Все це про Миколу Івановича Міхновського. 

На початку 1899 року молодий адвокат Микола Міхновський переїхав із Києва до Харкова і надовго пов'язав своє життя з нашим містом. Про насиченість і вагомість харківського періоду його діяльності свідчать становлення й розбудова власної адвокатської практики, заснування Української народної партії, громадська робота гласним Харківської міської думи, видання програмних документів і часопису «Сніп», участь у фундації кількох товариств, низка політичних акцій і культурних ініціатив. Один з епізодів життя Міхновського в Харкові – ініціативна праця на користь Харківської громадської бібліотеки (нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка).

У 1906 році Микола Міхновський очолив бібліотечну українську комісію, покликану керувати новоутвореним українським відділом – спеціалізованим підрозділом літератури українською мовою та іншомовних видань про Україну. Він перебував на цій посаді шість років, і саме на цей час припадає найбільш плідний період роботи комісії (1909–1912). На користь цього твердження свідчать активне комплектування фонду бібліотеки україномовною та українознавчою літературою, вагомий внесок у розвиток національної бібліографії, привернення уваги Харківської міської думи та громадськості міста до українознавчого напрямку діяльності книгозбірні, вшанування пам’яті Тараса Шевченка шляхом присвоєння його імені українському відділу...

«Він став ідеологом української думки в Харкові, дуже цікавився молоддю й зробився зв’язковим між тією молоддю і старшим українським громадянством… Його вплив на українське громадянство був колосальний» (Юрій Коллард, український громадсько-політичний діяч про Миколу Міхновського).

Більше фактів із життя Миколи Міхновського можна дізнатися у науково-просвітницькому проєкті «Микола Міхновський і Харківська громадська бібліотека у світлі публікацій» а також у статті  "Харківські адреси Миколи Міхновського".