50 днів пекла у Кругляківці: історія піхотинців 43 бригади

Як в умовах значної переваги противника у живій силі та озброєнні, під постійними обстрілами нашим хлопцям вдалось протистояти ворогу та при цьому завдавати йому колосальних втрат журналістам АрміяInform розповіли піхотинці 43 бригади з позивними «Запорожець», «Вовк», «Ультрас» та «Ткач».

Окупанти з РПГ розносили будинки та просочувалися малими групами

«Ми зайшли в село 10 жовтня 2024 року, і вже тоді фактично наші позиції з кацапськими були вперемішку. Тобто десь наш будинок, десь — їхній, потім знову наш. Ворог обійшов село по краях, і вийти ми вже не могли. Як противник наступав? Окупанти з РПГ будинки розносили, малими штурмовими групами, по 3-4 людини, намагалися просочуватися та закріплюватися. Якось два рази на БМП заїжджали прямо на мою позицію. Але там і залишилися», — розповідає піхотинець «Ультрас».

Знищували ворожу техніку переважно дронами. Підтримку надавала 77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада та група полку безпілотних систем «Ахіллес».

Жили в підвалах розбитих будинків. Постійне цілодобове спостереження, контроль свого сектору. Позмінно чергували: двоє відпочивають, двоє пильнують — наприклад, один город контролює, другий дорогу та сад. Особливо важко вночі, коли холодно, чекаєш, прислухаєшся до кожного шереху. Плюс вночі літають дрони з тепловізорами і бачать тепло. Треба було робити так, щоб не виявити своїх позицій.

Противник наступав двічі на добу, зранку в «сіряк» та вночі. Це була дуже важка робота. Питну воду, медикаменти, батарейки та БК нам скидували дронами. Їжу шукали самостійно в погребах житлових будинків. Були домашні закрутки, салати, тушонки плюс консерви. Це врятувало нас.

Зустрічали ворога вогнем, наші мінометники та ствольна арта навалювали з-за Осколу

«Село Кругляківка довге, тягнеться вздовж річки Оскіл. Відступати нікуди — позаду річка. Переправа на Сенькове вже була розбита. Штурмові дії йшли кожен день, в різних кінцях села, на різних вулицях. Тільки-но рашисти заходили, їх одразу знаходили, і починався бій, — каже „Вовк“ . — По селу були розкидані позиції 77 бригади, а ще, здається, були підрозділи Сил тероборони. Основний напрямок прориву ворога був з боку місцевої ферми та школи. Наші піхотинці зустрічали ворога вогнем, підтримували дрони, працювали мінометники та ствольна артилерія з-за Осколу. Фіксували ворожу групу, якесь скупчення чи техніку. Відразу завдавали прицільних ударів.

У повітрі постійно були наші дрони, повідомляли про рух противника, передавали координати, і відразу по них працювала наша артилерія. У перші дні навіть наші танки заїжджали в село та „прямою наводкою“ знищували кацапські позиції в будинках.

Ми ж, піхотинці, знищували рашистів з „покемона“, автоматів, кидали гранати, били гранатометами. Бувало таке: знищуємо групу з трьох людей, а з іншого боку вже лізуть інші. Фізично не могли зупинити всіх. Противник мав велику перевагу у живій силі. Якось 15 окупантів штурмували нашу позицію, на ній було 3 людини. Але хлопці зустріли ворога та дали бій. Усіх поклали».

— Російські штурмовики — це були профі чи якісь тюремщики?

— Різні були. Були фахівці, а були й «чмоні» та зеки. Брали полонених, спілкувалися — багато зеків було. Казали, що вони з групи чи загону V — це чисті зеки, по 15-17 років відсидки за вбивства.

Доводилося часто брати полонених. Але і рашисти у своїй більшості не здавалися. Билися, як то кажуть, до останнього патрона. Ми їх усіх знищували. Були навіть випадки, коли пропонували «розійтися по мирному». Це перелякані буряти, вони самі себе застрелили, бо боялись потрапити в полон.

Читати далі за посиланням

Читати також:

Працювала в окупаційній поліції: справу куп'янської колаборантки передали до суду

Ворог завдав авіаударів по Куп'янську, Петропавлівці і Гороховатці: є загиблі і постраждалі

Ківшарівка і Куп'янськ під ворожим вогнем: обстріли спричинили масштабні пожежі у житловому секторі

Телеграм-канал КУП`ЯНСЬК Gromada Group 

Facebook КУП`ЯНСЬК Gromada Group