Фронтова Курилівська громада: як живуть люди на двох берегах Осколу
Всi новини | | 1,158 | Автор: Андрій Домановський

Фото: Харківський прес-клуб
Якою зараз є ситуація у населених пунктах громади? Чи залишаються зараз місцеві мешканці у населених пунктах на лівому, фронтовому березі Осколу? Чи потрапив хтось із них під повторну окупацію?
Про це в прямому ефірі інформаційного проєкту "Голос громади" Харківського прес-клубу розповів начальник Курилівської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області Олександр Баулін.
Скільки людей перебуває на території громади? Як відбувається евакуація з населених пунктів на обох берегах річки Оскіл?
Ситуація у Курилівській громаді вкрай напружена. Через постійні обстріли вже близько двох тижнів на лівому березі річки Оскіл немає газопостачання, відсутнє світло і вода. В одному з населених пунктів працюють генератори, в інших – вода тільки з колодязів.
З лівого берега оголошена обов’язкова евакуація для всіх і примусова – для родин з дітьми і людей похилого віку. На правому березі під постійними обстрілами перебуває село Сенькове, яке знаходиться через річку від села Кругляківка.
У Кругляківці залишаються 19 людей, у яких вже немає можливості вийти з села. Вони постійно перебувають у підвалах і не можуть їх залишити.
У громаді було дві обов’язкових евакуації у примусовий спосіб родин з дітьми. Ще 3 листопада 2023 року начальник ХОВА Олег Синєгубов підписав рішення ради Оборони Харківської області, яке стосувалося лівого берега річки Оскіл. Ця евакуація була надзвичайно складною, багато родин відмовлялися.
Також існує юридична колізія, коли примусово вилучити дітей з родини, яка відмовляється від евакуації, можна тільки за рішенням суду. Це складно і забирає багато часу, якого в умовах постійних обстрілів просто немає. Загалом це питання потребує вирішення на рівні загальнодержавному, ми вже звернулися з цього приводу з відповідними пропозиціями.
Друга евакуація вже відбувалася швидше (ред.: вочевидь, йдеться про літо 2024 року), коли підключилася поліція.
Зараз вже завершується евакуація родин з дітьми з правого берега, рішення про яку ухвалено 4 жовтня 2024 року. На лівому березі, на жаль, ще перебувають дві дитини у селі Глушківка. Їх переховували батьки, ми їх знайшли, зараз їх на місці немає, але, за словами військових, вони можуть знаходитися десь поблизу.
Станом на ранок 20 листопада 2024 року у громаді перебуває 980 осіб, з них п’ять дітей. До повномасштабного вторгнення рф в Україну було близько 12 тисяч. Більш густонаселеним є саме лівий берег, там проживало до двох третин населення громади.
На лівому березі станом на сьогодні знаходиться 668 людей, з них дві дитини, на правому – 312 людей, з них три дитини.
Чи можна назвати тих, хто залишається на лівому березі Осколу в умовах загрози наступу ворога, такими, що чекають на російських окупантів,
чи вони надто прив’язані до господарства? Чому місцеві мешканці вкрай складно погоджуються на евакуацію?
Вважаю, що ті, хто чекав російські війська, вони залишили громаду і втекли в росію під час Слобожанського наступу восени 2022 року. Залишилися ті, хто бажав жити у власному будинку. Ці люди не розуміють, що чекає їх в евакуації у Харкові, Полтаві, Закарпатті, де ми їм пропонуємо місця для розміщення.
Зі старостатами і відповідальними за гуманітарний напрямок ми об’їжджаємо гуртожитки, де надаються місця у Харкові для переселенців. Там ми перевіряємо, в яких умовах проживають наші мешканці, запитуємо про потреби, готуємо відеоматеріали. Їх ми показуємо людям у громаді, які з невідомих причин вважають, що їх очікують бараки, сараї, та ще й зі сплатою комунальних послуг.
Насправді комунальні послуги надаються безкоштовно. Умови близькі до ідеальних: є пральні машинки і у деяких гуртожитках сушильні машинки, є електричні швейні машинки, бойлери, душові кабіни, нова сантехніка, тепло.
Майже всі хочуть їхати недалеко: як правило, залишаються у Харкові, на Закарпаття і в інші області погоджуються їхати одиниці. Інколи звертаються з проханням знайти житло поближче до рідних в інших громадах. З вирішенням таких питань нам допомагає Координаційний гуманітарний центр.
Насправді вирішити питання з розміщенням у гуртожитками легше: вони вже обладнані всім необхідним, будинки, як правило, потребують додаткових зусиль.
Інтерв'ю доступно на Youtube каналі і facebook сторінці Харківського прес-клубу.
Найближчими днями будуть опубліковані наступні частини розмови.
Слідкуйте за нами в соціальних мережах!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз