«Інакше як дивом це не назвеш»

Як розповів Громада.Груп начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний, внаслідок вчорашнього обстрілу селища керованою авіабомбою типу УМПБ Д-30 СН 16-річна дівчина отримала незначне  поранення голови, а її батько – поранення ноги.  Їм була надана медична допомога на місці, без госпіталізації. Таку ж допомогу отримали ще дві жінки – 55 і 54 років. Ніхто не загинув.

 «Інакше як дивом це не назвеш, бо вибух був дуже потужний, – говорить Олександр Тертишний.  –  У мене в сараї, десь за 800 метрів  від епіцентру вибуху, вибуховою хвилею повідкривало двері».

Начальник Борівської СВА також розповів, що авіаційна бомба вибухнула в повітрі і вибуховою хвилею та уламками було зруйновано близько 30 приватних будівель. Половина з них зазнала значних ушкоджень: повиривало вікна і двері, знесло дахи, пошкоджено стіни...

«Сьогодні увесь день ми видавали будівельні матеріали тим власникам житла, які до нас зверталися, щоб тимчасово закрити вікна і дахи в їхніх будинках, – повідомив Олександр Тертишний. –  Але поки Борова знаходиться в зоні бойовий дій, ми не можемо вести мову про серйозніший ремонт і про відновлення житла».

Начальник Борівської СВА також повідомив, що наразі адміністрація не планує оголошувати примусову евакуацію жителів Борової, бо хто хотів і так уже виїхав. Частина людей виїхала до Ізюма чи в інші населені пункти громади. Вдень вони приїжджають на роботу до Борової, а наніч знову виїздять. Сам керівник громади  з родиною залишається у Боровій і наразі не планує кудись виїздити. Каже, що тут, хоч і небезпечно, але  багато роботи, яку треба виконувати.

А ще Олександр Тертишний дуже переживає, що внаслідок недавніх приморозків у людей померзла городина і фруктові дерева, які почорніли від раптового удару стихії. У деяких місцях на поверхні грунту було до -5 градусів нижче нуля.  «Це теж велике лихо, бо цього року жителі громади можуть залишитися без урожаю», – із смутком говорить Олександр Володимирович. Та попри все, Борова тримається і сподівається, що наші Збройні сили з Божою поміччю не дадуть ворогу повністю зруйнувати селище і надію його мешканців на перемогу. Ми всі на це сподіваємося.