Максим Корнієнко: «Холодна погода не має стати бідою для родин військовослужбовців та ВПО»

Спочатку в соцмережах, в профілях фонду «Європейське серце України» з’явилося оголошення про роздачу одягу, взуття та посуду. Потім усі, хто зареєструвався, отримали запрошення. Чимало людей висловили зацікавленість цією акцією. А вже зараз, коли вихідні дні закінчилися, в соцмережах з’явилося чимало подяк фонду та його волонтерам за цю добру акцію…

Голова фонду «Європейське серце України» Максим Корнієнко каже:

— Сьогодні на вулиці доволі прохолодно, а далі буде ще холодніше. Люди, які втратили житло та майно, переселенці з прифронтових громад, а також люди деяких інших категорій просто не можуть дозволити собі купити теплий, зручний, сучасний одяг. Вони ходять в шортах та літніх футболках не через богатирське здоров’я, не через те, що їм жарко, а просто тому, що їм немає чого вдягнути. Тож, суспільство має це помітити і обов’язково допомогти таким родинам з груп ризику…

За словами очільника фонду, в своїй роздачі благодійники зосередилися на декількох категоріях громадян:

— Хотілося б допомогти усім, хто цього потребує, але це в межах одного благодійного фонду неможливо. Тому ми обрали для себе пріоритетні напрямки: родини діючих військовослужбовців, родини загиблих Героїв-Захисників та тих, що зникли безвісти, родини внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім’ї, одинокі пенсіонери та інваліди тощо. Серед тих, хто прийшов зараз за речами, є й такі люди, які одразу входять в декілька категорій, наприклад, є внутрішньо переміщеними особами та одночасно родичами зниклого безвісти бійця.

Одяг та взуття для роздачі фонд накопичував декілька місяців. Частину цього майна надали благодійники з різних країн: Німеччини, Британії, США, тож, це вироби відомих брендів, надійні та охайні. Частина цього одягу взагалі нова, її ніхто ще не носив. Але є й речі, які для роздачі надали самі родини з груп ризику. Про цю цікаву ініціативу пан Корнієнко розповідає:

— Дитячі речі рідко зношуються, бо діти швидко виростають. Отже, ми з нашими підопічними вирішили, що якщо річ родині вже не потрібна, тобто дитина з неї виросла, але вона ще має охайний вигляд і може бути використана іншою дитиною, ця сім’я її приводить в нормальний стан, пере, якщо треба — прасує, і повертає у фонд, щоб ми могли надати цей одяг тим, кому він потрібен. Отже, ті, хто отримував таку допомогу в минулому, тепер самі стали надавачами допомоги таким саме знедоленим людям, як і вони. Це, на мій погляд, дуже правильна практика, бо люди відчувають не тільки допомогу ззовні, але й взаємодопомогу, тобто реально об’єднують зусилля для подолання спільних проблем.

Розмаїття речей, які були надані для вибору відвідувачам, реально вражає: жіночі та чоловічі, для дітей різного віку, навіть для немовлят. Більше 100 відвідувачів швидко розібрали майже 500 речей, які були приготовані для них волонтерами фонду. Одна з таких речей — тепла куртка — дісталася пані Ганні М. Жінка не втримує радісних емоцій:

— Про таку якісну, красиву та теплу річ я не могла навіть мріяти. Це — абсолютно нова курточка, бачите, навіть ярличок зберігся, мабуть, її ще ніхто не носив, максимум — міряли. В ній буде зручно і тепло, я впевнена. Коли тікали з Вовчанська — хлопці, що нас вивозили, дали на збори 10 хвилин. Щось вже бахало поруч, тож, було не до збору речей. Слава Богу, документи встигли вхопити, дітей на руки — і бігом. Одяг, який на нас був — то й все, що маємо. Ну, ще те, що передали благодійники. Якби не ця роздача — навіть не знаю, що б я робила. Роботи досі не знайшла, постійного заробітку не маю, ще й діти постійно хворіють…

Сергій Петрович — батько військовослужбовця. Каже, що син наразі знаходиться в госпіталі на лікуванні. Пенсіонер каже:

— Мій дім показували в новинах, всі бачили, як розгорнуло навіть стіни. Так ця квартира — сусідня. А в мене частина майна згоріла, ще й вікна побило та двері на балконі. Доки будинок ремонтують — живу у родичів. А з одягом зовсім біда, ось, знайшов собі теплу сорочку та штани, можна в них і на вулицю вийти, і в домі поратися…

Друга частина роздачі — посуд. Максим Корнієнко розповідає:

— Ініціативо збору посуду народилася серед волонтерів фонду «Європейське серце України». В багатьох родинах зберігається посуд, який є якісним, нормальним, але не використовується. Свого часу його або купили про запас, або подарували родичі, або ще якось він з’явився у родині. І стоїть роками без діла. В той час, як ВПО та представники деяких інших категорій взагалі не мають посуду, щоб елементарно поїсти або приготувати собі їжу. Ми звернулися до людей — і не помилилися, нам почали дійсно приносити тарілки, каструльки, чашки, чайники тощо. Тут є посуд різних виробників, навіть старий радянський, але умови прийому чіткі: все якісне, ціле, чисте.

Марія Сергіївна — багатодітна бабуся, як вона сама себе називає. Вона виховує чотирьох онуків. Каже, що після евакуації з-під Чугуїва вирішила квартирне питання завдяки родичам: заселилася на їхню дачу, де й живе вже майже півроку:

— І все там добре, все там зручно, але з посудом були проблеми. Річ у тім, що вони там майже не жили, на тій дачі. Так, приїхав-уїхав. Тому наготуєш борщ в тій каструлі, і їстимеш або з каструлі, або з миски. Тепер хоч тарілки будуть, чашки, виделки, ложки. Цивілізація. Бо колись давно так їли: з одної миски всією родиною, зараз так вже не прийнято…

Питаю у Максима Корнієнка, як нужденним людям отримати таку допомогу, чи можуть громадяни з груп ризику звертатися до його фонду:

— Так, ми плануємо ще проводити подібні роздачі, але допомогти усім ВПО або усім рідним наших Героїв-Захисників ми не в змозі. Головне — не треба сидіти та чекати, доки хтось вас знайде та надасть вам допомогу. Цього, скоріше за все, не буде. Дізнавайтеся про існуючі фонди, записуйтеся, реєструйтеся, повідомляйте, про ваші проблеми та побажання. На жаль, реалії нашого життя такі, що ми не можемо оприлюднити час та місце видачі допомоги, бо є ризик, що туди «прилетить» ворожий боєзаряд. Тому я раджу заздалегідь зареєструватися в декількох благодійних організаціях, якщо ви потребуєте допомоги, уважно слідкувати за оголошеннями, які оприлюднюються. І, якщо вам підходить та чи інша благодійна акція — записуватися та приходити після підтвердження реєстрації. Тільки так. Бо є люди, які чують від родичів чи знайомих про роздачу — і приходять як сніг на голову організаторам, тож, отримують відмову у наданні допомоги та ображаються. Але волонтерів теж треба зрозуміти: вони розподіляють запрошення по часу таким чином, щоб в місці роздачі не утворювалося натовпу, щоб ворог не скористався цим для терористичного удару, щоб усім вистачило речей або посуду тощо. Ми намагаємося допомогти всім, але з тих, хто зареєструвався заздалегідь.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм