«Ми не маємо права зневірюватися»: як Савинська громада на Харківщині відновлюється під час війни

Життя під загрозою: безпекова ситуація залишається складною

Савинська громада, яка пережила російську окупацію, і сьогодні залишається у зоні постійної небезпеки. Ворог регулярно атакує територію ударними безпілотниками, а окремі населені пункти потерпають від наслідків бойових дій.

На жаль, ситуація не покращується. Кількість прильотів збільшується. Але водночас збільшується і кількість уражених ворожих цілей. Наші захисники тримають небо і допомагають нам почуватися хоча б трохи спокійніше, — зазначила Оксана Супрун.

Особливо небезпечною залишається траса Харків — Ізюм. Через загрозу атак російських дронів місцева влада інколи змушена скасовувати автобусні рейси, які організовує Гуманітарна місія «Проліска».

Понад 50% території вже обстежено: розмінування триває

Одним із найскладніших завдань після деокупації стало очищення території від вибухонебезпечних предметів. За словами начальниці військової адміністрації, сьогодні вже понад половину території громади вдалося обстежити або розмінувати. У першу чергу роботи проводилися у житлових кварталах, на дорогах, біля об'єктів критичної інфраструктури, згодом сапери перейшли до сільськогосподарських угідь.

Для нас важливо забезпечити безпечну роботу людей. Ми вже подаємо на розмінування не лише ріллю, а й пасовища та сіножаті, які використовують мешканці, — зазначає Оксана Супрун.

Водночас лісові масиви залишаються серйозною проблемою, вони нерозміновані.

  Фото: Оксана Супрун (facebook)

Навіть обстежені території не гарантують безпеки

У громаді наголошують: війна змінює характер загроз. Небезпека може чатувати навіть там, де раніше проводили обстеження. Нещодавно двоє підлітків отримали поранення після вибуху невідомого предмета під час прогулянки.

Ми максимально посилюємо інформаційну кампанію. Пояснюємо людям: не можна чіпати нічого, що лежить на землі. Навіть якщо предмет здається знайомим, — зауважила посадовиця.

За її словами, проблема полягає не лише у фізичному очищенні території, а й у формуванні культури безпечної поведінки, оскільки попри заборони мешканці все одно відвідують лісосмуги і інші небезпечні території.

 Фото: Оксана Супрун (facebook)

Населення скоротилося майже удвічі

До початку повномасштабного вторгнення у Савинській громаді проживало понад десять тисяч осіб. Сьогодні — дещо більше п'яти тисяч. Частина мешканців повернулася після деокупації, однак значна кількість людей досі перебуває за межами громади. Водночас місцева влада змушена шукати нові підходи до організації роботи в умовах кадрового дефіциту.

  Фото: Оксана Супрун (facebook)

Відбудова житла: державні програми та допомога донорів

Одним із пріоритетів залишається допомога людям, чиї будинки були пошкоджені або зруйновані. У громаді працюють комісії, які фіксують наслідки обстрілів та допомагають оформлювати документи для участі у програмі «єВідновлення».

Ще до запуску державної програми громада співпрацювала з міжнародними організаціями, завдяки яким понад 580 домоволодінь отримали будівельні матеріали для проведення першочергових ремонтів.

Ми працюємо навіть там, де люди не можуть скористатися «єВідновленням». Якщо є можливість залучити благодійників — ми це робимо, — наголосила Оксана Супрун.

Модульні будинки для тих, хто залишився без даху над головою

За підтримки міжнародних партнерів у громаді встановили модульне житло. У Залиманському старостинському окрузі чотири родини отримали сучасні модульні будинки, що стало альтернативою для людей, які через юридичні обставини не могли претендувати на державну компенсацію.

Проєктне мислення як стратегія виживання

У Савинській громаді переконані: відновлення неможливе без активного залучення зовнішніх ресурсів. За словами Оксани Супрун, практично всі спеціалісти громади навчилися писати грантові заявки.

«Ми подавали один із проєктів 28 разів. Отримували відмову за відмовою. Але якщо поставили собі мету — маємо її досягти», — повідомила начальниця Савинської СВА.

Минулого року громада підготувала дев'ять проєктів для системи DREAM. Чотири з них уже отримали фінансування.

Фото: Оксана Супрун (facebook)

Енергетична незалежність: сонячні панелі та генератори

Після російських атак на енергетичну систему країни громада почала активно інвестувати у власну стійкість. Сонячними електростанціями вже обладнано кілька свердловин, амбулаторію, ФАП та Центр надання адміністративних послуг. У ЦНАПі встановлено потужний акумулятор Tesla, що забезпечує безперебійну роботу. Також громада має модульні котельні, генератори та запаси твердого палива.

Ми максимально готуємося до зими. Не можемо знати, якими будуть наступні удари ворога, але маємо бути готовими, — зазначила керівниця громади.

«Мед мінних полів»: як трагедію перетворили на бренд

Однією з найбільш відомих ініціатив Савинської громади став проєкт «Мед мінних полів». Він народився як спосіб привернути увагу до проблеми замінованих територій та підтримати місцевих пасічників. Сьогодні цей мед представлений вже в одинадцяти країнах світу, його продають на благодійних аукціонах, дарують міжнародним партнерам та використовують як інструмент комунікації.

Ми хотіли показати, що навіть на небезпечних територіях люди працюють, як бджоли. І не втрачають надії, — зазначила Оксана Супрун.

Завдяки міжнародним партнерам кошти від реалізації меду спрямовують на підтримку дітей громади.

Вишневий сад замість руїн

Ще один символічний проєкт передбачає створення «Вишневого саду» на місці зруйнованої гімназії у селі Вишневе. Спочатку територію очистять від руїн, а потім висадять вишневий сад площею 1,7 гектара. Буде відновлено не лише простір, а й створено нові робочі місця. За попередніми розрахунками, проєкт може окупитися протягом трьох-п'яти років.

 Фото: Оксана Супрун (facebook)

Кадровий дефіцит: одна з найбільших проблем

Попри численні успіхи, у громаді не приховують труднощів. Через відтік населення бракує спеціалістів майже в усіх сферах. Близько половини команди щодня приїжджає на роботу із сусідньої Балаклії.

У деяких відділах працює одна людина. Є вакансії, які залишаються відкритими понад рік. Але нас тримає спільна ідея — показати, що відновлення можливе, — зайважила начальниця військової адміністрації.

Молодь як рушій змін

Окрему роль у розвитку громади відіграє Молодіжна рада. Молоді люди пишуть проєкти, виграють гранти, облаштовують простори, працюють із ветеранами та організовують заходи для дітей.

Це не історія для галочки. Молодь сама приходить із ідеями і готова брати відповідальність за їх реалізацію, — переконана Оксана Супрун.

У громаді навіть започаткували формат неформального спілкування «Кава з головою», під час якого молодь обговорює свої ініціативи з керівництвом громади.

Освіта під землею: діти повертаються за парти

Попри війну, Савинська громада продовжує розвивати систему освіти. Після облаштування підземної школи діти змогли повернутися до очного навчання. До нового навчального року громада планує забезпечити учнів шкільними автобусами. Савинський академічний ліцей став одним із пілотних закладів Міністерства освіти і науки щодо впровадження профільної старшої школи. Тут створюють сучасні лабораторії та STEM-простори.

 Фото: Оксана Супрун (facebook)

 Фото: Оксана Супрун (facebook)

«Влада — це такі ж люди»

Головним ресурсом громади Оксана Супрун називає не гранти і не техніку, а людей, які залишилися і продовжують працювати. 

Влада — це такі ж мешканці, які ходять тими самими вулицями і користуються тими самими послугами. У кожного є своя частина відповідальності. Лише разом ми можемо відновити громаду, — наголосила вона.

 Фото: Оксана Супрун (facebook)

Історія Савинської громади — це приклад того, як навіть у кількох десятках кілометрів від фронту можна не лише виживати, а й будувати плани на майбутнє. Відновлення тут стало не одноразовою кампанією, а щоденною роботою, що поєднує наполегливість, креативність і віру в те, що після війни життя обов'язково переможе.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:

Телеграм Фейсбук Інстаграм