«Містичний Харків» — виставка, яка об’єднала минуле, майбутнє та нездійснене

«Містичний Харків» — виставка, яка об’єднала минуле, майбутнє та нездійснене на порталі Gromada Group
Світлини автора

У приватній харківській галереї «Арт-Цяця» вчора відкрилася виставка «Містичний Харків», присвячена святу Гелловін, що наближається. Однак, експонати виставки більш наближені до Харкова, ніж до Гелловіну.

Галерея «Арт-Цяця» — дуже молода, вона народилася вже після початку цієї війни. Але молодість галереї не є свідченням недосвідченості її авторів. Фронтменом виставки став відомий харківський архітектор Сергій Богданович, який експонував свої скетчі за останні 30 років роботи. Частина цих будівель наразі прикрашають наше місто, частина — може виникнути в натурі в майбутні роки, а решта вже, мабуть, ніколи не з’явиться на мапі Харкова або іншого міста…

 

Сергій Богданович презентує свої роботи.

 

Сергій Миколайович Богданович — людина світу. Каже, що архітектура в радянському та пострадянському світі є несправедливо забутим мистецтвом. Усі знають відомих співаків та акторів. Усі знають відомих композиторів та митців. Науковців-лавреатів Нобелівки. Але найкращих архітекторів світу, найкращих архітекторів Харкова, України, не знає майже ніхто. З цього починається ціла лавина невігластва та несмаку, який ми бачимо навколо, бо коли в людини болить зуб — вона йде до фахівця-стоматолога і не вагається, до кого звернутися. Коли в людини зламана машина — вона йде на СТО. Але коли треба щось збудувати далеко не кожен звертається за проектом до фахового архітектора, мовляв, сам знаю, як будувати.

 

Сергій Богданович каже, що перед тим, як на вулицях міста починається будівництво, справжній архітектор малює сотні, а іноді й тисячі нарисів-скетчів, в яких вимальовує ідею майбутньої будівлі, її філософську сутність. І лише потім, коли цей витвір мистецтва промальований у скетчах, починається етап створення креслень та проведення розрахунків. Як виникають ідеї будівель? Це, за словами майстра, непередбачуване явище. Серед експонатів виставки є один, який зроблено на… туалетному папері в одному з аеропортів Німеччини. Саме там несподівано авторові прийшла в голову проекція реновації старого радянського дитячого садочку, тобто вигляд з висоти восьмого поверху на те, як перетворити стару поганеньку будівлю в сучасну, зручну, комфортну та епічну. Під рукою паперу не було — прийшлося взяти туалетний. І цей малюнок став підґрунтям для подальшого будівництва, тобто майбутній архітектурний шедевр народжувався настільки спонтанно та непередбачувано, що місцем його народження є, вибачте, туалет аеропорту.

 

Сергій Богданович презентує свої роботи.

 

Кожен такий скетч — це зародок майбутньої споруди. На виставці ми бачимо «зародки» інтер’єрів квартир, деякі з них реалізовані, деякі — ще ні. В одній з цих фантастичних квартир живе сам архітектор Богданович. «Зародки» харківських будівель, деякі з них зараз прикрашають вулиці Харкова, міст та селищ області, інших міст України, або навіть інших країн. При цьому країни, де вони збудовані — від Казахстану до Італії, від півночі до півдня планети. А є скетчі, які так і не були втілені у життя, тобто це ті види Харкова, або інших населених пунктів, які могли б бути реальними, але так і не стали з різних причин.

 

Унікальний експонат виставки — це щоденник архітектора. Щоправда, він експонувався тут лише декілька годин. З першого дня війни Сергій Богданович веде щоденник, де кожному дню присвячена окрема графічна робота, яка має зв’язки з кожною з запроектованих будівель, з подіями минулих сторіч, з доробками найкращих художників та митців планети. Кожен день цієї війни має окремий лист в цьому щоденнику. І кожен є витвором мистецтва та документом мистецтвознавства.

 

Ще одна експозиція арт-галереї, яка увійшла у проект «Містичний Харків» — це виставка ляльок-мотанок від майстрині Яни Гончаренко. Яна — домогосподарка. Її головне зайняття — виховання власних діточок. Але у 2022 році вона приїхала в місто Кременець (Тернопільська область) і там зустріла майстриню Лідію Лапку, яка й навчила її цьому народному традиційному ремеслу — створенню ляльок-мотанок. Перші роботи, звісно, створювалися для власних дітей. Потім — для ярмарку, де збирали гроші на ЗСУ. А потім вже почалося справжнє мистецтво. Наразі роботи Яни Гончаренко експонуються в музеях народного мистецтва по всій Україні, є вони і в приватних колекціях.

 

Яна Гончаренко

 

Несподівано для багатьох Яна Гончаренко зайняла перше місце на всеукраїнському конкурсі народного мистецтва під назвою «Містика України» у місті Кременець, який відбувався 8 жовтня цього року. Те, що перемогла саме робота харків’янки було несподіванкою для багатьох любителів цього прикладного мистецтва. Майстриня каже, що на виставку у галереї «Арт-Цяця» в своєму рідному Харкові вона зібрала 15 робіт. Центральною фігурою експозиції обрала ляльку «Мара-Марена». Це — героїня язичницької української міфології. Марена — це весна, життя, щось нове, радісне, добре. Але її ж відображення у дзеркалі — це Мара. Мара — навпаки, є символом зими та смерті. Але завжди після Мари приходить Марена, тобто світ відроджується, і життя та радість перемагають смерть та горе.

 

Питаю у майстрині:

 

— У ваших ляльок-мотанок нема обличчя, як і у решти ляльок, створених у народному стилі. Чому?

 

— Я вважаю, що кожен, хто бере цю ляльку, дає їй своє обличчя. Сам домальовує його в своїй уяві.

 

— На деяких народних ляльках-мотанках замість обличчя малюють хрест…

 

Роботи Яни Гончаренко

 

— Це — не моє. Я створюю ляльку-мотанку як аксесуар, а не як обрядовий елемент. Я вкладаю в неї художній, а не релігійний зміст. Ті майстрині, які вкладають релігійний зміст і роблять ляльку як частину обрядового вбрання — дійсно замість обличчя вкладають хрест. Це трішки різні сенси…

 

 

А ще на відкритті виставки згадували містичні історії, пов’язані з містом Харків. Зокрема, ті, що зібрав в своїх творах нині вже покійний харківський краєзнавець Савелій Ципін. Деякі з цих розповідей надихнули художників на створення нових картин, присвячених містичному місту Харків. Однак, як запевняє директорка галереї художниця Анна Кот, ці картини, коли виникнуть, будуть експонуватися вже на інших виставках…

 

Залишається лише додати, що виставка працюватиме тиждень — до 3 листопада (31 жовтня експозиція буде закрита для відвідувачів через технічні причини). Вхід — вільний.

 

 

 

Директорка арт-галереї художниця Анна Кот

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

 

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту