«Намагаємося дати сину все, щоб він жив нормальним життям»
Всi новини | 30 листопада, 2025 у 7:38 | 496 | Автор: Антоніна Перебийніс
Ілюстративне зображення / Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова
Історії мирних мешканців, які постраждали від війни російської федерації проти України та українського народу, фіксує і зберігає Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
ЛИПЦІ Gromada Group продовжує серію публікацій на основі матеріалів, зібраних у Музеї.
Історія Олени Олійник з Липців, записана в Харкові 10 січня 2025 року.
«Намагаємося дати сину все, щоб він жив нормальним життям»
Жили в окупації, втратили свій будинок, свої речі, школу, роботу, своїх тваринок.
Цього року після тривалої хвороби помер дідусь сина. Ми це важко пережили і переживаємо досі.
24 лютого ми прокинулися від страшних вибухів, тремтів будинок. Були в шоковому стані. Швидко вдяглися і побігли в погріб.
Найстрашніші дні за час війни — власне, перший день війни і 16 березня, коли орки направили ракету на будинок наших сусідів.
Там загинула майже вся родина з маленькою дитиною.
В окупації ми з чоловіком трималися заради сина та батьків. Перші дні були в стані невизначеності, страху...
Зараз намагаємося не думати про те, що ми "бомжі". Живемо в орендованій квартирі, працюємо, намагаємося дати сину все, як в житті до війни. Щоб син не відчував травм і жив нормальним життям.
Воєнні дії спричинили справжню гуманітарну катастрофу.
Наша їжа закінчилась за декілька днів.
Добре, що у батьків були кури, город, теплиця. Також в селі була приватна ферма, де були свині. Орки дозволили різати одну свиню на вулицю, ділили на всих сусідів.
В місцевій аптеці 911 виламали вікна і почали її грабувати. Місцеві домовилися з орками і вирішили видати залишки ліків "на список" населенню. Я простояла в черзі 3 години, дуже змерзла.
Джерело: «Намагаємося дати сину все, щоб він жив нормальним життям»
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова
Попередні публікації рубрики
«Ми перші й останні, хто тоді зміг виїхати з Циркунів»
«Залишилась без домівки, чоловік пропав безвісти. Моє життя зруйновано»
«У перші дні війни моя родина опинилася у зоні активних бойових дій»
«Одна ракета влучила якраз біля нашого будинку, знову посипалися шибки»
«Виживали, не знали, що буде завтра»
«У магазин влучив снаряд, коли поруч були люди»
«Усім перевернули життя, звільнили від того, що надбали»
«Кожну хвилину могло статися, що завгодно»
«Коли залишилися без дому і дізналися про хворобу бабусі — було найважче»
«Наше селище постійно знаходиться під обстрілами»
«Я ніколи не пробачу росіянам цю війну»
«Забирали людей до полону, є випадки знущання над жінками»
«Моя донечка їла звичайний хліб і плакала…»
«Складно було підтримати психічний стан дитини, бо війна дає знати...»
«Якби ми забарилися на кілька хвилин, опинилися б в окупації»
«Наш будинок розбитий, повернутися додому не можемо»
«Перші дні були найважчі» (відео)
«Найстрашніше було під обстрілами вивозити стареньких батьків»
«Окупанти розстрілювали всіх, хто намагався виїхати»
«Кожна хвилина життя могла стати останньою»
«Спочатку боялися, що стрілятимуть у спину. Потім – в обличчя» (відео)
«У перші хвилини війни ми потрапили під окупацію»
«Минуло багато часу, усе стало на свої місця»
«Обстрілювали Харків з позицій, які були неподалік від мого дому»
«Перебуваючи в окупації, ми могли виїхати тільки в Росію»
«Під’їжджали до нашого будинку і обстрілювали мирний Харків»
«Шок в тому, що можуть будь-яку людину забрати з вулиці»
«Сестрі на хату дві ракети впало»
Зміг вивезти лише 2 людей і 12 тварин. Мого пса застрелили
«Нас не випускали, ми були в окупації»
Довідково: Музей «Голоси Мирних» — найбільша у світі колекція історій мирних, постраждалих від війни Росії проти України.
Місія Музею: Збирати, організовувати та ділитися історіями мирних жителів України для кращого розуміння життя в умовах військових дій заради кращого майбутнього.
Завдання Музею:
- Бути найбільшим у світі архівом історій Мирних, постраждалих від воєнних дій в Україні
- Створити достовірне джерело інформації про життя Мирних в умовах війни, яку розповіли з перших уст
- Стати унікальним психотерапевтичним проєктом, який сприятиме психологічному благополуччю та ментальному здоров'ю українців, які пережили травму війни, розповідаючи свої історії
Читати також:
«Це ми підняли український прапор у Липцях»: сержант Костянтин розповів про війну італійським лівим
Під Борщовою та Руськими Тишками сидять у засідках російські дрони-«ждуни»
Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах
Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group
Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз