Обов'язкова евакуація, боротьба за життя: як живе Дергачівська громада

Ворог технічно вдосконалює засоби ураження та маскує вибухівку під буденні предмети — пачки від цигарок чи пакети на узбіччях доріг, через що звичайний вихід на вулицю перетворюється на смертельний ризик.

Як розповів журналісту Олександру Швецю начальник Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко в ефірі програми «Голос громади» (спільний проєкт Харківського прес-клубу та мережі «Громада Груп»), мова йде не про примусове «виселення», а про збереження найціннішого — людського життя.

Ситуація погіршується щотижня, особливо у населених пунктах, що розташовані за кілька кілометрів від кордону з РФ.

У Козачій Лопані тривають активні бойові дії, в селищі відсутні електро- та газопостачання, а на території залишаються близько 30 місцевих жителів.

У Слатиному, Безруках, Руській Лозовій та інших населених пунктах регулярні удари руйнують залишки інфраструктури та житловий фонд.

Особливою загрозою стало підступне дистанційне мінування. Спрацювання вибухівки відбуваються навіть без безпосереднього наступання — достатньо пройти або проїхати поруч.

«Ми попереджаємо людей: попереду похолодання. Листя на деревах більше не приховуватиме перехожих, а дим від опалення димарями видаватиме живі будинки для ворожих дронів. Залишатися там — це питання часу, коли людина стане мішенню», — застерігає Вячеслав Задоренко.

Водночас у самих Дергачах обов'язкову евакуацію наразі не оголошують: місто живе, працюють комунальні та медичні служби, функціонує транспорт, а діти навчаються у новозбудованому підземному закладі освіти.

За програмою «єВідновлення» Дергачівська громада стабільно входить до п'ятірки лідерів Харківської області за обсягами надання компенсацій за пошкоджене та знищене майно. Втім, процес фіксації руйнувань у прикордонні стикається з безпрецедентними безпековими викликами.

У таких населених пунктах, як Козача Лопань та Ветеринарне, виїзд фахових експертів чи засідання спеціальної комісії безпосередньо на місці є смертельно небезпечним. Аби люди не залишалися без державної підтримки, було прийнято рішення про переведення процесів на дистанційне обстеження — зокрема за допомогою безпілотників.

Проте використання дронів у зоні бойових дій має свої суворі обмеження та обов'язково узгоджується з військовими:

«Кожен підйом дрона ворог бачить — звідки він злітає та куди повертається. Це ставить під прямий удар наших захисників. Ми з розумінням ставимося до ризиків, але сили оборони йдуть назустріч і надають необхідну допомогу, де це можливо», — зазначає Вячеслав Задоренко.

Наразі процедура дистанційної оцінки вже запускється у Ветеринарному, що дозволить місцевим мешканцям отримати житлові сертифікати на придбання нової оселі.

Щодо напрямків виїзду, переважна більшість евакуйованих жителів прагне залишатися якомога ближче до рідної землі. Хоча частина виїжджає на Західну Україну, основний потік переселенців обирає Харків та сусідні громади — Пісочин, Люботин і Солоницівку, сподіваючись повернутися додому одразу після завершення бойових дій.

Попри те, що переважна більшість сільськогосподарських земель замінована або перебуває під постійним обстрілом, у громаді продовжують працювати чотири фермерські господарства.

Битва за врожай тут точиться у прямому сенсі: фермери виводять комбайни в поля, виставляючи по периметру чергових із рушницями чи спостерігачів, які відстежують наближення ворожих FPV-дронів.

Частину збіжжя вдається врятувати, хоча окупанти систематично нищать ангари та техніку. Попри всі складнощі, аграрії не поспішають їхати геть — вони зберігають робочі колективи та чекають на перемогу, аби одразу приступити до розмінування рідної землі.

Навіть у режимі щоденної виживаності Дергачівщина дбає про майбутнє. У громаді вже працює підземна школа та будується підземний дитячий садок — один із перших подібних об'єктів в Україні.

У планах — будівництво ще двох підземних садків, додаткової підземної школи, інклюзивного центру, реабілітаційного комплексу для поранених і нових очисних споруд.

Громада активно готує генеральні плани та документацію за європейськими стандартами, аби одразу після завершення бойових дій залучити кошти міжнародних інституцій.

«Ми готуємося до того, що післявоєнна відбудова має масово зайти на Дергачівщину. Наше головне завдання — зберегти людей і створити умови, щоб кожен, хто вимушено виїхав, зміг повернутися додому», — підсумував Вячеслав Задоренко.

Досвід Дергачівської громади демонструє: в умовах сучасної війни малі прикордонні громади беруть на себе найважчий тягар — від забезпечення оборони лінії фронту до розробки новітніх безпекових рішень для цивільного населення. Саме тут гартується стійкість всієї України.

Читайте також:

Диво Вроцлава: косиньєри, джавеліни і молитва перед боєм

 Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.