Павло Панфілов встановив Прапор України на будівлі адміністрації Ізюма

Ось що розповіли про нього побратими та батьки.

...Павло був командиром групи. Воїн. Людина, котра не знала страху і ніколи не зупинялась на своїх досягненнях. У боях за Бахмут, тримаючи свій сектор, вів стрілецький бій увесь день і ні краплі не виснажився. Жага не покидала його до самої смерті. Саме він підіймав моральний дух усій своїй команді. Більшість колег по зброї почували себе впевненішими, коли Павло був поряд..."

...Це відбувалось на початку вересня 2022 року, великий наступ на харківському напрямку. Що хлопці їдуть на Ізюм, вони не знали. Завдання було інше. Служили разом 4 друзів, Станіслав «Кучер» Зорій, Володимир  «Кучер» Федорак, Сергій «Маг» Новицький і Паша «Вікінг» Панфілов разом з івано-франківська потрапили в ССО «рух опору».

Отримали завдання йти вперед для визволення села Мала Комишуваха. Коли зайшли туди, росіян там вже не було. Пішли далі самі, побачили вказівник «Ізюм», зайшли в Ізюм приблизно о 22-23 годині 9 вересня.

12 українських хлопців на трьох БТРах,  зайшли зі сторони туристичного комплексу «Сім вітрів» , місцеві жителі сиділи там  біля вогнища і хлопці крикнули їм «Слава Україні», люди злякались тому що весь час в їхньому місці перебували росіяни, вони не знали, що в місто вже заходять українці.

Заходили в Ізюм разом із воїнами з "Карпатської Січі". Місцеві на гасло не відповіли. Паша з хлопцями знайшли в місті українця (місцевого), який показав їм де були росіяни. Хлопці провели зачистку. До ранку воїни перебували з цим українським чоловіком в укритті.

Вранці вирішили, що в звільненому місті треба встановити прапор. Спочатку хотіли на площі та не вийшло, вирішили піднятись на дах адміністрації. Будинок адміністрації догорав всередині, горів вогонь. По дорозі на гору, Паша «Вікінг» зривав плакати з надписами «ми з росією один народ».

На даху адміністрації міста Ізюм вирішували хто буде встановлювати прапор, Вікінг сказав - я. Він тримав прапор, Кучер мотав скотчем, Раф був поруч, вони всі були разом і відчували надзвичайну гордість. Вони зайшли в Ізюм , звільнили місто хоч і не сподівались що зроблять такий великий вчинок для жителів міста. Після того як Вікінг закріпив прапор, хлопці вирішили поїхати містом і знайшли дуже багато залишеної ворогом техніки. Техніка була навмисне зламана, щоб українські військові не змогли далі нею користуватися. Хлопці були в дуже піднесеному настрої, місцеві жителі зустрічали їх, вітали і були щасливі. По обіді вони покинули місто Ізюм, місто було деокуповано, тоді туди вже зайшла 24 бригада..."

(За публікаціями з Facebook)

Павло народився 27 грудня 1995 року в м. Радивилів Рівненської області у сім’ї військового. Закінчив Прикарпатський національний  університет імені Василя Стефаника, кафедри «Фізичне виховання». Багаторазовий чемпіон України з «Кунгфу-саньда», «Годзю-рю-карате», «УШУ»,  «Джиу-Джицу», Чемпіон світу з карате. Служив у Київському ТРО, потім у в ССО (сили спеціальних операцій) "Схід". Воював під Харковом та під Бахмтом. Має п'ять державних нагород за мужність, серед яких - "Золотий хрест" від головнокомандуючого Валерія Залужного.

У Ізюмі планують зробити про героя мурал.

Джерело: "Обрії Ізюмщини"

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

ТелеграмФейсбукІнстаграм