Прикордонник, який потрапив у полон в селищі Борова, повернувся додому

Олександр Зарва – головний сержант третього прикордонного загону, водій відділення інспекторів прикордонної служби, який під час боїв у селищі Борова на Харківщині 13 квітня 2022 року потрапив у полон, повернувся додому. Тривалий час його вважали зниклим безвісти.

Він один з тих полонених, яких під час обміну повернули в Україну 3 січня 2024 року.  В інтерв’ю  проєкту «Радіо Свобода» «Новини Приазовʼя»  Олександр розповів, що в полоні йому довелося писати розписку окупантам про власний розстріл, пережити знущання, втратити 40 кг ваги, але не втратити віру в перемогу України. Також прикордонник розповів як під час полону люди в камерах сходили з розуму, а російські наглядачі розпилювали по камерах газ.

Олександр Зарва пішов служити в ЗСУ ще у 2015 році, був учасником АТО. Він розповідає, що 15 лютого 2022 року його відправили у відрядження під Валуйки, де він пробув до 24 лютого. Там його і застало широкомасштабне вторгнення РФ. Потім довелося виконувати бойові завдання на інших напрямках.

– Цього дня наш загін почали розподіляти по всій території, повністю підконтрольній загону. Я спочатку був на Донецькому напрямку, потім – на Луганському, а пізніше відправили на Харківський, де і потрапив у полон.

За словами прикордонника, ніхто не очікував, що російські сили зайдуть так швидко.

— Ми були підготовлені, працювали разом з 79-ою окремою десантно-штурмовою бригадою, проте не вистачило людей та техніки. Нас оточили і ми не змогли вийти з кільця. Декому усе-таки вдалося вийти, а дехто загинув. Я виходив дозорною машиною й отримав поранення, ще один побратим загинув. Поки надавав медичну допомогу, мене російські військові потягнули до себе.

Коли український прикордонник з побратимами потрапив у полон, то кілька днів їх російські військові возили різними територіями.

— Нас повезли в Шебекіно, Бєлгородська область, у наметове містечко, де і тримали певний час. А потім – у місто Старий Оскол в СІЗО. Тут вже почалася наша подорож. Перебували ми там до жовтня 2022 року. До обміну весь час були в місті Кінешмі, це Іванівська область, під Москвою.

Сержант каже, що як тільки російські військові взяли українців в полон, то відібрали абсолютно всі речі. Навіть зняли ланцюжок з хрестиком. Під час перевезень українських військовополонених окупованими територіями їх могли не годувати по три дні, згадує Олександр. Про те, як відбувалися допити чоловік розповідає без деталей, але зазначає, що знущалися дуже сильно...

Повернувшись на рідну землю, військовослужбовець одразу зателефонував мамі.

– Це було найголовніше. Мене більше нічого не цікавило. Кажу: «Мамо, не переживай, я в Сумах, все нормально. Я вже вдома. Тільки не плач, бо тобі не можна...»

Після реабілітації Олександр Зарва планує повернутися на службу.

– Я буду продовжувати нести службу, поки не закінчиться повномасштабна війна. Вже написав рапорт на переведення у Хмельницький. Піду служити в академію. Буду поряд зі своєю п’ятирічною донькою.

Український прикордонник впевнений, що поступово Україні вдасться повернути всіх полонених.

Повна версія розмови з Олександром Зарвою на сайті Радіо Свобода.