Сьогодні — День вшанування учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії

Вибух Чорнобильської атомної електростанції став відправною точкою загибелі колишнього радянського союзу. Брехлива імперія червоних не мала ані сміливості, ані сумління розповісти людям, навіть своїм, партійним можновладцям, правду про те, що сталося. Діти ходили по Києву та іншим містам з прапорцями на честь 1 травня, отримуючи катастрофічну дозу опромінення та проблеми зі здоров'ям на все життя. Дорослих змушували без будь-якого захисту виконувати роботи поблизу від Чорнобиля та Прип’яті. Курсантів військових вишів посилали мести смертельну пилюку з доріг Київщини…

Сама назва «аварія» для багатьох чорнобильців-ліквідаторів є принизливою. Що таке аварія? Луснула труба водоводу в хаті — ось що таке аварія. Або протік кран на кухні. Вибух атомної електростанції — це ніяк не аварія, це найбільше Катастрофа ХХ сторіччя. Але червоним володарям колишнього срср казати правду було невигідно, от і маємо досі «Чорнобильську аварію» замість «Катастрофи», напівправду замість правди, як вона є…

Сьогодні Україна веде страшну війну, на тлі якої змінюється відношення до тих чи інших історичних подій, на кшталт війн минулого, трагедій минулого, проблем минулих часів. Те, що здавалося подвигом ще нещодавно, наразі вже не викликає великої поваги, бо ця війна показала більший героїзм людей, більшу підступність ворогів, більші виклики для нашого народу. Але Чорнобильської катастрофи це не стосується. Адже на будь-якій війні ти бачиш ворога. Ти знаєш, як він виглядає. Ті, хто вступив у бій з наслідками вибуху Чорнобильської АЕС, не бачили свого ворога, адже радіація не має кольору або запаху. Люди вмирали, не помічаючи свого безшумного, невидимого та нечутного вбивцю. Люди вмирали через 15 хвилин після перебування в небезпечному місці. Або згодом, через декілька годин. Або через декілька років. За лічені години спортсмени-рекордсмени Європи або світу ставали інвалідами, але ззовні з ними нібито нічого не відбувалося. Молоді хлопці поверталися з Чорнобиля сивими дідами, і наука не знала, як їм допомогти… Жінки народжували дітей, які лише нагадували людське тіло, але не були придатні до життя. Повноцінного життя…

В тій страшній війні з «мирним атомом» були справжні герої. Ті, яких ми шануємо сьогодні. Ніхто не знає, що було б, якби не вони. Чи вижила б українська нація. Чи вижила б Європа. Якою була б мапа світу. У автора цих строк є багато друзів-чорнобильців. І під час матчів Євро-2012 ми ходили разом уболівати за своїх футбольних кумирів на Майдан Свободи. Тоді в Харкові було повно голландців та інших європейців. Я був шокований, коли побачив, як європейські гості, дізнавшись, що мої супутники — герої-чорнобильці, стали перед ними на коліна. Реально стали. Ліквідатори рятували в першу чергу нас, а розуміють це в інших країнах… Вони ризикували заради нас, а справді вдячні їм інші народи. Теж не дуже склалася ситуація, чи не так?

В цей день керівники селищних, районних та обласних військових адміністрацій привітали героїв-ліквідаторів. Так, начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний підкреслив:

— Шановні учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, жителі Борівської громади! Сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, ми низько схиляємо голови перед вашою мужністю, самопожертвою та відданістю. Ви стали першими, хто кинувся в бій з невидимим і страшним ворогом — радіацією, рятуючи життя мільйонів людей.

Серед жителів Борівщини є ті, хто власноруч приборкував наслідки цієї трагедії, імена яких назавжди залишаться в історії нашої громади та країни. На жаль, багатьох із вас вже немає серед живих, але ваш героїзм живе у нашій пам’яті. А тим, хто сьогодні серед нас, і хто далеко від рідного дому через вимушену евакуацію, ми щиро дякуємо та бажаємо здоров’я, миру та довгих років життя».

Очільник громади зауважив, що чорнобильська трагедія стала страшним уроком для всього світу, а ліквідатори стали прикладом справжньої людяності, готовності боротися за життя і майбутнє. І додав:

— У цей важкий для України час ваш подвиг надихає нас на боротьбу за нашу державу, свободу і незалежність. Ваш приклад — це нагадування, що навіть перед лицем величезного лиха ми можемо об'єднатися, вистояти і перемогти. Від усієї Борівської громади висловлюємо глибоку шану та вдячність кожному ліквідатору. Нехай Господь оберігає вас і ваші родини. Ми віримо, що настане день нашої спільної перемоги, і всі ті, хто змушений був покинути свій дім, зможуть повернутися до рідної, мирної Борівщини».

Начальник Ізюмської районної військової адміністрації Степан Масельський у своєму поздоровленні зауважив:

— У далекому 1986 році Україна втратила частину своєї території, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи стала непридатною для проживання, а також тисячі людських життів, яких вбив і вбиває досі чорнобильський атом. Завдяки мужності та героїзму ліквідаторів, пожежників, персоналу електростанції та людей різних професій нас було врятовано від більшої ядерної катастрофи. На разі ми переживаємо найбільшу трагедію ХХІ століття - повномасштабне московське вторгнення. І знову, вже відкрито, кремлівський режим вбиває десятки тисяч українців, робить безлюдними сотні тисяч квадратних метрів української землі. І знову ненависний ворог безжально робить спроби повторити ту страшну ядерну катастрофу… Але наші мужні українські воїни-Герої зупиняють московських окупантів, рятують Україну та світ від рашизму, ціною свого життя не дають можливості допустити повторення страшного лиха…

Очільник району побажав ліквідаторам здоров’я, енергії, Перемоги, та запевнив їх, що суспільство і сьогодні вдячно цим героям за те, що вони зробили заради Людства. «Вічна пам'ять тим, кого забрала страшна трагедія…» — зазначив Степан Масельський в своєму поздоровленні.

Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов висловив повагу «всім, хто в неймовірно складних умовах та ціною власного здоров’я та життя рятував людство від катастрофічних наслідків техногенної катастрофи». Він наголосив: «Чорнобиль — не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей. Цей день — нагадування про величезну самовіддачу і героїзм. Ліквідатори, науковці, медики, військові, рятувальники — кожен із них заслуговує на нашу глибоку вдячність і шану. Маємо обов'язок перед майбутніми поколіннями — пам’ятати, щоб трагедія Чорнобиля більше ніколи не повторилася. Дякуємо вам, герої-ліквідатори, за вашу мужність та відданість»!

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:  

Телеграм            Фейсбук             Інстаграм