«Талановитий той, хто вміє примусити себе замовкнути». Григір Тютюнник у подкасті «Градусник»

У ніч із 5 на 6 березня 1980 року, в Києві,  Григір Тютюнник урвав собі віку. Живого і молодого згадували друзі й однокурсники у Харкові  на його 70-й грудневий день народження. 

Студентський період  вважав для свого становлення особливим. Як сам писав, 

«тут навчать аналізувати факти без зайвих гарячковості і багатослівного гніву, відсівати різного роду полову».

Упорядник спогадів, однокурсник Григора Михайловича – професор Валерій Матвійович Шевєлєв згадував самвидавівський філфаківський журнал «Ентузіаст». Він друкувався на портативній машинці й поширювався в університеті на межі 50-60 років. Там було оприлюднено перше оповідання Григора Тютюнника. «Ентузіаста» зі скандалом заборонило партбюро філфаку. Ідеологічна заборона з розголосом була і в жартівливого огляду так званих «толкачівських військ». 

На Толкачівці мешкали в гуртожитку студенти, в огляді військ  на день радянської армії роль генерала комічно грав  Гр. Тютюнник. Літературним генералом він, на щастя, не став, але прозу світового рівня устиг створити.

У березні 1989 р. йому посмертно присуджено Шевченківську премію.

Детальніше слухайте у подкасті.