Третій армійський корпус очолив Дмитро Рогозюк: як операція «Вівальді» стосується Харківщини

Про кадрові зміни повідомили 19 жовтня під час пресконференції, присвяченої підсумкам операції «Вівальді».

Дмитро Рогозюк долучився до війська ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Після 24 лютого 2022 року він брав участь в обороні Києва у складі «Азову», а згодом воював на Бахмутському напрямку.

У вересні 2023 року Рогозюк став заступником командира першого штурмового батальйону Третьої окремої штурмової бригади. У жовтні 2025 року очолив 60-ту окрему механізовану Інгулецьку бригаду, яка входить до складу Третього армійського корпусу.

За словами Рогозюка, під час командування 60-ю бригадою змінили підходи до управління, підготовки особового складу та планування бойових дій. Він зазначив, що підрозділ пройшов шлях від проблемного з'єднання до одного з тих, які показали високі результати на фронті.

60-та бригада брала участь у всіх чотирьох етапах наступальної операції «Вівальді». За словами Рогозюка, спочатку її завданням було стабілізувати ділянку фронту, після чого військові перейшли до зачистки російських груп, які проникли в українську оборону, та наступальних дій.

Андрій Білецький нині очолює угруповання військ «Центр», до якого входять Третій, 11-й і 19-й армійські корпуси. 

Третій армійський корпус завершив операцію «Вівальді» на Лиманському напрямку в жовтні 2026 року. За даними командування, протягом чотирьох місяців українські військові повернули під контроль 277 квадратних кілометрів території. Під час четвертого етапу, зокрема, звільнили Липове, Зелену Долину та Колодязі.

Андрій Білецький повідомив, що втрати російських військ під час операції перевищили 8 тисяч військових — загиблих і поранених. Ще 270 російських військовослужбовців потрапили в полон. Ці цифри наведені за даними українського командування.

Головною метою операції було зірвати наступальні плани Росії. За словами Білецького, російське командування планувало просуватися через Святогірськ і Рубці, розділити українське угруповання на східному березі Осколу, а потім рухатися в напрямку Барвінкового на півдні Харківщини.

Цей задум був частиною ширшого плану — оточити Слов'янсько-Краматорську агломерацію з півночі та півдня, а в подальшому створити умови для захоплення всієї Донецької області.

«Це був план на 2026 рік. Тобто вони почали його реалізовувати у 2025-му, а за 2026-й вони повинні були вийти на Барвінкове», — пояснив Білецький.

За його словами, завдяки операції російські війська не змогли реалізувати цей задум і тимчасово відмовилися від спроби охопити Донецьку область із флангів.

Для Харківщини значення операції полягало передусім у недопущенні просування противника до Барвінкового. Крім того, українські військові, за словами Білецького, захистили важливу логістичну трасу Харків — Слов'янськ, яка забезпечує сполучення з українським угрупованням на Донбасі.

Командувач також заявив, що розгром російського наступального угруповання змусив противника перекинути частину підрозділів 1-ї танкової армії, що послабило тиск на Куп'янськ-Вузловий.