У Куп'янську «Хартія» успішно знищує окупантів: репортаж The Washington Post

Американське видання The Washington Post опублікувало репортаж із командного пункту одного з батальйонів 13-ї бригади НГУ «Хартія», що діє на Куп'янському напрямку та брав участь в операції з оточення міста.

Російського солдата видає стовп диму. За кілька годин до цього українські військові знищили решту його групи — ударами з безпілотників, коли ті виповзали з закинутого газопроводу в Куп’янську, намагаючись знайти шлях до центру міста. Саме це місто на північному сході України Росія безпідставно продовжує називати «контрольованим».

Опівдні єдиний уцілілий, імовірно рятуючись від пронизливого зимового холоду, заходить у закинутий будинок і розпалює вогонь. Дим з димаря піднімається в повітря — просто в поле зору українських дронів, які весь цей час кружляють у небі.

Журналісти The Washington Post спостерігають за операцією в реальному часі — на екранах в підземному командному пункті за межами міста. Там командири й аналітики української бригади «Хартія» віддають команди операторам безпілотників, які працюють з укриттів поблизу передової. Зрештою один із дронів «ловить» російського солдата, коли той намагається сховатися під деревом.

«Готовий!» — вигукує один з українських військових у підвалі в мить, коли боєприпас з дрона падає поруч із ціллю.

Таке полювання на поодинокі російські групи, що намагаються просочитися в Куп’янськ, стало ключовим елементом української стратегії із закріплення контролю над більшою частиною міста впродовж останніх місяців. Це різкий і показовий перелом ситуації — ще влітку здавалося, що місто ось-ось впаде.

Росія захопила Куп’янськ у 2022 році. Місто є важливим залізничним вузлом і розташоване на критичному логістичному маршруті постачання. Проте під час українського контрнаступу того ж року окупанти втратили контроль над ним. Відтоді Москва не відмовлялася від спроб повернути Куп’янськ, а торік — на тлі ослаблення української оборони та старту мирних перемовин — ці спроби різко активізувалися.

Поточний контрнаступ на північному сході триває й досі. За словами військових на місці, він є одним із небагатьох реальних тактичних успіхів України за минулий рік. І водночас доводить, що за умови належного озброєння та організації українська армія все ще здатна витісняти російські війська.

Готовність Москви впродовж останніх місяців витрачати величезні ресурси — і в живій силі, і в техніці — лише щоб захопити Куп’янськ, свідчить: воєнні цілі російського президента Володимир Путін досі сягають далеко за межі Донбасу — регіону, що залишається в фокусі мирних перемовин за участю Білого дому.

Крім того, Росія, ймовірно, розраховувала використати Куп’янськ як розмінну монету — інструмент тиску на Київ з метою обміну на українські території на інших напрямках. Цей задум Україна зірвала. Київ уже давно й послідовно заявляє, що будь-які ініціативи з «обміну територіями» з Росією є неприйнятними.

«Ми розуміємо, що маємо створити належні умови, щоб дати нашому президентові більше важелів під час переговорів, бо наша зовнішня політика передусім ґрунтується на успіхах на полі бою», — пояснює полковник Максим Голубок, начальник штабу 2-го корпусу Національної гвардії, до складу якого входить бригада «Хартія». 

Успіх України під Куп’янськом, додає він, «дає нашому президентові одну з таких карт».

Минулого літа, коли Україна була зосереджена на інших ділянках інтенсивних бойових дій — зокрема на Донеччині — російське командування виявило вразливі місця в обороні Куп’янська. Раптовий натиск застав українські підрозділи зненацька, й лінія фронту опинилася на межі обвалу.

Українські командири — зокрема з кількох відомих бригад і підрозділів, які тоді навіть не виконували задач у районі Куп’янська — били на сполох. Вони попередили вище військове керівництво: якщо негайно не відправити туди підкріплення з підготовлених резервів, місто буде оточене й втрачено.

Така поразка перекрила б критично важливі логістичні маршрути, необхідні Україні для утримання інших ділянок фронту, і стала б серйозною політичною перемогою для Путіна — якраз у момент, коли він намагається послабити позиції України за столом перемовин.

Україна терміново переорієнтувала увагу на Куп’янськ, перекинувши туди спеціалізовані підрозділи безпілотних систем і піхоти, та змогла перехопити ініціативу. Командири українських бригад і батальйонів, які ведуть бої за місто, кажуть, що нині виконують завдання у форматі «знайти і знищити». Все це — щоб зачистити менш ніж сотню російських піхотинців, які досі розкидані по центральній частині міста, а також перекрити доступ новим груп зі східного берега річки Оскіл, що ділить навпіл Куп’янськ і декілька навколишніх сіл.

«Росіянам так і не вдалося утримувати оборонні позиції в Куп’янську. Вони не взяли місто — вони інфільтрувалися в нього», — пояснює полковник Сергій Сидорін, командир пошуково-ударного угруповання «Хартія».

Щодня російські сили продовжують намагатися наростити свою присутність у місті: перекидають людей через річку на надувних човнах або заводять їх через порожній газопровід, що проходить під руслом. Відео з безпілотників, які переглянули журналісти The Washington Post, показують тіла загиблих російських солдатів поблизу виходів із трубопроводу та вздовж берегів річки.

«Це як гра в “бий крота”, — каже полковник Максим Голубок. — Молот у нас у руках, а “кроти” весь час лізуть назовні».

Щодня українські підрозділи БпЛА уражають російських військових, коли ті виходять із газопроводу, намагаючись проникнути в місто. За словами українських командирів, російські солдати проходять до 14 кілометрів під землею, іноді пересуваючись навпочіпки на електросамокатах, щоб пришвидшити рух. Деякі з них виходять на поверхню з ознаками хімічного отруєння, що спричинено перебуванням у трубі.

Росія вже вдавалася до такої тактики раніше — зокрема під час боїв за Авдіївку, а також у Курській області, де Україна у 2024 році захопила частину території.

Влітку полонені російські військові під час допитів повідомили українській стороні маршрут трубопроводу. Це дозволило переорієнтувати зусилля — ідентифікувати виходи та завдавати по них ударів. Українські підрозділи також вивчили будівельні плани газопроводу, щоб визначити, де можна уражати його ділянки під водою.

Serhii Sidorin, a commander of the search and destroy group in Ukraine’s Khartia Brigade, has overseen efforts to secure Kupyansk. 

(Siobhán O'Grady/The Washington Post)

«Якщо в них щось і є — то це людський ресурс. Я використовую дрони, а вони — людей, — каже підполковник із позивним Абáт із бригади «Хартія». — Їх буквально виштовхують із труби, просто щоб перевірити нас. Якщо закинути десятьох, вони знають, що, можливо, двоє все ж доберуться до позиції».

За нинішніх темпів, зазначає Абат, повне очищення Куп’янська може тривати ще до пів року. Шукати поодиноких бійців, поки над містом постійно кружляє до сотні дронів противника — надзвичайно складно. Російські військові можуть ховатися в руїнах, під сходами чи в дрібних щілинах, а також раптово відкривати вогонь, дестабілізуючи райони, які українські підрозділи вже вважали зачищеними.

Повний текст матеріалу доступний за цим посиланням.

Переклад з англійської: прес-служба 13-ї бригади НГУ «Хартія»

Телеграм-канал КУП`ЯНСЬК Gromada Group 

Facebook КУП`ЯНСЬК Gromada Group

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм