Ударний дрон “Молнія”: як ворог тероризує мирне населення Харкова

Вперше окупанти вдарили по Харкову БпЛА “Молнія-1” 12 листопада 2024 року, повідомляє мер. Удар прийшовся у землю, але через декілька годин інший дрон влучив у багатоквартирний житловий будинок. 

Відомо, що росіяни використовують цей дрон з весни 2024 року на Донеччині та згодом на Курському напрямку. Начальник слідчого управління Нацполіції Харківщини Сергій Болвінов зазначає, що ворог також застосовував їх на Харківщині раніше, але без бойової частини. Таким чином “Молнія” вводила в оману системи ППО та мала на меті їх виснаження та розвідку.

Загальна характеристика

“Молнія-1” – це безпілотник-камікадзе літакового типу, який виготовлений з легких матеріалів, як-от фанера та пластик. Він оснащений електродвигуном та здатен переносити бойову частину від 3 до 5 кілограмів і має дальність польоту до 40 кілометрів. 

Відсутність теплового сліду та низький рівень шуму значно ускладнює його виявлення та перехоплення системами протиповітряної оборони. На лінії зіткнення бойовою частиною “Молнії” була кумулятивна граната від ручного гранатомета або саперний заряд, що робило їхню потужність співмірною з іншими ударними дронами – “Ланцетами”. Згодом з'явилися повідомлення, що на безпілотники почали ставити протитанкові або фугасні міни.

Чому окупанти почали використовувати “Молнію”?

Існує декілька причин їхнього застосування. Першою й найголовнішою є дешевизна виготовлення, зазначає речник облпрокуратури Дмитро Чубенко. Його собівартість складає декілька тисяч доларів. На відміну від ракет, які коштують мільйони доларів, та навіть “Шахедів”, вартість яких сягає десятків тисяч, випуск “Молнії” значно дешевший. 

Атаки малими безпілотниками не дають жодних стратегічних результатів, а лише продовжують тероризувати місцеве населення. Не маючи змоги досягти військових цілей росіяни хаотично обстрілюють міські райони, житлові квартали та околиці Харкова.

“Це звичайний ФПВ дрон-камікадзе з крилами і колхозно прикрученим БК. Тобто, той, що має оператора з пультом керування і відео. Це гарантовано означає, що багатоповерхівка в якій живуть звичайні цивільні і була метою атаки”, - начальник патрульної поліції Харківщини Віктор Левченко.

Чи можливо боротися із БпЛА “Молнія-1”?

Безпілотник має електродвигун та коли зв’язок з оператором втрачається, то він летить за заздалегідь внесеними координатами. Це означає, що для протидії “Молніям” доцільно використовувати засоби РЕБ, які можуть глушити та перехоплювати управління дроном. 

Ще одним способом протидії можуть бути FPV-перехоплювачі. Бійці 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша у серпні 2024 року збили «Молнию-1» FPV-дроном. Триває розробка й удосконалення різних моделей таких перехоплювачів.