Україна відзначає День пам'яті Героїв Крут

День пам'яті Героїв Крут – подія, що є важливим символом в історії боротьби за незалежність країни. 29 січня 1918 року, на залізничній станції з однойменною назвою, за 130 кілометрів на північний схід від столиці, відбулася битва, яка визначила долю молодої Української Народної Республіки.

В цей день війська більшовицької росії, на чолі з оффіцером Михайлом Муравйовим, наступали на Київ. На їхньому шляху стояли молоді вояки Української Народної Республіки, віддані ідеалам свободи та незалежності.

Бій при залізничній станції Крути став випробуванням для юних сердець. Утім вони мужньо виконували наказ зі столиці, захищаючи свою країну від агресії окупантів. Їхні вчинки стали символом відваги та самопожертви, які мали значення не тільки для того покоління, але й для нащадків.

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Унаслідок цього  студенти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців  стрімкий наступ ворога таки зупинили, пори те, що в росіян була десятикратна перевага в живій силі, бронепотяг та артилерія.

 Здійснюючи організований відступ до столиці, вони зруйнували за собою колії й мости. Це дало час українській делегації укласти  із країнами Четверного союзу Берестейський мир, який врятував молоду державність.

На жаль, одна студентська чота, що складалася з 27 юнаків, заблукавши у темряві під час нічного бою, повернулася до станції Крути. На той момент локація була вже занята ворогом, молоді вояки потрапили в полон. На юнаків чекала страшна доля:  полонених катували, а потім стратили.

У березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій Могилі в Києві.

Наразі нам відомі прізвища лише 20 полеглих військових: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник), Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв, Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григор Піпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

За відомостями істориків, у бою під Крутами загинуло 70–100 осіб, водночас втрати більшовицьких військ склали 300 вояків. Сьогодні на території всієї України проводяться урочисті заходи. Квіти, покладені до пам'ятника Героям Крут, символізують вдячність та повагу сучасного покоління до тих, хто віддав своє життя за незалежність України.

Пам'ять про бій на залізничній станції залишається невмирущою, нагадуючи нам про важливість боротьби за відданість ідеалам, які стали фундаментом національного героїзму.