Великобурлуцький напрямок не є перспективним для російських окупантів — військовий експерт

Олександр Коваленко, пряма мова:

По Куп’янську вже тричі заявляли росіяни, що його оточили та захопили, або, як вони говорять, не взяли, а звільнили, скажімо так. А за це сам генерал Козовльов, який є командувачем групи військ «Захід», навіть отримав 9 грудня героя Російської Федерації, але зараз він кудись зник. Факт залишається фактом: є брехня генералітету російському військово-політичному командуванню. І ця брехня закінчується чим? Вона перетворюється, я б навіть сказав би так, на кризу в питаннях створення нового напрямку удару, Великобурлуцького напрямку.

Я нагадаю, що Вовчанський напрямок, який відкрився в травні 2024 року, мав однією з основних своїх задач вихід на Великий Бурлук, тобто в тил куп’янської групи військ нашого угруповання.

Те, що вони рухались в напрямку ще й на Липці, пов’язано було з тим, що вони намагалися створити умови для постійного цілодобового терору північно-східних та північних околиць та районів Харкова з використанням навіть батальйонної артилерії. Тобто, щоб можна було, Північну Салтівку обстрілювати з мінометів.

Але це їм не вдалося, але основна мета була саме вихід на Великий Бурлук. Ті дії, які зараз росіяни намагаються здійснювати вздовж кордону, а також наприкінці минулого року намагалися створити Дворічанський плацдарм, — все це мало під собою основи виключно для однієї мети. А саме створити повноцінний Дворічанський плацдарм, на якому можна розмістити ударне угруповання, яке б вдарило по Великому Бурлуку одночасно як з півночі через Вовчанськ, так і з південно-східного напрямку. При цьому окупанти могли б завдати удару навіть і зі східного напрямку, тобто з кордону Російської Федерації з відрізанням великої кількості територій Харківщини виключно завдяки ось такому охопленню в форматі кишені.

Цього не сталося. Великобурлуцький напрямок не став для росіян перспективним ані з Вовчанського напрямку, ані з Дворічанського плацдарму. Тому росіяни і пішли, сконцентрувавши основний удар на Куп’янськ правобережний по річці Оскіл.

А що сталося протягом цього періоду? В районі Кіндрашівки, Радьківки, Голубівки саме в цьому трикутнику було створено плацдарм для удару по Куп’янську та інфільтрації в Куп’янськ великої кількості сил та засобів. Російські окупаційні війська сконцентрували не тільки ресурс шостої загальновійськової армії, а також і першої танкової армії для того, щоб тиснути саме на Куп’янськ. Результат: величезні втрати і нульовий ефект. Попри всі інформаційні інсинуації, які вони створили, Сили оборони України дозволили росіянам зайти в Куп’янськ. Потім їх відрізали саме по північним околицях, провели зачистку самого Куп’янська і провели зачистку

Кіндрашівки, Радьківки та Голубівки, зайнявши панівні висоти і контролюючи як правий берег річки Оскіл, так і усі ті напрямки, які можуть росіяни використовувати для того, щоб продовжувати інфільтрацію в Куп’янськ.

Невелика кількість російських інфільтрованих диверсійних груп, які залишаються в Куп’янську, приречена. І росіяни, як би не намагалися, не можуть їм сухопутним шляхом допомогти. Куп’янськ є недосяжним для росіян. Для цього їм потрібно буде знову задіювати якийсь додатковий ресурс, який важко назвати зайвим.

Більш детально у відео

Телеграм-канал КУП`ЯНСЬК Gromada Group 

Facebook КУП`ЯНСЬК Gromada Group

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм