Верховний Суд поставив крапку в питанні застосування правопису

Нагадаємо, що чинна редакція Українського правопису була затверджена постановою Кабінету Міністрів України 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису». Після цього ОСОБА 1 та громадська організація "Правова держава" оскаржили це рішення в Окружному адміністративному суді міста Києва, який 28 січня 2021 року повністю  задовільнив їхні позовні вимоги. Тобто, Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабміну про запровадження нового Українського правопису. 

 Кабінет Міністрів України і  Міністерство освіти і науки України оскаржили це рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду, який 11 травня 2021 року  задовольнив їхню скаргу. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2021 року було скасоване та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА 1 та ГО "Правова держава" до Кабінету Міністрів України. Нещодавно законність цієї постанови визнала і найвища судова інстанція — Верховний Суд України.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вже назвав це рішення історичним.  Він  наполягає на необхідності масштабного використання чинного правопису в усіх сферах суспільного життя та нагадав, що вже минув 5-річний перехідний період, протягом якого діяли як старі, так і нові його норми.

"Ми вимагаємо використовувати правопис повсюдно, але водночас наполягаємо на тому, щоб Міністерство освіти і науки України посилило своє відповідальне лідерство та спонукало до виконання дорожньої карти", - зауважив Тарас Кремінь, підкресливши необхідність неухильного виконання рекомендацій Уповноваженого, оприлюднених у Річному звіті за 2023 рік. 

Він також нагадав, що з 2025 року національний мультимедійний тест проводитиметься на основі чинної редакції Українського правопису.

Нагадаємо, що нова редакція «Українського правопису» була підготовлена  спеціально створеною Українською національною комісією з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. 

“Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності, — зазначено у передмові до правопису. — Реагуючи на виклики мовної практики, сучасна редакція правопису розширила межі використання орфографічних варіантів. Кожний історичний період розвитку мови має свою варіантну динаміку. Пропонуючи в новій редакції правопису низку орфографічних варіантів, кодифікатори виходили з того, що варіативність — це органічна частина правописного кодексу і тією чи іншою мірою вона притаманна кожній мові на різних етапах її історичного розвитку. Відповідь на те, який з варіантів залишиться в минулому, зможе дати лише майбутнє".