Відродили «Креонта»: в Чернівцях поставили оперу, яку вважали втраченою 250 років (ФОТО, ВІДЕО)

Прем'єра відбулася 3 жовтня та 5 жовтня. У залі драматичного театру був аншлаг. 

Перед початком директор театру Іван Бутняк закликав глядачів вшанувати пам’ять диригента Володимира Шнайдера, який свої останні дні працював саме над "Креонтом". Він раптово помер на 40-му році життя, так і не дочекавшись власної прем’єри.

Засновник Земляцтва Буковини у Києві та один зі співавторів проєкту Микола Проданчук, виступаючи перед глядачами, сказав:

Я, як чернівчанин, доклався до того, щоб саме в Чернівцях, саме в нашому театрі поставили оперу “Креонт”. Бо професорка Шуміліна знайшла ноти – і це неймовірно: 250 років про цю оперу ніхто не знав.Те, що вона з’явилася саме зараз, також символічно. Адже нині час, коли українці доводять світу, що ми – нація, а не населення і не окраїна імперії. А Бортнянський передбачив це ще 250 років тому".

Важливо, що світова прем’єра опери відбулася саме у 120-річчя Чернівецького драмтеатру імені Ольги Кобилянської.

Фото: "Молодий буковинець"

Для поціновувачів мистецтва, які не мали змоги потрапити на оперу, на великому екрані, встановленому на Театральній площі, відбувалася пряма трансляція. Ще за пів години до початку тут зібралися десятки людей, і навіть погана погода не розігнала поціновувачів мистецтва.На жаль, показ тимчасово призупинила повітряна тривога. Попри це, глядачі дочекалися її завершення й таки змогли побачити щасливий фінал "Креонта".

Фото Тетяни Танчук

Герман Макаренко, диригент-постановник світової прем’єри опери Дмитра Бортнянського, зазначив , що опера неймовірно складна для виконання, адже це стиль класицизму. Саме в цьому стилі писали Моцарт і пізніше Бетховен. І саме цей стиль ми бачимо у Бортнянського. Вокалісти мають володіти не тільки чарівним тембром, а й філігранною технікою. Це своєрідне випробування.

Диригент Герман Макаренко. Фото з відкритих джерел

За його словами, виконавців підбирали передусім за професійними параметрами.

Також Герман Макаренко розповів, що під час підготовки опери виникало чимало труднощів, проте основними були три:  виконавський склад, декорації, режисерська постановка. 

Мені, як диригенту постановки, довелося вперше інтерпретувати цей шедевр, читати ці унікальні ноти, які, завдяки пані Ользі (Шумуліній - ред.), ми можемо сьогодні повертати людству. А пану Івану, режисеру-постановнику, довелося вперше оживляти ці образи, - поділився маестро

Після анонсу прем’єри виникали сумніви, чи можливо поставити оперу такого масштабу у Чернівецькому драмтеатрі, адже багато хто вважав, що його сцена для цього не призначена. Герман Макаренко розвіює міф: 120 років тому, коли побудували театр, однією з умов для директора була постановка саме опер.

Частину костюмів для опери шили майстрині в Києві, а частину – для хору та мімансу – виготовили майстрині Чернівецького театру.

Музикознавиця Ольга Шуміліна. Фото з відкритих джерел

Музикознавиця Ольга Шуміліна, яка й віднайшла втрачену оперу, розповідає:

Я не шукала оперу Дмитра Бортнянського, бо я фахівець із дослідження творчості Максима Березовського – його старшого сучасника і колеги. У Березовського є опера “Демофонт”, яка досі не знайдена. Власне, я її й шукала, але натрапила на “Креонта”.Про неї знала, що вона вважається втраченою, адже в усіх довідниках і навчальних посібниках написано: Бортнянський автор шести опер, а перша – втрачена.Було відомо, коли вона написана і коли поставлена, але не було жодного матеріалу. Я переглядала каталоги державних бібліотек, зокрема й у Португалії. І натрапила на цю оперу випадково – Березовський і Бортнянський йдуть поруч у каталозі, обидва на “Б”. Я зв’язалася з архівом, щоб отримати дозвіл приїхати й скопіювати оперу.Привізши її в Україну, ми познайомилися з паном Германом Макаренком, який узявся за роботу над партитурою – спершу для концертного виконання, а згодом і для сценічного".

Солістами прем'єри опери «Креонт» у Чернівецькому національному театрі імені Ольги Кобилянської є Сергій Бортник, Ольга Фомічова, Богдана Зайцева-Чебан, Володимир Фісюк, Василь Понайда, Маргарита Білокіз та Надія Селезньова. 

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм