Війна на орбіті та аналог Starlink: як Україна опинилася в центрі Космічного саміту в Парижі

На тлі гібридних загроз, кібератак на супутникову інфраструктуру та розгортання росією орбітальної зброї, захід за участі понад 90 глав держав і 120 країн був присвячений військовій безпеці в космосі.

Україну залучили до ключових оборонних дискусій — зокрема щодо тестування європейського аналога Starlink та захисту орбітального простору.

Роками космос намагалися удавати позаполітичним майданчиком. Париж поставив на цьому жирну крапку. Поки кремлівських представників разом із союзниками з Тегерана та Пхеньяна демонстративно виставили за двері, українська делегація опинилася в епіцентрі ухвалення рішень.

Bійськовий вимір перестав бути табу. Росія перетворила навколоземний простір на зону бойових дій ще у лютому 2022-го, атакувавши мережу Viasat.

Далі пішли «супутники-камікадзе», засліплення оптичних систем лазерами та дрейфуючі шпигуни «Луч-1» і «Луч-2», які вистежують європейські апарати.

Додайте сюди спільну розробку РФ та Китаю — проєкт «Рассвет», яким вони сподіваються зліпити власний аналог Starlink до кінця 2026 року.

Відповідь Заходу була жорсткою: НАТО офіційно підтвердило, що стаття про колективну оборону відтепер працює і на орбіті.

Головна сенсація саміту для нас — перехід від розмов про допомогу до повноцінної технологічної інтеграції. Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубилюс офіційно оголосив: Україна починає переговори про приєднання до європейських оборонних програм Govsatcom та IRIS².

IRIS² (Інфраструктура стійкості, взаємозв’язку та безпеки через супутник). 

Що це означає на практиці, а не на папері:

Замість залежності від одного приватного оператора — власна європейська надзахищена супутникова система IRIS². Саме її випробування в партнерстві з європейцями раніше анонсував Володимир Зеленський.

Спільний розвідувальний контур: Збройні Сили України та армії країн ЄС працюватимуть у єдиній захищеній рамці. Це прямий обмін даними розвідки, стійкий зв'язок під жорстким РЕБ і координація дій у реальному часі.

Емманюель Макрон оголосив саміт «початком нової ери» і підкріпив це цифрами: підписано понад 50 контрактів на суму понад 20 мільярдів євро.

Серед наймасштабніших угод — контракт Amazon із Arianespace на запуски супутникових груп, розробка багаторазового корабля Vortex S від Dassault Aviation та OHB, а також запуск європейського маркетплейсу військово-космічних технологій із 2027 року.

План Європи на найближчі роки:

2 роки: стикування європейського вантажника Nyx із МКС.

5 років: висадка наукового модуля Argonaut на Місяць.

10 років: запуск першої суто європейської пілотованої капсули з космодрому Куру.

Доба, коли космос вважали нейтральним тихим океаном, остаточно минула. Тепер це високотехнологічний форпост, де Україна виборює свою безпеку разом із найсильнішими гравцями планети.

Свою практичну спроможність у космічній галузі Україна доводить не лише на політичному треку, а й безпосередньо у пускових місіях. Паралельно із самітом стало відомо, що на космодромі Куру у Французькій Гвіані вийшла на фінішну пряму підготовка до чергового старту європейської ракети-носія Vega C.

Пуск заплановано вже на 15 вересня 2026 року о 04:21 за київським часом. Фахівці італійської компанії Avio вже провели успішну капотацію корисного навантаження — під головним обтічником розмістили одразу два потужні наукові апарати:

Copernicus Sentinel-3C (1250 кг): страж програми Copernicus для моніторингу температури та рівня Світового океану, льодовиків і лісових пожеж.

FLEX (Fluorescence Explorer): унікальна місія ESA, що за допомогою спектрометра FLORIS оцінюватиме рівень стресу рослинності та світові запаси біомаси за її інфрачервоним свіченням.

Обидва супутники працюватимуть у тандемі на сонячно-синхронній орбіті (~815 км). Але головне для нас — це четвертий ступінь ракети-носія Vega C.

 Її блок маршового двигуна РД-843 традиційно розроблено та виготовлено в Україні. Це буде вже другий пуск Vega C у 2026 році та восьмий за всю історію експлуатації цієї ракети, що вкотре підкреслює стратегічне значення українського промгіганта для європейської суверенної космонавтики.

Читайте також:

Гімн, отруєна стріла та привид імперії. Що приховує шедевр Юзефа Брандта «Богородиця»?

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.

Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.