"Я не знаю, чи зможу ще колись зайти в підземку..." У Харкові презентували унікальне видання, де зібрані свідчення харків'ян про життя та виживання в умовах війни

"Я не знаю, чи зможу ще колись зайти в підземку..." У Харкові презентували унікальне видання, де зібрані свідчення харків'ян про життя та виживання в умовах війни  на порталі Gromada Group
Головна світлина новини на сайті Gromada Group

Харків став першим обласним центром в Україні, який отримав екземпляр зібрання відвертих спогадів очевидців повномасштабного російського вторгнення - академічну працю колективу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ. Презентація видання відбулася у залі міського абонементу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка у форматі офлайн-онлайн.

За повідомленням ХДНБ ім. В. Г. Короленка, до 12 тому академічного проєкту «Етнографічний образ сучасної України» ввійшли близько 400 інтерв’ю учасників російського вторгнення, з усіх регіонів країни. Їх збирали та записували науковці, студентами-етнологами з лютого 2022 року по червень 2024 року. Серед записів - близько 30 свідчень харків’ян та мешканців області - громадських активістів, волонтерів, військових, підприємців, священників, педагогів, студентів, учнів. 

 

 

«Ці свідчення повною мірою відтворюють динаміку трагічних подій, пережитих у цей час країною. Також зафіксована соціонормативна культура воєнного повсякдення та її новітні форми, такі як волонтерство, громадська взаємодопомога, самоорганізація, самооборона та релігійні практики», - зазначила кандидатка історичних наук, в.о. директора ІМФЕ НАН України Наталія Стішова, яка, як і більшість учасників презентації, приєдналася до заходу онлайн.

 

За словами ученої, за темою видання було розроблено та видрукувано окремі питальники й анкети, організувати в умовах воєнних дій експедиційні виїзди. 

 

 

 

 

 

Серед усноісторичних оповідей, записаних на Харківщині  етнологинею, кандидаткою історичних наук, старшим науковим співробітником ІМФЕ НАН України Валентиною Сушко - спогади Олександра Полякова про сина Ігоря (1988–2023), заступника командира батальйону 92 ОМБр імені І. Д. Сірка, який добровольцем пішов на фронт ще у 2015 році.

 

«Після п’ятого класу перейшов в Українську гімназію № 6 по вул.  Римарській, відрізнявся у вивченні іноземних мов. Добре володів ІКТ. Успішно й самостійно здав іспити в ХНУ імені Каразіна [Харківський національний університет], навчався добре. Диплом на п’ятому курсі виконував у Польщі і успішно його захистив, добре оволодів польською (за півроку). Вступив до аспірантури, але не закінчив її.... Під час однієї з бойових операцій отримав важке поранення. Тиждень боровся зі смертю в лікарні. Але вона перемогла... Вічна пам’ять тобі, мій синку! Його ім’ям буде названа одна з вулиць Куп’янську», - згадує батько і педагог Харківської обласної станції юних туристів. 

 

 

«О 4 год. 45 хв. ми прокинулися від гучного вибуху та звуків розбитого скла. Онук, якому тоді було півтора року, голосно плакав... Північна Салтівка опинилася під масованим артилерійським та ракетним обстрілом з боку окупованого с. Циркуни. За три дні не залишилося жодного вцілілого будинку, були суцільні пожежі. Варто підкреслити, що, незважаючи на обстріли, харківські пожежники намагалися гасити пожежі. Було припинено подачу газу, вимкнуто опалення, а потім зникла вода та електрика. З’явилися вбиті та поранені мирні мешканці», - з розповіді харків’янина Володимира Скляра, мешканця Північної Салтівки, на вулиці Наталії Ужвій («Реалії війни», записано 14 квітня 2023 р. В. Сушко) 

 

«Я не знаю, чи зможу ще колись зайти в підземку і чи не кине мене в істерику при виді вагону метро. Так і йшло, дорослі лежать / сидять на станції чи в вагонах на ковдрах на підлозі, ходять, говорять, тужать. Діти збираються групками та грають. Робітникам метро окрема пошана, з ранку до ночі і цілими ночами мили, лагодили, допомагали, організовували. Перевантажений туалет, і  без того жахливий, але тримався молодцем. Подеколи роздавали скудну їжу, ну, на це можна було хіба не вмерти. Ми рятувались тим, що чоловік занімав о шостій ранку чергу в супермаркет, що знаходився біля метро, після сотні людей просочувався туди та брав хоч щось, бо нічого вже і не було», - зі спогадів Н.(1987 р. н., родом з м. Сімферополя АР Крим, до війни проживала в м. Харкові, на час інтерв’ю проживала в м. Полтаві. Записала В. Сушко в грудні 2022 р.

 

У зібранні майже 40 сторінок таких усноісторичних оповідей від мешканців Харківщини. Усього у томі — 850 сторінок свідчень про пережите під час обстрілів, в окупацію, на чужих квартирах у статусі переселенців.

 

«Така фіксація усних історій людей, які проживають ці жахливі події повномасштабного вторгнення, є надважливим завданням і за часів війн і ще довгий час після її завершення будуть джерелом правди про цю невиправдану війну», -  зазначила під час передачі книги бібліотеці  директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка Наталя Петренко, висловлюючи подяку авторському колективу видання і керівниці проєкту, академіку НАН України, докторці історичних наук Ганні Скрипник, яка, на жаль, передчасно пішла з життя, не дочекавшись видання книги.

 

 

 

Під час презентації старший науковий співробітник ІМФЕ НАН України, кандидатка історичних наук  Валентина Сушко зазначила, що 12 том серії «Етнографічний образ сучасної України», який вийшов наприкінці 2024 року невеликим накладом, є подарунковим виданням, тому на полицях книгарень його не побачиш.  Але збірник доступний в електронному форматі  за посиланням.

 

Крім того, зазначила Валентина Сушко, ті, хто бажає мати у своїй бібліотеці друковану книгу, можуть замовити додатковий тираж, звернувшись до Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. 

 

 

 

Фото: Автора.  

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

 

Телеграм   Фейсбук   Інстаграм  

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту