Якою буде реформа освіти в Україні ?

Спікером заходу виступив професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук Дмитро Лук’янець.

Онлайн-зустріч відбувалася в межах проєкту Харківського прес-клубу “Знати більше”  за участі журналістів мережі місцевих медіа Харківщини “Громада.Груп”. Проєкт має на меті висвітлення важливих тем суспільного життя.

Під час пресконференції розглянули питання:

• Які нововведення передбачає реформа вищої освіти?
• Яка необхідність даної реформи?
• Скільки викладачів через об'єднання університетів та академії залишуться без роботи та навчання?
• Чому не відбуваються діалоги/дискусії між викладацькими колективами?
• Які проблеми будуть на шляху обєднання університетів? чи треба це робити?
• Які правові механізми можуть бути?
• Чи підтримуєте ви обєднання університету Г. Сковороди із Каразінським? чи на часі це?

Варто зазначити, що у жовтні Кабінет Міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка передбачає скасування заочної форми навчання у вишах.

У Міністерстві освіти і науки очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року, повідомив заступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти Михайло Винницький.

За його словами, законопроєкт "Про індивідуальні освітні траєкторії" вплине на вступ та вступників у виші у 2024-2025 навчальному році.

Професор Лук’янець зазначає, що освітня реформа на часі.

 " Це доволі логічні кроки до яких ми б рано чи пізно дійшли, мені здається, що увага більш зазначається на організаційному моменті,  а питання змісту залишається ще відкритим", - говорить Лук'янець.

 

Реформа освіти назріла і її необхідно змінювати з таким девізом професор коментує запитання.

"Війна ускладнила нам життя, тим що зменшилася база абітурієнтів, через те, що відкрилися можливості навчання за кордоном. Багато навчальних закладів не можуть працювати бо знаходять на лінії обстрілів та окупації, тому все це склалося в гостру необхідність щось робити в даній ситуації", коментує Лук'янець.

За словами професора реформа вплине на те, щоб усунути дублювання, узгодити роботу педагогічного та професорського складу та привести до єдиного стандарту.

Журналісти підкреслили, що варто вести діалог щодо об'єднання, аби це не викликало ситуації, коли людей із великим досвідом ставлять перед фактом, не поцікавившись їх думкою.

- Чи на часі об'єднання університету Сковороди з Каразінським?

"Як ідея це  актуально.  При розумному підході воно дасть певну економію", - відповів професор на питання журналістів.

 

 З цього слідує, що професор Лук'янець позитивно налаштований щодо об'єднання університетів. Протилежні погляди має сковородиніський колектив, який активно інформує ЗМІ про недоцільність об'єднання і вбачає в цьому знищення педагогічного університету. 

"Рашисти знищили наш університет зовні, а об'єднання провокує зробити це із середини, - саме так прокоментувала ситуацію Наталія Левченко доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та журналістики імені професораа Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Багато важливих деталей не можна передбачити, тому нам залишається чекати подальших дій від Міністерства освіти та науки України.

Фото з відкритих джерел

Нижче наведена інформації про відмову приєднання  Харківського національного  університету імені Г. Сковороди до Харківського національного університету імені В. Каразіна, адже на час ефіру "Знати більше" дана інформації була невідома.

Варто зазначити, що Міністерство освіти та науки України відмовилося від ідеє приєднувати Харківський національний університет імені Г. Сковороди до Харківського національного університету імені В. Каразіна.

Про це 15 лютого під час брифінгу в харківській метро-школі після передачі школярам регіону ноутбуків, сказав міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Він наголосив, що існуючі "освітні мережі повинні бути переосмислені". Це пов’язане зі змінами структури економіки, із демографічними та міграційними показниками, з потенціалом і спроможностями самих університетів.

"Були враховані як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники. Було прийнято рішення не приєднувати університет імені Сковороди до університету імені Каразіна і дати можливість університету імені Сковороди працювати далі автономно. Це рішення, в тому числі, було пов’язане з профільністю цього університету і з відсотком профільного працевлаштування саме випускників-педагогів. І в тому числі з тим баченням, яке запропонувало нам керівництво університету щодо подальшого розвитку. Для нас важливо, щоб педагогічний університет був педагогічним університетом Для нас важливо, щоб він був зосереджений на своїй галузевій специфіці і не розмивав ресурси на підготовку тих фахівців, яких можуть готувати інші університети. Для нас важлива підготовка педагогів. Університет запевнив нас у тому, що він буде зосереджуватися на підготовці педагогів, у тому числі зі спеціальної педагогіки. Ми сьогодні віримо і сподіваємося, що це так і буде, що це буде хороший галузевий університет для підготовки педагогічних працівників для різних галузей", - сказав Лісовий.

Міністр додав, що під час дискусії щодо можливості приєднання університету імені Сковороди до ХНУ імені Каразіна були враховані профільність педагогічного університету, а також його стратегія розвитку, яка передбачає саме автономне його існування як профільного вишу.

Професор Лук'янець вірно зазначив, що Харків це студентське місто, то нехай кожен автономний університет підпорядковується своїй програмі, це забезпечить якісне навчання студентів.

Детальніше у відео: 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах та месенджерах:

Телеграм: https://t.me/gromada_group 

Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti 

https://www.facebook.com/gromada.grp