Жіночий рух: шлях довжиною в століття, що починається з нашого голосу

У межах проєкту «Лідерство та гендерна рівність: активізація та адвокація в громаді Чугуєва» ми провели тренінгову зустріч — «Історія феміністичного руху в Україні і світі». Це був день, коли історія оживала не лише у словах, а й у поглядах, посмішках, спогадах, обіймах.

Цього разу ми радо вітали й знайомі обличчя, і тих, хто долучився вперше. Були жінки, які пройшли весь шлях проєкту від початку — лідерки своїх громад, активістки, працівниці соціальної сфери, освітянки. Були й ті, для кого ця зустріч стала несподіваним, але глибоким відкриттям. Кожна з них додала щось своє — досвід, енергію, запитання, усмішку. Разом вони створили простір довіри, сили й натхнення, де голос кожної звучав важливо.

Знайомство почалося з гри — у колі лідерки, де кольоровий кубик вирішував, що саме сьогодні про себе розповість кожна з нас. Це було по-дитячому несподівано й щиро: хтось поділився своєю силою, хтось мріями, а хтось — моментом, коли відчула себе по-справжньому видимою.

Особливе захоплення викликала презентація, створена у барвах фемінізму — фіолетово-лавандових кольорах свободи, гідності й сили. Нашою провідницею у мандрівці крізь час стала Ірина. У фіолетовій футболці з логотипом до 140-річчя українського жіночого руху, вона майстерно провела нас від перших паростків жіночої свідомості у ХІХ столітті — до сучасних ініціатив, не забувши згадати першу жінку-лідерку України княгиню Ольгу.

Ми слухали про Наталію Кобринську та Олену Пчілку, про «Товариство руських жінок» і про перших депутаток УНР. Ми гірко усміхалися, чуючи про радянське «рівноправ’я», і відчували гордість, згадуючи про жінок Революції Гідності, про захисниць України, про флешмоб #ЯНеБоюсьСказати, про жінок у владі та війську.

Далі ми перенеслися в символічне коло натхнення — історій жіночого лідерства, які надихають. За прикладом індійських племен ми говорили від серця до серця, передавали мікрофон як символ сили голосу: згадували матерів, учительок, сестер, подруг, військових, політикинь. У цьому теплому просторі кожна знайшла місце для своєї історії — або ще невимовленої, або вже зболілої, але сильної.

Для багатьох учасниць відкриттям стало саме існування глибокої й тривалої історії жіночого руху в Україні. Більшість уперше почули імена Кобринської чи Рудницької. Вперше дізналися про участь жінок у визвольних змаганнях або про феміністичні ініціативи новітньої України. «Чому нам про це не розповідали в школі?» — пролунало з аудиторії. Дехто щиро поділився, що після зустрічі обов’язково шукатиме більше матеріалів і читатиме про історію жіночої боротьби за рівність. Бо ця історія — не десь там, вона — про нас.

Кульмінацією стала активність «Жіночий шлях» — інтерактивне збирання історичної хронології за допомогою карток. І хоча завдання було непростим, учасниці практично безпомилково відновили послідовність подій — від перших громадських ініціатив до гендерних квот у новітній політиці. Це ще раз довело: наша пам’ять сильна. Ми не забули свій шлях.

У самому завершенні цього оповідання залишився тільки вдячний подих: дякуємо Irina Kuznetsova, тренерці, за емоції, знання і серце, вкладене в кожну хвилину цієї зустрічі дякуємо Елена Храмцова, експертці проєкту, яка підтримує і надихає жінок Чугуєва. Особиста вдячність Чугуївська міська територіальна громада Центр життєстійкості за простір, у якому можна бути собою.

Цей день був не лише про минуле — а й про нас сьогодні. Про те, що жіночий рух продовжується в кожному погляді, кожному «я зможу», кожному «я не боюся». Бо ми — ті, хто будує наступні 140 років.

Тренінг та допис про подію підготовлено ГО «Інша жінка» Інша Жінка/ Divergent Woman. Чугуїв в рамках проєкту «Гендерночутливе відновлення громад», який реалізовується Centre of Gender Culture - Центр гендерної культури за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні - UN Women Ukraine та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) - United Nations Women’s Peace and Humanitarian Fund.

Проте це не означає, що висловлені під час тренінгу та в дописі погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) — гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.