Журналіст має бути близьким до своєї аудиторії

19 лютого в Харківському національному економічному університеті ім. Семена Кузнеця в онлайн режимі в межах програми "Інклюзивні простори європейської освіти" відбулася лекція професора, директора Інституту Медіа, Журналістики та Соціальних комунікацій Гданського університету Малгожати Лосєвич (Małgorzata Łoziewicz) (Польща). 

Аудиторія зібралася майже максимальна для можливостей zoom – це 56 осіб, серед яких були студенти, бакалаври та магістри, з Харкова, Луцька, Запоріжжя; це були викладачі, медіа менеджери, журналісти та активні учасники Харківської полонії.

Що вразило: велика частина аудиторії, а особливо молодь, відмовились від синхронного перекладу і слухали лекцію польською. А пані Малгожата, як досвідчений викладач, зробила все, щоб її польська була зрозуміла, а непростий сенс лекції максимально донесений до аудиторії.  

Розмовляли про стан розвитку польських медіа в трьох країнах-сусідках: Литві, Білорусі та України. Йшлося про так звані «медіа Полонії». Це видання для поляків, що проживають поза межами малої Батьківщини – «Київський щоденник», «Польське радіо Львів», «Волинський монітор», «Галицький кур’єр». Полонійні медіа України пані професор охарактеризувала як такі, що виживають в умовах війни, їх повсякденний контент – це обстріли, втрати та досвід витривання. 

Силу нашої журналістики пані Лосєвич бачить у солідарності та єдності в умовах постійної кризи, а позитивною рисою вважає емоційність та оптимізм. Важливою для українських медіа є також націленість на постійну та невпинну фіксацію злочинів російської федерації проти людства. Безумовно кожна країна формує свій власний медіаекосистемний профіль, однак медіа України мають бути готовими виконувати захисну та інтегративну функції ще багато років.

Пані Катерина Яресько, завідувачка кафедри бізнес-журналістики і цифрових медіа, запитала про працюючі бізнес-моделі полонійних медій в Україні. Пані професор зазначила, що насамперед фінансування полонійних медій – це урядові гранти від Міністерства закордонних справ Польщі, однак: «є дотації для медіа, пов’язаних з реалізацією особливих функцій, але відбувається так, що дотації не приходять з Польщі, дотації приходять від донорів для Полонії з інших частин світу».

Формат лекції згодом перетворився на розмову професіоналів. Голова Харківського прес-клубу Олександр Швець запитав про харківське видання, що називалося «Полонія» та виходило до 2022 року в Харкові, він визначив дуже важливу роль «Полонії» в Харкові: вона об’єднувала поляків та усю спільноту Полонії, давала відчути себе частиною Європи. Пані професор назвала цей журнал Харкова «класичним польським медіа виданням» та виразила сподівання: «Думаю, що об’єднання зусиль різних редакційних колективів з України, Литви, Білорусії, різних місць, різних груп медій, робота в перемовинах, діалогах в малих групах дасть нам більше сили до створення федерацій в медіях. Але жодне медіа в федерації не може втратити своєї індивідуальності, жодне медіа не може втратити на місії. Не конкуренція, а співробітництво може бути рішенням».

Розмова тривала більше 2-х годин, було дуже цікаво послухати про досвід роботи національних медіа, що охоплюють своїм впливом світ та стають великою підтримкою для людей, що опинилися за межами Батьківщини і хочуть залишатися частиною життя краю, мають плани на повернення до свого рідного дому.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:

Телеграм Фейсбук Інстаграм