Знайомі прізвища та села Харківщини у переписах XVII століття: книгу унікальних джерел видали обмеженим накладом

Там можна знайти чимало знайомих прізвищ родів, які до сьогодні мешкають у цих населених пунктах та унікальні описи Харківської фортеці.

Чим може видання матеріалів, які раніше жодного разу не оприлюднювалися на широкий загал, зацікавити читача, Gromada Group розповів його видавець, відомий дослідник історії Слобідської України  Андрій Парамонов.

Звідки документи

Книга «Харківські переписи 1662, 1675, 1677 років» містить документи, які зберігаються в Державному архіві давніх актів у Москві. Вони були скопійовані вже доволі давно — свого часу я замовляв копії для інших книг або з історії Харківської фортеці, або про Харків XVII століття.

Коли ж вирішив, що закінчити таку книгу я найближчим часом не зможу — а ситуація така, що ми не знаємо, що може статися завтра чи післязавтра, — то вирішив опублікувати документи окремим виданням, щоб джерела були доступні для дослідників.

В чому унікальність

Ці документи жодного разу не публікувалися. Вони відрізняються за своєю суттю. Перепис 1662 року — це перепис саме Харківського полку і це частина перепису за цей рік, тому що він не містить опису Харківської фортеці.

Якщо ми візьмемо переписи 1675 чи 1677 років — то це документи, які описують саме Харківську фортецю і гарнізон фортеці. Тобто це і служилі люди, і міщанська сотня із українських козаків.

Про що документи

Чим відрізняються документи 1675 і 1677 років? 1675 рік — це джерело, коли один воєвода передає іншому воєводі і фортецю та все, що в ній є, — в тому числі також гарнізон.

А от документ 1677 року — це перепис, в якому наведено щорічні відомості про стан фортеці. Тобто воєвода щороку повинен був надавати відомості в Бєлгород.

Ці книги відрізняються за кожен рік, тому що кожен воєвода хотів надати якісь відомості про Харків, Харківську фортецю, показати проблематику, яка існує на той чи інший час.

Наприклад, воєвода хотів донести, що у нього не вистачає служивого населення, яке буде потрібне на випадок оборони Харкова.

Особливо цікавим є перепис самої Харківської фортеці за 1675 рік — він доволі детальний і його можна порівняти як з більш ранніми, так і з пізнішими джерелами, щоб з’ясувати розвиток фортеці за певний період.

Знайти своїх пращурів

Одна людина з тих, хто там згадується — це перший мій генеалогічний досвід про таких, що ведуть свою генеалогію з перших козаків міста — це родина Чепіла.

Нащадки цього роду проживають сьогодні у Харкові. Про їхніх предків згадується у переписі 1662 року.

Є ще, як мінімум, чотири такі родини, які дійсно можуть претендувати на своїх предків саме з того часу. Зокрема три різні родини Лелюків та Затолокіни. 

Дуже багато поширених на Харківщині прізвищ

Ті люди, які прийшли до нас з території Чигиринського чи Полтавського полку, повторювали прізвища саме з тих регіонів. Там є послідовність і ми бачимо, скажімо, Донців-Захаржевських, Ковалевських, які були пов’язані із Харковом.

Знову ж таки, козацька старшина, пов’язана з Харковом, теж широко представлена у цих документах. Тому багато сучасних мешканців Харкова і Харківщини можуть знайти там свої прізвища. Це не означає, що це прямо їхні прямі предки, але і не виключає цього — потрібно проводити дослідження.

Липці, Тишки, Лозова, Люботин, Пересічна, Деркачі…

У нас є перепис 1660 року, який свого часу опублікував Віктор Юркевич. І можна простежити відмінності між цим переписом та переписами, опублікованими у цій книзі.

У них згадуються Липці, Тишки, Лозова, Люботин, Пересічна, Деркачі — ті населені пункти, які були засновані села саме харківськими козаками.

Спочатку виникає Харківський полк, Харківська фортеця, у нього є якісь землі, які відносяться саме до Харкова і які заселяються саме козаками Харківського полку. 

Населення Харкова на той час 3,5 ‒ 4 тис. і всім земель поруч із містом не вистачало, тому почали оселятися довкола міста хуторами і невеличкими поселеннями — так і виникали ці населені пункти.

* * *

Придбати книгу можна в укладача і видавця Андрія Парамонова, написавши йому на сторінці Facebook.

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.

Читати також:

Тренер із Липецької громади Олександр Тебеньков привів команду «Незламні» до перемоги у дебютному матчі з ампфутболу

В районі Липців ситуація майже незмінна вже пів року: з новинок хіба що дрони на оптоволокні

Представник Липецької громади відвідав Український урбаністичний форум 2025 у Луцьку

Слідкуйте за ЛИПЦІ Gromada Group у соціальних мережах

Телеграм-канал ЛИПЦІ Gromada Group    Youtube-канал ЛИПЦІ Gromada Group    

Viber-канал ЛИПЦІ Gromada Group   WhatsApp-канал ЛИПЦІ Gromada Group

Facebook-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group Instagram-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group

Х-сторінка ЛИПЦІ Gromada Group