Через місяць оголосять... «мир»?  Степан Гавриш про конференцію високого рівня у Швейцарії...

Уряд Швейцарії підтвердив, що його мета - створити підґрунтя для встановлення міцного миру в Україні, а також створити «дорожню карту», пішовши якою Росія зможе в підсумку брати участь у мирному процесі.

Як зазначає швейцарське видання swissinfo.ch , очікування зазвичай прийнято занижувати, щоб потім не розчаруватися. Швейцарія також не зацікавлена в тому, щоб підживлювати нереалістичні очікування.

Саме тому саміт високого рівня називається не «мирною конференцією», а «конференцією з питання про мир».

Таким чином, Швейцарія визначає мир в Україні як довгострокову мету. Провідні політичні лідери, найімовірніше, дотримуватимуться тієї ж точки зору: миру досягти нелегко - і вже точно неможливо зробити це швидко.

Нагадаємо, що серед багатьох західних спостерігачів побутує думка про те, що «українська формула миру» фактично описує умови капітуляції Росії, а її реалізація не дає Володимиру Путіну можливості закінчити конфлікт, «зберігши обличчя». А тому, продовжують вони, план Зеленського є свідомо нереалізованим.

Що передбачає «Формула миру Зеленського»

• Радіаційна та ядерна безпека.
• Продовольча безпека.
• Енергетична безпека.
• Звільнення всіх полонених і депортованих (зокрема українських дітей).
• Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності та світового порядку.
• Виведення російських військ і припинення бойових дій.
• Повернення справедливості.
• Протидія екоциду.
• Недопущення ескалації.
• Фіксація закінчення війни.

З іншого боку, ця формула цілком зрозуміла в логіці Києва (і українського суспільства), згідно з якою територіальна цілісність України не є предметом жодних перемовин, бо найменший клаптик території країни під контролем Росії є передумовою для нової агресії в майбутньому.

У логіці Києва Москва безумовно має компенсувати Україні та її громадянам збитки від війни, яку вона розв'язала, а відповідальні за воєнні злочини, зґвалтування й убивства мирних жителів, бомбардування цивільних об'єктів, звісно, мають понести покарання.

Як висловився  український політик, доктор юридичних наук, академік Академії правових наук України, народний депутат України III, IV скликань Степан Гавриш у бесіді з журналістом Олександром Швецем в ефірі програми «Знати більше» Харківського пресклубу, сьогодні говорити про рамки нового світового порядку або малювати якісь графіки його побудови - нереалістично.

На його думку, все залежить від того, як прийме Сі Цзіньпін Володимира Путіна (правитель Росії відвідає Китай із державним візитом 16-17 травня, - ред.), як поведеться він після оцінки ситуації у взаєминах із Заходом. Чи залишиться Китай своєрідною опорою для Росії, чи Китай зменшуватиме свою підтримку російського диктатора.

Особливо на тлі того, що новим міністром оборони РФ став економіст-теоретик, який просуває у своїй країні державний капіталізм китайського зразка.

- Найімовірніше, вплив Саміту на перебіг подій в Україні буде нейтральним, - розмірковує Степан Гавриш, - бо домовитися про якусь рамкову заяву щодо закінчення війни та тиск на Путіна щодо проведення мирних перемовин не на путінських умовах, а на умовах компромісів, які, безумовно, будуть сформовані на Заході з урахуванням позиції Києва, - буде надзвичайно складно.

Доктор юридичних наук звернув увагу на пункт української Формули миру: виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності та світового порядку.

Цей пункт є і в китайському мирному плані. Причому він має першорядний характер для того, щоб мирні переговори відбулися.

- Чи готовий Китай представити свою позицію? - задається питанням Степан Гавриш. - Відомо, що тривають консультації за різними напрямами, включно з арабським світом.  Однак ми знаємо, що на принца Садовської Аравії Мухаммеда ібн Салмана було скоєно замах. І, можливо, йому зараз не до міжнародної дипломатії, оскільки розгорілася внутрішня боротьба в середині королівства.

Однак, звертає увагу Степан Гавриш, вплив тих партнерів, які в арабському світі формують значну частину торговельно-економічних відносин із Китаєм, має принципово важливе значення.

І якщо Сі Цзіньпін ухвалить рішення відвідати Саміт у Швейцарії, це означатиме серйозну поразку Путіна. РФ залишиться практично одна. І це буде своєрідний сигнал Путіну, щоб той завершував війну, причому, не на своїх умовах.

Що ж до самого Саміту, Степан Гавриш оцінює його як необхідність обговорити світовий порядок на нових принципах, у фокусі яких - подолання можливої агресії з боку ядерних держав.

Не випадковою видається у зв'язку з цим погроза Путіна, до речі, оголошена якраз напередодні Саміту, провести навчання із застосуванням нестратегічної ядерної зброї на території Південного військового округу, включно з окупованими територіями України та Кримом.

Путін тим самим демонструє, що спроби вплинути на його наміри масштабувати військові дії в Україні можуть завершитися тактичними ядерними ударами.

Наскільки це може бути серйозно?

- Ми вже з вами говорили, - продовжує Степан Гавриш, - що Путін шукає привід, який виправдав би його ядерну доктрину, згідно з якою РФ має право застосувати ядерну зброю в разі загрози існуванню Росії.

А політична база для цього підведена. Учений-юрист нагадав, що окуповані регіони нібито на «конституційній основі» включені до складу РФ.

Розмірковуючи вже як юрист, Степан Богданович зауважив, що Путін веде «спеціальну військову операцію», і якщо він використає ядерну зброю, це дасть підставу й іншим країнам діяти так само. Наприклад, Ізраїль може застосувати ядерну зброю проти Ірану. Або Північна Корея зробить аналогічний наступ на Південну Корею.

Але загалом цей Саміт - це перша спроба ініціювати глобальну конференцію на кшталт Ялтинської чи Тегеранської, але ще не Потсдамської, де важливо чітко оголосити, хто агресор, а хто - жертва, чи зобов'язаний агресор нести відповідальність (виплатити репарації тощо).

 

Президент України обов'язково заявить про відновлення міжнародно визнаних кордонів і навколо цього сформується міжнародний альянс.

А інші країни будуть змушені або мовчати, або робити ухильні заяви, або вимагати мирних переговорів за участю Росії.

- Однак сам факт, що на позиціях України може виникнути міжнародний альянс, який просуватиме ідеї нового світового порядку, реформи ООН і Ради Безпеки, де Росія володіє правом вето, і що угоди на кшталт Будапештського меморандуму мають виконуватися, - все це мені видається досить вдалим дипломатичним кроком Києва і наших партнерів, - переконаний політик.

Водночас Степан Гавриш відзначає дві стратегічні лінії в міжнародній політиці.

Одну - під впливом «агентів Пукіна», начебто Україна слабка, не здатна вести війну, і миру вона може домогтися, тільки віддавши свої території і продовживши існувати фактично під управлінням РФ.

А іншу - нарощування ескалації воєнних дій, надзвичайно жорстокі бої 2024 року і спроби Кремля створити «санітарну зону», глибиною приблизно 100 км углиб України від окупованих РФ територій, із застосуванням «вогневого валу», коли знищується все підряд.

Дивіться і слухайте:

Читайте також:

«Рахівник» замість «оленяра». Які наслідки для України призначення нового міністра оборони терористичної федерації?