Цікаве запитання: які міста допомагають ЗСУ більше?
Аналітика | | 698 | Автор: Олена Зеленіна

Фотоколаж Олени Зеленіної
Київ, Харків, Дніпро, Житомир, Тернопіль...Знову в інформаційний простір вкинуто "хайпову" тему. Усі коментують інфографіку з цифрами-показниками того, як обласні центри України допомагають ЗСУ. У хід ідуть моральні оцінки ("це зрада", "ганьба", "як не соромно!") на адресу тієї чи іншої мерії, якщо цифра не значна, та ін.
Обласні центри України у 2023 році спрямували на допомогу ЗСУ 19,5 млрд грн. Майже половину з них - 9 мільярдів - виділено з бюджету Києва. Про це йдеться в опублікованому рейтингу Комітету виборців України.
Комітет виборців України проаналізував дані щодо бюджетних видатків обласних центрів та міста Києва на Сили оборони у 2023 році. Результати аналізу представлено у вигляді рейтингу. Першу сходинку рейтингу посів Київ, який минулого року спрямував на підтримку сил оборони близько 9 мільярдів гривень. Це майже стільки ж, скільки усі інші обласні центри разом.

"Громада" вирішила подивитися на показники разом з експертом.
- Читачі новин дивляться лише на номінальні цифри і роблять висновки, - коментує для "Громади" економіст і фінансовий аналітик Тимур Теміров. - Але так про фінансові витрати судити не можна. Усі обласні центри України - різні за наповненням бюджету і за кількістю населення. Тому допомогу ЗСУ з їхнього боку не можна вимірювати номінальними показниками. Вона й має відрізнятися в тому чи іншому місті.
На обсяг місцевих бюджетів впливають дії місцевої влади, кількість платників податків, наявність великих підприємств, природних ресурсів, форс-мажорні обставини, навіть кількість батальйонів ТРО.
Місцеві бюджети поповнюються з місцевих джерел - бізнесів і виробництв, головне – з ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). Фактично кожен офіційно працевлаштований городянин, завдяки своїм персональним податковим відрахуванням фінансує місто.

Навіть якщо людина сьогодні живе в евакуації і працює віддалено, то її ПДФО все одно надходить до скарбниці Харкова, де зареєстровано підприємство.
Наші захисники могли перебувати на передовій під Лиманом, Куп'янськом чи Работиним, а податкові надходження від їхніх заробітних плат надходять до міст Житомирської, Львівської та інших областей, де базуються їхні військові частини.
Щоправда, восени минулого року Верховна Рада відкоригувала цю ситуацію.
Бо в деяких невеликих громадах виникали ситуації, коли вони не в змозі були освоїти грошовий "дощ", що пролився на них.

Рада ухвалила закон, що передбачає передачу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з зарплати військовослужбовців і поліцейських не в місцеві бюджети, а у спеціальний фонд державного бюджету.
З 1 січня 2024 і до 31 грудня року, в якому буде припинено чи скасовано воєнний стан, "військове ПДФО" розподіляється в таких пропорціях: 45% на дрони, 45% - Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї, 10% - розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО.
Більш об'єктивною оцінка може стати, якщо ми подивимося на фінансові показники надходжень у місцеві бюджети і на відсоток відрахувань на ЗСУ з цих бюджетів.
Якщо брати співвідношення бюджету міста та видатків, спрямованих на ЗСУ, то Київ з бюджетом у 66.3 мільярди гривень і видатками у 9 мільярдів на підтримку Сили оборони, витратив на допомогу близько 14% бюджету. Дніпро з бюджетом у 22,2 мільярда та видатками на підтримку Сил оборони у 1,6 мільярда гривень – спрямував трохи майже 8%. Хмельницький же при бюджеті 4 мільярда гривень, спрямував на Сили оборони 1,5 мільярда. Тобто, видатки на таку підтримку склали 27% загального бюджету.

Якщо не полінуватися і перерахувати цифри в інфографіці, то виглядають вони досить приблизно. Автори "картинки" вільно округлювали дані. Але залишимо це на совісті "художника".
Для підрахунку брали лише видатки за статтями «Заходи та роботи з територіальної оборони» та «Інші заходи громадського порядку та безпеки».
Не враховувалися видатки на заходи з мобілізаційної підготовки населення, соціальне забезпечення та лікування ветеранів, відновлення від наслідків агресії, будівництво укриттів, фінансування муніципальних формувань з охорони порядку тощо, адже всі ці видатки не мають безпосереднього впливу на бригади ТрО, які перебувають на фронті.
Також підтримка сил оборони могла бути включена в інші статті видатків і розмита серед видатків на інші, цивільні, потреби. Такі видатки також не враховувалися через неможливість визначити, яка саме частина коштів спрямовується на сили оборони.
Головне, що виклики, з якими зустрічаються громади є нерівномірними, присутня територіальна диференціація проблем.
Громади, які деокуповані або зазнали й зазнають втрат через бомбардування, обстріли, руйнування, наприклад, мегаполіс Харків стикаються з проблемою відновлення пошкодженої інфраструктури; фінансування розмінування та видатків на оборону.
Проблеми громад, які знаходяться далі від безпосередніх бойових дій: з проблемою фінансування видатків на ВПО, на релокацію бізнесу, скорочення традиційних надходжень для більшості громад.
Виклики, що стосуються всіх громад: фінансування поточних видатків (освіта, медицина), капітальних витрат, проектів розвитку
У 2023 році 745 млрд гривень – це військові видатки, що складають 53% всього державного бюджету. При цьому близько 50% військових видатків – це грошове утримання військових.
Основні статті:
- на підтримку ЗСУ за різними програмами купили військових облігацій на 50 млн гривень;
- за свої кошти громади проводили облаштування лінії оборони міста – 120 млн гривень;
- пряма підтримка ЗСУ – 20 млн гривень, з них 15 млн гривень на дрони;
- для побудови житла внутрішньопереміщених осіб – 76 млн гривень;
- на укриття бомбосховищ 218 млн гривень.
Щодо постійних закидів у тому, що не час висаджувати квіточки та перекладати бруківку, то згідно із законом про бюджетування місцевого самоврядування - громади зобов'язані витрачати кошти на благоустрій, бо в місті-"хаті" має бути прибрано й гарно. Незважаючи на війну…
- По-перше, це найдоступніші робочі місця, по-друге, сильний морально-психологічний фактор, щоб люди не впадали в депресію і не падали духом, - висловив свою думку Тимур Теміров. - Це ізраїльський досвід морально-психологічного захисту - швидка ліквідація наслідків обстрілів і наведення краси, порядку - і він працює, у людей залишається надія на краще. Просто треба стежити за тендерами, щоб не сміли красти на завищенні закупівельних цін.
І не зловживали.
Кошти на благоустрій деякі міські голови досі вважають своїм активом для наступних виборів. Однак на час воєнного стану цих виборів не буде. А от про те, як ти допомагав армії та обороні,- виборець цікавиться вже зараз і сповна запитає після війни.
Читайте також:
Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
https://www.facebook.com/gromada.grp
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз