Масове закриття бізнесу та тендерні змови: яке місце посідає Харківщина у всеукраїнських антирейтингах?
Аналітика | | 538 | Автор: Петро Ольшанський
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Харківська область увійшла до трійки регіонів-лідерів за кількістю закритих фізичних осіб-підприємців 2025 р. Водночас по всій Україні фіксується десятирічний антирекорд із потрапляння бізнесу до «чорного списку» Антимонопольного комітету через махінації на державних закупівлях.
За даними аналітичної платформи Опендатабот, протягом 11 місяців 2025 року на Харківщині припинив свою діяльність 20 481 підприємець. Цей показник вивів регіон на третє місце по Україні за темпами ліквідації ФОПів. Гірша ситуація спостерігається лише у столиці, де закрилося 32 469 підприємців (кожен восьмий в країні), та на Дніпропетровщині, яка втратила 22 645 малих бізнесів.
«Чорний список» АМКУ: рекордні показники недоброчесності
Окрім загальної тенденції до скорочення кількості підприємців, аналітики звертають увагу на зростання числа ФОПів, яких викрито на змовах під час проведення державних тендерів.
Загалом до так званого «чорного списку» Антимонопольного комітету України (АМКУ) наразі внесено 797 підприємців. Як подано на графіку "Динаміка нових фопів у чорному списку АМКУ", лише за 2025 рік перелік поповнився на 306 осіб, що стало абсолютним антирекордом за останні 10 років. Негативна тенденція продовжується: станом на кінець червня 2026 року до списку додалося ще 186 порушників.
Географія та сфери діяльності порушників
Згідно з інфографікою "Де найбільше фопів з чорного списку АМКУ", лідером за кількістю зареєстрованих недоброчесних підприємців є Львівщина — 95 ФОПів. Високі показники також фіксуються на Дніпропетровщині (81) та у Києві (78). Харківська область у цьому переліку представлена 35 підприємцями, що є відносно середнім показником на загальнонаціональному рівні.
Аналіз сфер діяльності фігурантів списку, наведений у графіку "Сфери діяльності фопів з чорного списку АМКУ", показує, що майже кожен третій із них (29,0%) працює у галузі оптової торгівлі.
Значну частку також займають:
роздрібна торгівля — 17,4%;
громадське харчування — 5,9%;
спеціалізовані будівельні роботи — 4,1%;
будівництво будівель — 4,0%.
Менші відсотки припадають на оброблення деревини, будівництво споруд, наземний транспорт та автоторгівлю.
Потрапляння до «чорного списку» АМКУ має серйозні юридичні та фінансові наслідки для підприємців, фактично блокуючи їм доступ до участі у державних закупівлях. Детальніше ознайомитися з наслідками перебування у цьому переліку можна за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/14FwCIoigTIgL1HQqlQWmUoW9Oj79mNf-?usp=drive_link
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз