Погляд із верхівки айсберга. Заява синьйора Гроссі, мотиви Гутерреша, де відбудеться Антисаміт та інші загадки глобального комюніке ...

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив про те, що МАГАТЕ тільки з технічної точки зору контролює рішення російської окупаційної адміністрації на ЗАЕС. За його словами стає зрозуміло, що РФ не збирається виконувати резолюцію Глобального саміту миру в Швейцарії і виводити свої війська з території станції.

Про це та інші підсумки Глобального саміту в Швейцарії експерти говорили в авторській програмі журналіста Олександра Швеця "Політична кав'ярня" в ефірі Харківського пресклубу.

Доктор юридичних наук, відомий політик Степан Гавриш звернув увагу на те, що в підсумковому комюніке немає згадки про агресію РФ проти України, хоча є слово "війна", немає також згадок про будь-яку відповідальність РФ за скоєне в Україні.

Скажімо, у підсумковому документі йдеться про встановлення суверенного контролю України над ЗАЕС, але спільно з МАГАТЕ.

Однак на саміт до Швейцарії глава МАГАТЕ Гроссі не приїхав, пояснивши це тим, що не має права змішувати політику з технічною роботою. І заявив в інтерв'ю "Укрінформу" про те, що ЗАЕС працює в безпечному режимі, завдяки зусиллям очолюваної ним організації.

- Ця заява дуже непроста в частині розуміння контексту встановлення контролю над атомною станцією з боку України, - коментує Степан Гавриш. - Тому що в підсумковому комюніке саміту не записано головного - виведення російських військ із території ЗАЕС.

Це, на думку доктора юридичних наук, стосується й інших пунктів документа, який, на його погляд, має досить загальний характер.

- Володимир Зеленський, не будучи системним політиком, вибрав кілька ефективних шляхів дії, - міркує він, - з одного боку, - це підписання угод про безпеку з провідними світовими державами, включно зі США. З іншого - він постарався об'єднати абсолютно різні країни світу на основі Статуту ООН і міжнародного права. Таким чином, створюються правові рамки для завершення війни.

Ідея полягала в тому, що без відновлення суверенітету України в кордонах 1991 року, виплати репарацій, відшкодування збитків тощо, війна не може завершитися.

У реальності, коли після трьох консультативних зустрічей (за участю, до речі, Саудівської Аравії) порядок денний став набувати практичних контурів, з'ясувалося, що країни Глобального Півдня та Азії обрали геополітичну реальність, у якій дедалі активнішу роль відіграє Китай, використовуючи у своїх інтересах РФ.

І Китай почав скликати альтернативний, назвемо його так - Антисаміт. Пекін зібрав понад десяток іноземних дипломатів із різних держав, і вони домовилися, що до Швейцарії не поїдуть, а дотримуватимуться плану Китаю та Бразилії.

Йдеться про той самий китайський мирний план із шести пунктів, в основі якого, по суті, необхідність припинення вогню, досягнення перемир'я і переговори з РФ.

З точки зору Степана Гавриша, це означає надання Росії права зробити свій власний стратегічний ребрендинг і почати збирати сили для продовження війни.

У цих умовах президент Володимир Зеленський опинився у своєрідній пастці та змушений був погодитися на максимальне скорочення пунктів, які виносяться для обговорення на Глобальному саміті.

Степан Гавриш наголосив, що Глобальний саміт відбувся на тлі безпрецедентної безперервної сесії ООН, яка триває з березня 2022 року.

Генеральна Асамблея ООН, нагадав він, переважною більшістю голосів схвалила проєкт резолюції, що інкорпорує ключові положення української "формули миру" - плану з десяти пунктів, покликаного припинити повномасштабне російське вторгнення.

Окремо згадано про необхідність забезпечити відповідальність за найтяжчі злочини за міжнародним правом, скоєні на території України, шляхом проведення належних, справедливих і незалежних розслідувань і трибуналу на національному або міжнародному рівні.

Схоже, ініціативу України про проведення мирного саміту в Швейцарії генсек ООН Антоніу Гутерреш оцінив як своєрідний виклик, і тому не приїхав. Але ж участь у подібних заходах - його робота і саме для цього його обирали!

...Тут "Громада" не може не помітити, що за весь час війни в Україні (не тільки з 2022, а й з 2014 року) ОНН продемонструвала свою повну імпотенцію в забезпеченні світової безпеки. Тому не дивно, що Україна користується новими шляхами міжнародного впливу на агресивну політику Москви.

- Звісно, хотілося б об'єднати на основі формули миру Володимира Зеленського країни Глобального Півдня, що було б дуже ефектно, - констатує Степан Гавриш.

Але цього не сталося (за винятком деяких країн, що орієнтуються на США).

Як далі розвиватимуться події, якщо РФ не погодиться виконати комюніке швейцарського саміту? І загалом, що відбувається за лаштунками, якщо Саудівська Аравія не стала підписувати документ з абсолютно нейтральними гуманітарними пунктами?

- Ми бачимо лише верхівку айсберга, а під водою залишається гігантська частина світової політики щодо України. І вона стосується Китаю, який прагне вибудувати свій союз, об'єднати навколо нього левову частку країн колишнього "третього світу". Тому відмовилася їхати Бразилія, відмовився і власне Китай, хоча міг би прислати хоча б спостерігача.

Це означає, що КНР зайняла абсолютно протилежну позицію і продовжує об'єднувати навколо себе більшу частину країн Глобального Півдня. Китайські емісари снують по всіх країнах.

Якщо Антисаміт, задуманий РФ і Китаєм, буде реалізовано, найімовірніше, у жовтні, на зустрічі БРІКС у Казані, а Україна й надалі говоритиме про мир, чи не буде це сприйнято нашими партнерами як наша слабкість?

А тим часом глава турецької держави має намір їхати на саміт Шанхайської організації співробітництва і там говорити про Україну.

Цікаво - про що? Якщо Путін напередодні саміту у Швейцарії робить ультимативні заяви про те, що Україна має віддати йому території, які за площею дорівнюють території Ізраїлю?

Нам доведеться робити вибір між полем бою і миротворчою діяльністю. Між переговорними зусиллями, які поки що не дали жодного результату, і зусиллями, які необхідно вкласти, включно з інтелектуальними інвестиціями, у внутрішні реформи, зокрема боротьбу з корупцією.

- І головне - що нам робити з усіма резолюціями ООН на нашу користь?  - запитує доктор юридичних наук. - Надзвичайна сесія Генасамблеї ООН триває, і ми маємо право вносити будь-які свої пропозиції.

Як думає Степан Гавриш, перед главою української держави нині постав вибір, як діяти далі в надзвичайно складній ситуації.

У Північно-Атлантичному альянсі розгортається дискусія з приводу "незворотності" (чи "оборотності"?) вступу України до НАТО. У ЄС не можуть обрати керівництво в Брюсселі. Є внутрішні проблеми у Франції та в Німеччині.

Чи достатньо у нас розуміння того, що мир може бути досягнутий лише тоді, коли Росія зазнає повної військової поразки?

У цьому сенсі показовою є заява генсека НАТО Єнса Столтенберга про те, що в Альянсі тривають переговори про модернізацію і зміну боєготовності ядерної зброї через зростаючу загрозу з боку РФ і Китаю.

Це явна спроба не шукати діалогу з Путіним, а показати силу з боку Заходу. І ось у цих надзвичайно складних умовах Україні й слід ухвалювати рішення, як ми діятимемо далі.

Ігор Поліщук, доктор політичних наук:

- Глобальний саміт миру у Швейцарії - це показова і неординарна подія. І хоча скептики задавалися питанням, мовляв, що ми матимемо на виході, давайте почнемо з того, що таких форумів у своїй історії Україна ще ніколи не проводила.

І це свідчить про те, що Україна сьогодні є досить впливовим міжнародним гравцем і суб'єктом світової політики.

І цей факт викликає тільки позитивні емоції. З моєї точки зору, головне - в тому, що в спільному комюніке позначено принцип територіальної цілісності як обов'язкову умову будь-якої мирної угоди.

Ігор Поліщук зазначив, що на Україну мав місце тиск з метою прибрати це положення з підсумкового комюніке. І те, що цього не допустили, - це теж дуже і дуже позитивно для України.

Це означає, що ми отримали підтримку чималої кількості дуже впливових міжнародних гравців.

Він шкодує, що не було Китаю та Бразилії. З його точки зору, стає дедалі очевиднішим, що світ розділяється на цивілізацію (країни, які поділяють норми й основи міжнародного права) і антицивілізацію - Вісь Зла (яка відкидає міжнародний порядок, виступає за його ревізію, а по суті - за всесвітній хаос).

- На мій превеликий жаль, історико-філософський трактат Семюела Гантінгтона "Зіткнення цивілізацій і перетворення світового порядку", присвячений світу після Холодної війни, набуває актуалізації.

Подивіться, хто був представлений на форумі? Це провідні країни світу, на рахунку яких 60% світового ВВП, країни Латинської Америки і топові держави Глобального Півдня.

На жаль, на боці хаосу Китай, Росія, Білорусь, Іран, Північна Корея.

Однак для нас у цьому саміті більше позитиву, ніж негативу. Це дозволяє Україні утримувати ініціативу у своїх руках.

Євген Ярошенко, кандидат історичних наук,

політолог:

- Я вважаю, що події минулих двох тижнів - це результат успішної роботи нашого зовнішньополітичного відомства. Тому що форум у Швейцарії - це тільки одна її частина. Давайте оцінювати ще й зустріч Великої сімки, де Україна також відігравала велику роль, Берлінську конференцію з відновлення України.

Понад 3000 учасників із політичних, ділових і неурядових кіл зібралися для обговорення планів післявоєнної відбудови нашої держави. Конференція мобілізувала 50 млрд євро, необхідні для економічного відновлення та підтримки України.

Я уважно слухав учасників на Глобальному саміті миру, і мені дуже сподобалися виступи представників Кот-д'Івуару, Гани, Кенії, які жорстко засудили РФ.

Зрозуміло, що їх хвилює проблема поставок зерна, оскільки в Росії - неврожай, а красти український хліб не вдасться, бо після підриву Каховської ГЕС у тимчасово окупованих південних регіонах України відчувається дефіцит води.

 

Ну і, на жаль, у формуванні Осі Зла ми чітко побачили роль Китаю. Економічна підтримка Росії з боку Китаю була, є і буде.

Пряма підтримка російського вторгнення - з боку КНДР та Ірану.

Шкода, не всі країни-учасниці підписали підсумкову декларацію, а хтось навіть відкликав. Однак процес не зупиняється. До комюніке Саміту миру приєдналася Організація американських держав, до складу якої входять 34 країни.

Головне, стало очевидним, що система безпеки, яка склалася після Другої світової війни, із сучасними викликами не впоралася, і необхідно формувати нову концепцію міжнародної безпеки.

На думку експерта, Глобальний саміт миру у Швейцарії - перший крок до цього.

Олексій Толкачов, політик і громадський діяч:

- У мене від Швейцарського саміту суперечливі враження. З одного боку, я розцінюю його як справжній успіх, оскільки нам вдалося протягнути три необхідні пункти, в яких було чітко заявлено, що це - війна проти України. Це формулювання було прийнято майже 80 країнами, які поставили свої підписи під підсумковим комюніке.

А, з іншого боку, відбулася відмова від деяких пунктів і відхід від конкретних заяв.

Важливим є пункт про ядерну безпеку, яким визначається, що українські АЕС, зокрема Запорізька, мають працювати безпечно під суверенітетом України.

А це означає, що майже 80 країн підписалися, що вони не визнають жодних змін до Конституції РФ щодо зміни кордонів, і всі вони вважають, що росіяни мають забиратися із Запорізької області та із ЗАЕС, зокрема.

З точки зору смислів - це перемога і дуже крутий саміт.

Що мене бентежить, так це те, що поява Осі Зла демонструє неоднорідність міжнародної спільноти. Якби це були невеликі країни, це не було б так вражаюче. Однак, коли Китай демонструє, що йому наплювати на те, що буде написано в підсумковому комюніке, мене це теж засмучує.

Дуже сумно, що Ватикан був присутній на саміті в ролі спостерігача. Це ж всесвітня релігійна організація, яка могла б стати голосом сумління, заснованим на християнському вченні та любові. А вони кажуть, що вони всього лише спостерігачі. Виходить, у них немає жодної позиції?

 І мені прикро усвідомлювати, що світ виглядає набагато хворішим, ніж я очікував на початку XXI століття.

...Дорогу до миру експерти бачать як процес еволюційний. Спочатку три пункти обговорили й ухвалили, а за ними підуть й інші.

Дивіться та слухайте в ефірі:

Читайте також:

Маніяки - "сонця нації": дід, син, онук і їхній "найкращий друг" Пу