Сімнадцять миттєвостей таємної війни. Кремлівські «кроти» і диверсанти в Європі, Україні та Харкові
Аналітика | | 645 | Автор: Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)

Обмін. Карикатура Олександра Сидоренка.
Директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії Сергій Наришкін днями відкрито заявив, що шпигуни, які повернулися в країну в результаті обміну ув'язненими, «трошки відпочинуть і продовжать роботу». Чому Москва в ХХI столітті, коли є високотехнологічні засоби розвідки, супутникові та електронні, а також Всесвітня павутина і соціальні мережі, все ще використовує агентів-нелегалів і засилає диверсантів, які «спалюються» миттєво? Про це - у черговому аналітичному розслідуванні «Громади».
Кремль відверто знущається і торжествує:
Ми зустріли своїх колег, вони на рідній землі. Їм потрібно буде трошки відпочити і продовжити роботу,
- заявив Сергій Наришкін.
Нагадаємо, що цього місяця в Анкарі відбувся один із наймасштабніших обмінів ув'язненими між РФ і країнами Заходу. Було звільнено 26 ув'язнених, які утримувалися у в'язницях США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії, Росії та Білорусії.
Зокрема, Росія звільнила репортера The Wall Street Journal Евана Гершковича.

У результаті обміну в Росію повернулися колишній спецпризначенець ФСБ, а по суті - диверсант, Вадим Красіков, подружжя нелегалів Артем і Ганна Дульцеви, агенти ГРУ Павло Рубцов і Михайло Микушин, співробітник ФСБ Вадим Конощенок і два хакера - Владислав Клюшин і Роман Селезньов.
Вадим Красиков відбував довічне ув'язнення в Німеччині за вбивство серед білого дня в Берліні чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Свідки бачили, як підозрюваний кинув велосипед, пістолет і довгу темну перуку в річку, і одразу ж повідомили про це в поліцію.
Красикова затримали, коли той намагався втекти на самокаті. Оце так, довга перука, самокат! Джеймс Бонд нервово курить осторонь...
Через два роки суд у Німеччині довів його провину і засудив до довічного ув'язнення.

Затримання російських розвідників Артема і Анни Дульцевих відбулося 2022 року в Словенії.
Дульцевих затримали під час рейду спецслужб у їхньому будинку в передмісті Любляни. Інформація про пару надійшла з Великої Британії. Сімейну пару засудили до одного року і семи місяців позбавлення волі за шпигунство на користь Росії. Цікаво, що, вони визнали провину. Їхніх дітей на час перебування батьків в ув'язненні передали в прийомну сім'ю.
Шпигунські історії почути чи не хочете?

Агенти-нелегали, тобто вихідці з однієї країни, які видають себе за уродженців іншої, протягом століть використовувалися розвідками світу. Про це написано романи і знято безліч гостросюжетних кінофільмів, включно з нестаріючим серіалом «Сімнадцять миттєвостей весни».
Радянський розвідник-нелегал Леопольд Треппер, який діяв під час Другої світової війни в Європі, у книзі мемуарів «Велика гра» так описував своє перетворення на іноземця:
Я вирушив до Бельгії через Ленінград і Стокгольм. В Антверпені, у призначеному місці, мені вручили мій новий паспорт, оформлений на ім'я Адама Міклера, канадського промисловця, який бажає влаштуватися в Бельгії.
Деякі з нелегалів досягали видатних результатів. Так, наприклад, радянський нелегал Теодор Маллі завербував у Великобританії агентів, які увійшли в історію шпигунства як «Кембриджська п'ятірка».
Завдяки успіхам Треппера, Маллі та десятків їхніх колег американський історик розвідки Вільям Дафф назвав період 1930-1940-х років «ерою великих нелегалів».
Їхня головна зброя - звичайність. Ці шпигуни живуть тихим сімейним життям і відкрито працюють у бізнесі, на держслужбі або в громадських організаціях.
Не висовуючись і непомітно обертаючись у різних колективах, стаючи там своїми, збираючи інформацію і поширюючи кремлівські наративи та фейки.
Цей тип людей ви можете зустріти де завгодно: за сусіднім робочим столом або на газоні біля сусіднього будинку. Однак їхня реальна робота полягає в тому, щоб проникнути в наше суспільство, впливати на нього у власних інтересах і викрадати наші секрети,
- про це пише Едвард Лукас - британський журналіст і публіцист, колишній кореспондент The Economist у Центральній і Східній Європі, автор безлічі журнальних публікацій і книжок, зокрема й книги «Обман. Шпигуни, обмани, і історія про те, як Росія обманює Захід».
Де знаходиться фабрика кремлівських шпигунів?

- Радянських громадян давно навчилися маскувати під іноземців, які могли працювати в країнах Заходу, - каже генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун .
Експертиза засвідчила, що акцент слов'ян, якщо вони розмовляють англійською мовою, може змінити тільки латиноамериканський акцент. Свій помітний іноземний акцент нелегалам найлегше пояснити нібито латиноамериканським походженням.
Наприклад, латиноамериканські документи, зокрема через корупційну складову, отримати набагато простіше. І дуже багато російських шпигунів було впроваджено в США через Південну Америку.
Так, главу шпигунського сімейства Дульцевих звуть не Людвіг Гіш, а Артем Вікторович Дульцев. Народився він не в Нігерії, а в радянській Башкирії. Його дружина - не Марія Роса Майєр Муньос, а Анна Валеріївна Дульцева. Народилася вона далеко від позначених у паспорті Афін - місті Горький (нині Нижній Новгород) СРСР.
Анна Дульцева уклала шлюб з Артемом у Буенос-Айресі 2015 року за свідоцтвом двох громадян Колумбії.
Є в Росії місто Балашиха...

СРСР готував палестинських терористів на військовій базі в Криму, польових командирів навчали в радянських військових училищах, а політичних лідерів терористів в Університеті дружби народів імені Патріса Лумумби. А диверсанти навчалися на курсах КДБ у підмосковній Балашисі.
Знання досконало іноземних мов - англійської, французької, іспанської, італійської; володіння всіма видами стрілецької зброї; уміння водити не тільки автомото- і військову техніку, а й вертоліт або легкомоторний літак, а також пірнати з аквалангом.
Есть в России город Балашиха,
Есть там ресторанчик «Бычий глаз».
По субботам и по воскресеньям
Люди в ресторан спешат гурьбой.
Среди них идут, держа равнение,
Парни с удивительной судьбой.
Узнают их по короткой стрижке, По беретам типа «балахон».
Их в округе местные мальчишки
Называют «дяденька шпион»
- це з «народної творчості» (мовою оригіналу) курсантів спецшколи КДБ СРСР у Балашисі.

За даними Іона Міхая Пачепи, високопоставленого офіцера розвідки радянського блоку, який втік на Захід і там випустив книжку «Дезінформація», одному з лідерів терористів, навченому в Балашисі, - Ясіру Арафату, КДБ створив підроблену біографію. Підказав йому ідею суїцидального терору. Забезпечив достатньою кількістю ненависті, щоб терористи підривали себе разом зі своїми жертвами.
У квітні 2024 року Bellingcat і The Insider опублікували розслідування про сім'ю російських нелегалів Миколи та Олени Шапошникових, які осіли в Чехії як російські опозиціонери - політичні емігранти, а насправді виконували диверсійні завдання ГРУ і були серед організаторів вибухів на військових складах у 2014 році. Також вони винні в спробі отруєння болгарина Гебрева.
Цікаво, що керувала родиною нелегалів Олена, уродженка Києва.
Навіщо потрібні нелегали у ХХІ столітті?

На початку нового тисячоліття багато експертів почали говорити, що практика використання нелегалів не дуже ефективна. Через розвиток електронних досьє і систем контролю, нелегалам стало складніше уникнути уваги контррозвідок.
Деякі авторитетні фахівці в галузі безпеки навіть дійшли висновку, що все це, тому що Службу зовнішньої розвідки РФ ніхто не намагався реформувати. У СЗР продовжують, скажімо так, трепетно ставиться до своїх «скреп», зокрема й до традиції використання нелегалів.
Якщо на цю програму виділяються кошти, то, відповідно, зберігається і відповідна бюрократична структура, яка цією справою займається.
Однак український експерт у сфері національної безпеки Віктор Ягун справедливо зауважив, що у Росії все менше можливостей використовувати для розвідувальної діяльності дипломатичне прикриття. Навіть не десятки, а сотні російських дипломатів щороку висилають із країн Європи.
Із 24 лютого 2022 року до грудня 2023-го персонами нон ґрата загалом стали 574 російських дипломати, а наразі таких уже налічується понад 800.
У своїй книзі Едвар Лукас пише:
Мисливці на шпигунів можуть стежити за кожним іноземним дипломатом, підозрюваним у шпигунстві. Вони можуть відмовляти у візах підозрілим іноземцям. (...) Однак у них практично немає шансів спіймати добре підготовленого і добре скерованого нелегала - людину, яка використовує чужу особу або чужі документи. Такий агент може бути використаний там і тоді, коли він знадобиться.....
Так, російський розвідник Сергій Черкасов намагався влаштуватися стажистом до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, але йому завадила Служба спільної розвідки і безпеки Нідерландів (AIVD).
Згаданий чоловік працював на ГРУ російської військової розвідки і використовував бразильську вигадану особистість, назвавшись Віктором Мюллером Феррейрою, для поїздки з Бразилії до Нідерландів.
Міжнародний кримінальний суд розслідує можливі воєнні злочини, вчинені Росією в Україні. МКС також розслідує воєнні злочини, що мали місце під час війни Росії в Грузії в 2008 році.
Як стало відомо AIVD, планувалося, що початок стажування «Ферейри» співпаде з російським вторгненням в Україну.
Якби офіцеру розвідки вдалося отримати доступ як стажисту до МКС, він зміг би збирати там розвіддані та шукати (або вербувати) джерела, а також отримати доступ до цифрових систем МКС. Можливо, він також мав би можливість впливати на кримінальні провадження МКС, викрасти справи і знищити файли в базах даних...
Із найсвіжіших гучних справ - 13 серпня ц. р. агенти ФБР провели обшук у будинку Дмитра Саймса під Вашингтоном. Саймс - історик і політолог, він живе в Росії і веде передачу на російському держтелеканалі.

Саймс закінчив історичний факультет Московського державного університету і потім працював в Інституті світової економіки і міжнародних відносин (ІМЕМО). У 1973 році Саймс іммігрував до США, де співпрацював у провідних аналітичних центрах та університетах.
Потім став неофіційним радником із міжнародних справ колишнього президента США Річарда Ніксона і колишнього держсекретаря Генрі Кіссінджера. Саймс багаторазово згадувався в розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера, у контексті контактів із кампанією колишнього президента Дональда Трампа напередодні виборів 2016 року і після його обрання.
Цей старий пан часто згадувався в пресі після початку розслідування про російське втручання в президентські вибори США 2016 року і особливо після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Саймс - не єдиний американський експерт, відомий своєю проросійською позицією, чий будинок нещодавно обшукувало ФБР.
7 серпня американський телеканал Fox News повідомив, що агенти ФБР провели обшук у будинку колишнього інспектора ООН з озброєнь Скотта Ріттера в Делмарі (штат Нью-Йорк).
Ріттер висловлювався на підтримку Путіна, глави Чеченської Республіки Рамзана Кадирова і підтримував російське вторгнення в Україну.
У червні американська влада відібрала в нього паспорт, коли він збирався вилетіти зі США для відвідування Петербурзького економічного форуму.
...Журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв висловив думку, що, якщо не брати до уваги політичного бажання вислати якомога більше російських дипломатів, протягом шести місяців можна буде спостерігати багато нових провалів агентів Кремля.
Гучні справи в Харкові

ФСБ десятиліттями шпигувала за Україною, впроваджувала агентів у її державні інститути, підкуповувала чиновників і намагалася перешкодити будь-якому дрейфу в бік Заходу. За межами Росії у ФСБ не було місії важливішої, ніж ця.
За даними, оприлюдненими The Washington post, за кілька днів до вторгнення в Україну російська Федеральна служба безпеки розіслала своїм інформаторам у Києві шифровки: пакуйте речі і їдьте, але залиште ключі від квартир.
Наказ віддав старший офіцер Департаменту оперативної інформації ФСБ. Під цією прозаїчною назвою ховається відділ, який мав виконати криваву роботу: знищити український уряд і встановити в Києві проросійський режим.
Оперативники ФСБ були настільки впевнені в успіху, що, за словами українських і західних спецслужб, останніми днями перед вторгненням тільки тим і займалися, що підшукували квартири для тих, хто приїде з ними.

Найоригінальніша спецоперація ФСБ у Харкові стосувалася ув'язнених. Встановлено, що «кріт», який глибоко спить у місцях не настільки віддалених, був завербований ФСБ РФ, коли відбував «термін» на тимчасово окупованій частині території Луганщини. До початку повномасштабного вторгнення РФ його перевели до виправної колонії на Харківщині.
Після виходу з місць позбавлення волі завербовані агенти мали роз'їхатися Харковом і прикордонними селищами регіону для встановлення геолокацій блокпостів і укріпрайонів Сил оборони. Також агенти-кримінальнички мали передати кураторам координати ключових об'єктів життєзабезпечення з актуальними системами охорони.
На порталі Ради суддів України періодично з'являється інформація про слухання справ, що стосуються відомих у Харкові персонажів.
Злив секретних даних. Михайло Флюк — мешканець Харкова, Діна Шаоцзе — громадянин Китаю, керівник громадської організації “Український центр управління освітою та науковими технологіями”. За версією слідства, вони передавали секретну інформацію Росії. Флюку інкримінують держзраду, а Шаоцзе — шпигунство.
Полковник харківської СБУ. Юрій Рябуха — колишній заступник голови управління СБУ в Харківській області. У Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого він керував Інститутом підготовки юридичних кадрів для СБУ. Як каже слідство, Рябуха готував інститут до “здачі”, вчасно не вивіз майно та співробітників, схиляв курсантів не чинити спротив росіянам і співпрацювати з ними. Очільник СБУ Василь Малюк розповідав, що на телефоні Рябухи гімн Росії був мелодією будильника. Його обвинувачують у державній зраді.
“Кріт” в СБУ. Андрій Потапенко — мешканець Харкова. Він працював в Антитерористичному штабі при УСБУ в Харківській області. За даними слідства, Потапенка завербували представники “ДНР” і він передав росіянам інформацію про групу українських військових, які здійснювали спецоперацію в тилу ворога. Потапенка звинувачують у дерджзраді.
Що стосується гучної справи екс-начальника управління СБУ в Харківській області Романа Дудіна, обвинуваченого в державній зраді, свіжої інформації немає, крім тієї, що «Громада» публікувала кілька місяців тому.
Роман Дудін - колишній голова Управління СБУ в Харківській області провину не визнає. У соціальних мережах триває «срач», хто ж він: зрадник чи герой України?
Вищезгадані судові процеси розпочато, але не завершено, тому злочинцями їхніх фігурантів ніхто назвати не має права.
Зауваження: відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Замість епілогу
Чим займатиметься улюблений диверсант Путіна Красіков, можна не сумніватися - викладатиме в розвідувально-диверсійній школі, отримуючи і «військову» пенсію, і зарплату, та й житиме приспівуючи.
Якщо він навчатиме своїх курсантів при свідках викидати використану перуку в річку і тікати на орендованому через інтернет вуличному самокаті, то ми можемо йому тільки аплодувати. Чим більше таких круглих ідіотів РФ зашле в ЄС, тим простіше їх буде ловити.
Хакери теж знадобляться терористичній федерації перед президентськими виборами в США.
А ось Дульцевим потрібно не турбуватися, нелегали-невдахи, які ще й визнали свою провину, отримають хіба що ордени «Дружби народів».
Читайте також:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз