Світові ЗМІ: між Путіним і Харковом українські герої викликають вогонь на себе...

Схоже, що в Генштабі РФ вкотре помилилися, вважаючи, що тактика малих штурмових груп, яку він використовує, здатна обрушити українську оборону.

Журналісти британської The Times провели один день на передовій під селом Липці разом зі спецпідрозділом Нацгвардії України "Гострі картузи", який спеціалізується на безпілотній авіації.

Саме село повністю розбите ворожою артилерією та бомбами.

Щойно прибувши на позицію, дроноводи почули строкіт автоматів неподалік. Швидко піднявши в небо безпілотники, "Гострі картузи" знайшли місце бою: троє українських солдатів, стоячи на колінах у траві вели бій із взводом російських солдатів. Дроноводи одразу кинулися на допомогу своїм.

"Перша граната, яку вони кинули, легко поранила одного росіянина, а інші кинулися в укриття, зриваючи їхній штурм позицій української піхоти. Це початок цілоденної гри в хованки, ставкою в якій є життя і смерть. Лаконічні команди викрикуються перед кожним запуском безпілотника. Промахи проклинають, влучання відзначають ударами кулаків, "п’ятірками" та компліментами", – пише кореспондент The Times.

Один російський солдат намагається втекти, кидаючи на бігу спочатку свій рюкзак, а потім шолом. Дрони "Картузів" переслідують його більше кілометра до яру, там окупант втомлюється і намагається сховатися в гаю, де вже сидять інші росіяни. Українці бомблять їх доти, доки там вже ніхто не може зрушити з місця.

"Ще одного чоловіка на відкритому повітрі зафіксував FPV-дрон, який начисто відірвав йому голову. Немає співчуття до солдатів, які вторглися на їхню землю, лише ненависть".

 

Ліквідація кожного загарбника записується на відео, а потім перетворюється на маркетинговий контент для волонтерських зборів на нові дрони.

Відео з поля бою передаються через супутниковий зв’язок Starlink в командний центр і розміщуються на каналі команди в Telegram майже в реальному часі.

"Щойно російська штурмова група чисельністю 20 осіб намагалася підійти ближче до Харкова. Там їх зустріла наша піхота, почалася перестрілка. Тепер вони лежать там у полі й помирають. Піхота прекрасна! Вони стріляли у відповідь! Вони добре тримали лінію! Але в основному російську штурмову групу знищили саме безпілотниками", – розповідається у черговому відео для Телеграм-каналу «Гострі картузи».

За підрахунками британського кореспондента, за один бойовий вихід "Гострі картузи" вбили або тяжко поранили близько 40 російських солдатів. Проте все більше росіян продовжують прибувати, проповзаючи вперед повз своїх мертвих товаришів. Україна досі утримує Липці, але битва за Харків, як зазначає The Times, тільки починається.

Українські героїчні підрозділи, перекинуті для захисту Харкова, судячи з публікацій світових ЗМІ, найкращі з найкращих, з бездоганною підготовкою і доблестю. І це стало сюрпризом для країни-агресора, яка, судячи з усього, мабуть, не очікувала такого опору.

У зв'язку з цим слід звернути увагу на матеріал британського телеканалу Sky News.

Як повідомляють його репортери, Україна непомітно для противника зуміла перекинути на Харківщину додаткові сили за кілька днів до спроб російських військ прорватися до Харкова.

26-річний командир Олександр (позивний Чорний) розповів репортерам, що його гармати вели вогонь по російських військах ще за день до вторгнення.

Він підтверджує, що росіяни нахабно скупчувалися на своєму боці кордону:

Ми били по їхніх танках. Це вже була справжня війна...

 

...І це означає, що всупереч звинуваченням на адресу організації оборони Харківщини, у Сил оборони була можливість знищувати ворога ще не підході до кордону. Хоча, можливо, й обмежена...

Командир іншого артилерійського підрозділу також підтвердив, що бригаду завчасно перекинули для зміцнення оборони на цьому напрямку. Раніше ці війська тримали оборону поблизу Куп'янська.

Неназваний співрозмовник, описуючи перші кілька днів наступу росіян на Харківщину, сказав, що у певні моменти він боявся, що «ми втратили лінію фронту». За його словами, станом на зараз ситуацію стабілізовано, але «ми не знаємо, як довго це може тривати».

Вже згаданий командир артилеристів Олександр розповідає, що з-під Куп’янська на північ Харківщини його підрозділ перевели 4-5 травня. На його думку, це відбулося трохи запізно і вони не встигли як слід підготуватися.

«Я не знаю всієї ситуації і чому так сталося. Але точно знаю, що для кращого відбиття (атаки) нам може знадобитися або більше часу, або краще підготовлені позиції», – сказав він.

За словами військового, російський наступ почався з тригодинного артилерійського обстрілу українських позицій, після чого сухопутні війська перетнули кордон. Він описав лінію фронту як спочатку «крихку», але зараз, на його думку, Росія втратила можливість зробити значний прорив.

«Досі у них був шанс. Навіть у своєму районі я знав, де у нас є прогалини, куди вони могли проскочити. Зараз у нас таких прогалин немає. Я задоволений, що нам вдалося стабілізувати ситуацію».

Найважчими виявилися перші дні вторгнення. Та ж The Times пише, що країна-агресор застосувала невластиву для неї тактику.

Українські захисники очікували від противника звичайної лобової атаки з використанням бронетехніки, однак Росія використала цього разу малі піхотні групи, що просочувалися між нашими опорними пунктами Сил оборони України та заходили їм у тил.

Про це розповів The Times боєць підрозділу Кракен на позивний Драго, який одним із перших стрілив росіян біля кордону вночі 10 травня.

Росіяни в перший день вторгнення задіяли свій елітний спецназ, щоб якнайшвидше придушити наш опір біля кордону. Нападники зіткнулися з ротою Драго, спеціалізованими нічними бійцями на службі ГУ розвідки Міноборони України.

Разом з іншими підрозділами їх і передислокували з Донбасу для посилення мобілізованих солдатів, які прикривали Харків.

Як з'ясувалося, ті українські підрозділи, яким довелося зустрічати першу хвилю російської атаки на Харків, складалися здебільшого з людей, які не мали бойового досвіду.

Як згадує боєць,

Вони були поруч із нами, намагалися втримати лінію оборони, але ворог чисельністю приблизно у два десятки осіб, зумів пробратися нам у тил...

 

Команда Драго - шість бійців - виявилася розділеною на дві групи і затиснутою в окопі між двома бліндажами.

Вони були оточені переважаючими силами противника і повинні були пробиватися з оточення.

У запеклій сутичці, коли окопи вже горіли, а ситуація перетворювалася на безнадійну, український герой викликав артилерійський вогонь противника на свою позицію, сподіваючись вижити під прикриттям окопу.

І це спрацювало! Під вогнем своєї ж артилерії на цій позиції було вбито щонайменше трьох російських диверсантів, які оточили наших бійців. А решта в жаху відступили...

Незабаром на цю позицію прибуло українське підкріплення. Запеклий стрілецький бій продовжився і, як пише британське видання, деякий час вівся майже врукопашну на дистанції... п'ять метрів.

Цей бій стався біля села Красне за три км від кордону і загалом тривав... 16 годин.

Українські герої своєю військовою майстерністю і міцністю духу змогли виграти час, завдяки якому додаткові сили українського спецпризначення встигли прибути в Липці.

Як відомо, якби окупанти пробралися в Липці, вони змогли б обстрілювати Харків зі ствольної артилерії, як у перші місяці війни.

Тим часом, як пише The Economist, наступальні плани РФ від початку були грандіозними.

Говорити про кінцеві цілі російської операції ще зарано, констатують оглядачі The Economist.

...Нагадаємо, що 17 травня Путін заявив, що його єдиним наміром було створити буферну зону між Україною та прикордонним містом Бєлгородом, наполягаючи на відсутності «плану» загрожувати самому Харкову.

Але це, можливо, відображає реалії, що розвиваються на полі бою, а не наміри. Отримані військові плани, подробицями яких поділилися з The Economist , свідчать про те, що росіяни намагалися побачити, чи зможуть вони частково оточити Харків і чинити тиск на українські формування на схід від Печенізького водосховища.

Операція нібито була запланована на 15-16 травня, але була перенесена майже на тиждень з невідомих причин.

...Ми пам'ятаємо, як у Китаї Путін хитрував, заявляючи, що його метою є створення "буферної зони" між Україною і Бєлгородом і що він не планує окупувати Харків. Хоча очевидно, що "буферна зона" не може бути настільки вузькою прикордонною смужкою, на яку вторглися рашистські війська.

 The Economist пише, что згідно з планами, росіяни визначили два напрямки атаки по обидва боки від водойми.

Натиск на західному напрямку мав протягом 72 годин вивести російські війська в радіус артилерійської дії міста Харкова біля села Борщова. Їх зупинила швидко передислокована група елітної 92-ї бригади, яка відкинула їх на цілих 10 км від початкової мети. Але до цього моменту розповідь йшла про погані оборонні укріплення України, про те, як 125-та бригада, яка мала відбити атаку, під натиском втекла з позицій, про серйозні українські втрати.

На Вовчанському напрямку, далі на схід, російський план передбачав битися аж до міста Печеніги.

Але українці своїми героїчними зусиллями цього не дозволили. За оцінками агентства Reuters, сьогодні бої на Харківщині тривають навіть інтенсивніше, ніж за Бахмут. На щастя, українські війська нарешті почали отримувати довгоочікувані снаряди.

 "Це цілодобово, їхня піхота йде, ми продовжуємо відбивати їх атаки. Принаймні намагаємося. Коли є можливість, ми їх збиваємо",

- розповів Павло, стрілець 92-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ з гаубицею.

Ставки високі – захоплення Вовчанська стало б найбільшим здобутком Росії з моменту початку штурму. Друге за величиною місто України — Харків — 70 км.

«Ми бачимо, як вони йдуть по дорозі, за 5 км аж від Шебекіно», – сказав Віталій, командир артилерійського підрозділу бригади, маючи на увазі місто на російському боці кордону.

«Ми бачимо, як вони йдуть пішки до своїх позицій. Коли вони рухаються, ми, звісно, ​​намагаємося вразити їх, щоб завдати максимальних втрат».

«Якщо зараз ми зможемо продемонструвати, що ми здатні в такій екстремальній ситуації зупинити масштабний наступ ворога на Харків і Харківську область, то ворог і в голову не посміє атакувати Київ, Чернігів, Суми чи Полтавщину».

Україна зупинила російський наступ у Харківській області завдяки зброї зі США - такого висновку дійшов аналітик німецького видання  BILD Юліан Рьопке.

За його даними, просування російських військ застопорилося через 11 днів після переходу держкордону на півночі Харківської області. У напрямку села Липці ЗС РФ залишаються в тих самих прикордонних селах, які взяли в перші три дні. У районі Вовчанська тривають бої за місто, але в його околицях також немає практично ніякого просування.

Причина - використання Україною нової американської зброї. Активно застосовуються бомби GLSDB, ПТРК Javelin, артилерійські снаряди калібру 155 мм. Вони надійшли і на лінію фронту в Донецькій області. За один понеділок, 20 травня, ЗС РФ втратили в Україні 67 одиниць бронетехніки.

Однак російське командування продовжує кидати війська в самовбивчі атаки.

…Усі західні оглядачі сходяться на думці, що жодна цивілізована країна у світі не здатна була б вести війну за таких катастрофічних втрат. Але Росія і цивілізація (в основі якої - гуманітарні цінності) - дві речі несумісні...

Читайте також:

Мільйон-мільйон мін... Чому агресор проник на Харківщину?