Тролінг вищого рівня: таємна нарада в Кремлі...

У рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом і Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму зажадали від України видачі всіх причетних до "даних терактів" осіб. Зокрема - заарештувати голову СБУ Василя Малюка.

А чому не одразу Зеленського?

Юридичне обґрунтування виглядає теж дуже кумедно. Адже наприкінці 2022 року Росія вийшла з Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму та з Конвенції Ради Європи про відмивання, виявлення, вилучення, конфіскацію доходів від злочинної діяльності та фінансування тероризму. Не кажучи вже про те, що вторгненням в Україну саме РФ порушила всі норми міжнародного права і вустами свого ватажка Путіна оголосила, що знати не знає і знати не бажає жодних "правил".

Тепер держава, визнана Парламентською Асамблеєю Ради Європи спонсором тероризму, звинувачує Україну в тероризмі.

Дивлячись на це, ІДІЛ Хорасан видирає останнє волосся з бороди... Вони щосили намагалися вбити якомога більше невинних людей, а їхні "досягнення" приписали Україні... яка жахлива несправедливість!

Про антитерористичні конвенції заговорила держава, яка живцем спалювала ні в чому не винних людей, включно з грудними немовлятами, у Маріуполі, Харкові, Одесі, Ізюмі та Бучі... Підірвала дамбу Каховської ГЕС і влаштувала екологічну катастрофу для всього Причорномор'я, затопивши людей у їхніх домівках на Херсонщині...

Країна-терорист похвалилася міжнародною реакцією на теракт у Крокус Сіті Холі, мовляв, співчуття висловили посольства 130 держав...

Погортала відповідні новини. Виявилося дуже цікаво, до яких дипломатичних формулювань вдавалися різні держави. Скажімо, навіть у СНД - Олександр Лукашенко та Ільхам Алієв висловили співчуття.... Ні, не президенту Путіну та уряду, і навіть не всьому російському народові, а "всім постраждалим". Вірменія звернулася зі словами співчуття до сімей загиблих...

А вот Республика Сербская Боснии и Герцеговины наряду с погибшими и народом России посочувствовала лично президенту Влдмиру Путину.

Цікаво, що співчуття президента Туреччини Ердогана було передано главою турецького МЗС - главі МЗС РФ Лаврову. Чуєте різницю? Поділяє біль російського народу начебто перша особа Турецької Республіки, але спілкується не особисто, а через міністрів закордонних справ. Пристойності дотримано, але й дистанції - теж...

Президент Венесуели Ніколас Мадуро, засуджуючи терористичний акт у Підмосков'ї, надіслав послання "солідарності президенту Володимиру Путіну, уряду і всьому братньому народу Російської Федерації".

Кумедно читати, як офіційний друкований орган уряду РФ "Российская газета" цитувала слова західних лідерів.

Мовляв, "співчуття прозвучали з вуст навіть представників недружніх країн". 

"ЄС шокований і приголомшений повідомленнями про теракт у "Крокус Сіті Холі" в Москві. ЄС засуджує будь-які напади на цивільне населення. Наші думки з усіма постраждалими громадянами Росії", - заявив офіційний представник зовнішньополітичної служби союзу Петер Стано.

Треба зауважити, що "офіційний представник зовнішньополітичної служби союзу" - це посадова особа рівня фахівця зі зв'язків із громадськістю або прес-секретаря. І це означає, що ЄС не міг не відреагувати, поспівчував постраждалим громадянам, але до російської влади продемонстрував вельми і вельми прохолодне ставлення.

Мені захотілося звернутися до історичних аналогій. Скажімо, до подій Другої світової війни. Чи відбувалися подібні трагедії в тодішній країні-агресорі - Німецькому Рейху під керівництвом Адольфа Гітлера?

Так, можна знайти відносно близький аналог.  У січні 1945 року, коли кінець влади Гітлера був уже близький, сотні німецьких біженців зі Східної Пруссії загинули внаслідок потоплення гігантського круїзного лайнера "Вільгельм Густлоф". У СРСР цей знаменитий бойовий епізод називали "атакою століття", німці ж вважають його найбільшою морською катастрофою, чи не ще жахливішою, ніж загибель "Титаніка".

30 січня 1945 року "Густлоф" вийшов у свій останній рейс. Про те, скільки на його борту було цивільних біженців - жінок і дітей, а скільки - кадрових військових, дані німецьких джерел різняться. Що стосується біженців, то до 1990 року цифра була майже постійною, оскільки багато хто з тих, хто вижив у тій трагедії, жив у НДР - а там ця тема не підлягала обговоренню.

Після падіння Берлінської стіни вони стали давати свідчення, і цифра біженців зросла до десяти тисяч (!) осіб. Стосовно ж військових цифра майже не змінювалася - вона в межах півтори тисячі осіб. Підрахунком займалися "пасажирські помічники", одним з яких був Гейнц Шен, що став після війни літописцем загибелі "Густлофа" і автором кількох документальних книг на цю тему, зокрема "Катастрофа Густлофа" і "SOS - Вільгельм Густлоф".

Підводний човен "С-13" під командуванням Героя Радянського Союзу Олександра Маринеско вразив лайнер трьома торпедами. Пасажири, які залишилися живими, намагалися врятуватися на надувних плотах, але більшість витримувала лише кілька хвилин у крижаній воді. Дев'ять кораблів брали участь у порятунку його пасажирів. Жахливі картини назавжди врізалися в пам'ять: дитячі голови важчі, ніж ноги, і тому на поверхні видно тільки ноги. Багато дитячих ніг...

Я мимоволі думаю, а хто б міг висловити співчуття загибелі безпорадних німецьких громадян і ось цих згаданих Гейнцем Шеном маленьких діток? США, Велика Британія? На той час вони вже відкрили другий фронт проти Гітлера, а Британія зазнала катастрофічних втрат від німецьких бомбардувань із незліченними жертвами саме цивільного населення. Співпереживати фюреру могли лише його союзники, на кшталт Беніто Мусслоні в Італії та Ференца Салаші в Угорщині...

Сьогодні точаться дискусії про те, чи вчинив Марінеско воєнний злочин, адже той круїзний лайнер цілком можна вважати військовим об'єктом із військовими на борту.

 Мовляв, про те, що на судні кілька тисяч жінок і дітей, не було жодних знаків, приміром, червоного хреста чи напису "Діти" (як на площі біля драматичного театру в Маріуполі)...

...За офіційними даними, внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС у Херсонській області було затоплено 14 населених пунктів із населенням приблизно 16 тисяч осіб на правому березі Дніпра, і 14 із населенням приблизно 22 тисячі осіб - на лівому, окупованому Росією.

Унаслідок цього грандіозного терористичного акту-затоплення загинули щонайменше 52 людини. Великої шкоди завдано навколишньому середовищу і сільському господарству.

Міжнародні ЗМІ та експерти дійшли висновку, що гребля була зруйнована внаслідок внутрішнього вибуху, організованого російськими військами.

Так, на думку оглядача Die Welt Клеменса Вергіна, "руйнування дамби на Дніпрі не піддається військовій логіці, проте вписується в "політику випаленої землі, що проводиться Москвою". Він стверджував, що такими методами "Росія ставить себе на один цивілізаційний рівень із такими терористичними організаціями, як Аль-Каїда та ІДІЛ".

Закликали ЄС "продовжувати надавати тверду підтримку Україні, запровадити нові санкції проти Росії та спрямувати мільярди заморожених фінансових активів російських олігархів на відновлення України", депутати Європарламенту.

Херсонщину відвідали представники Міжнародного кримінального суду. У перший же день після катастрофи генеральний прокурор України направив до МКС відповідне звернення щодо розслідування цієї катастрофи.

Проте українське суспільство очікувало на більш активну та однозначну позицію Заходу.

На жаль, черга з глав урядів із висловленням співчуттів не вишикувалася до українських дипломатичних місій.  Судячи зі стрічок новин минулого літа, активну позицію зайняв лише уряд Японії та дівчинка-підліток Грета Тумберг, екологічна активістка, яку неодноразово раніше піддавали висміюванню й остракізму саме в російськомовних ЗМІ...

Російські спецслужби дуже зганьбилися, не зумівши ні запобігти теракту в Красногорську, ні вчасно знешкодити терористів... Провина за це лежить на першій особі рашистської держави, яка напередодні заявила, що попередження про прийдешній теракт - це нібито "провокація Заходу".

І я цілком можу уявити собі таку картинку:

термінова нарада в Кремлі після теракту. Імператор Пу і глави спецслужб у шоці та розгубленості.

- Що будемо говорити народишку? - Путлер нервово постукує кісточками пальців по краю довжелезного столу. Тремтить у коліні його ліва нога...

- Стверджуємо, що це - Україна, - підтискає тонкі губи секретар Ради Безпеки РФ Микола Патрушев.

Читайте також:

Згорілі заживо, мисливці за привидами та що ховає нащадок останнього гетьмана... Топ-10 розслідувань і фільмів березня

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp