«Belle»: торжествують Краса, Творення і Віра. Світ вперше побачив собор Паризької Богоматері після відновлення (фото)…

Для старшого покоління «Собор Паризької Богоматері» - культовий роман Віктора Гюго та однойменний, не менш культовий, фільм (1956), з найвидатнішими акторами ХХ століття - Джиною Лоллобріджидою, Ентоні Квіном та Аленом Кюні.

Приголомшливий гімн Любові, Відданості та Життю, незважаючи на трагічну долю головних героїв.

Кінцівка фільму частково відрізняється від роману: Есмеральда була вбита стрілою під час штурму собору. Її останні слова: «Життя прекрасне» (фр. «C'est beau, la vie»). 

Трохи пізніше Квазімодо знаходить у підвалі тіло Есмеральди, обіймає його і сам помирає від горя...

І, тим не менш, життя прекрасне! Життя без зради, несправедливості, горя, воєн і вбивств. Ось чому ці слова «C'est beau, la vi» хвилюють уже не одне покоління читачів і глядачів, наймолодші з яких знають про них завдяки культовому мюзиклу «Нотр-Дам де Парі».

«Belle» (у перекладі з фр. “Красуня”) - пісня з мюзиклу “Нотр-Дам де Парі”, яку вперше виконали Гару, Даніель Лавуа і Патрік Фьорі, а потім переклали багатьма мовами світу та неодноразово втілили кращі вокалісти. Її випустили як сингл у 1998 році, і вона мала небувалий успіх.  Її було визнано найкращою піснею п'ятдесятиріччя! Хто ж нею не захоплювався і не наспівував у хвилини гарного настрою!

Для мене Собор Паризької Богоматері - не просто старовинна споруда Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а й символ європейського духу, гуманістичних цінностей, божественного і рукотворного дива.

Добре пам'ятаю той день у квітні 2019 року, коли в Соборі сталася пожежа. Кадри зруйнованого шпиля, згорілого даху, вигорілого оздоблення храму...

Один зі знайомих, людина вельми політизована і до західної цивілізації налаштована скептично, пам'ятаю, вигукнув:

- Це знак! Знак! Пожежа - вісник занепаду європейської цивілізації...

Здається, щось подібне пищали й «кассандри» на «Солов'їних послідах».

Адже це були роки, коли натовпи біженців мусульманського Сходу тікали від війни в Сирії до країн Євросоюзу, і книженції, що лякають християн, на кшталт «Мечеть Паризької Богоматері», продавали в усіх книжкових крамницях, зокрема й у Харкові.

- Та що ти таке кажеш? - обурилася я. - Собор обов'язково відновлять.

Якщо в середні віки його зводили два століття, то сучасні технології дозволять зробити це за кілька років.

- Ти не розумієш, - наполягав знайомий, - ця пожежа - зловісний символ!

Дійсно, 25 грудня 2019 року вперше з часів Великої французької революції в Нотр-Дам не служили опівнічну різдвяну месу.

До речі, розслідування причин пожежі, якщо вірити інформації прокуратури Парижа, так і не дало змоги назвати її з усією визначеністю.

Зловісний символ... Сьогодні, коли кожен українець відчув ті самі емоції жаху і гніву, що й сирійці, які втекли цілими сім'ями від російських бомб, символічне значення пожежі, на відміну від її причин, сприймається з дедалі більшою і більшою визначеністю.

Сьогодні ми знаємо, хто роздмухує світові пожежі, і цей вогняний подих війни лунає з Кремля, який намагається зламати міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни, і підпорядкувати своїм загарбницьким цілям цілу групу країн Сходу і Півдня.

Ось тому й серце радіє, коли читаєш репортаж Associated Press (AP) про завершення відновлення великого культового Собору.  Ця подія сприймається як торжество світла над темрявою, добра над злом! А за великим рахунком - це символ торжества безсмертної європейської цивілізації та культури.

Середньовічна статуя Діви Марії з немовлям, відома як «Паризька Діва», повернулася до собору Нотр-Дам у п’ятницю ввечері 29 листопада, через п’ять років після того, як вона пережила руйнівну пожежу 2019 року , яка охопила пам’ятку. Майже шість футів заввишки кам’яна скульптура, символ надії та віри для католиків у Парижі та за його межами, була перенесена після пожежі 15 квітня 2019 року.Чудово неушкоджена, вона отримала прізвисько «Stabat Mater» — Богородиця, що стоїть — на знак стійкості під час руйнування. 

Неф, який колись потемнів від кіптяви та уламків, тепер випромінює небесний блиск, ділиться враженнями репортер AP.

Відвідувачі можуть побачити справжній колір стін собору: блідий лютецький вапняк — названий на честь первого римського поселення на місці Парижа - Лютеція — який світиться під сонячним світлом, що проходить через відреставровані вітражі.

Нові світлі відтінки підкреслюють високі готичні колони та ребристі склепіння, створюючи яскраву та піднесену атмосферу.

Полірована мармурова підлога, що блищить під ногами, настільки гладка, що, здається, по ній можна ковзати, сполучаючись із позолоченою золотистою перегородкою хору.

Розжарені люстри велично звисають над кожною склепінчастою аркою, тягнучись із заходу на схід, проливаючи тепле золоте світло на всю наву.

Вікна з вітражами в центрі собору Нотр-Дам де Парі.

Ретельний процес реставрації передбачав очищення понад 42 000 квадратних метрів каменю — це площа, еквівалентна приблизно шести футбольним полям — за допомогою інноваційних латексних пілінгів, щоб видалити багатовіковий бруд, не завдаючи шкоди.

Баптистерій, спроектований французьким художником і дизайнером Гійомом Барде.

Реставратори знайшли сліди каменярів, викарбувані середньовічними будівельниками — інтимні сліди ремісників, які сформували Нотр-Дам у 12-му та 13-му століттях.

Табернакль собору Паризької Богоматері видно, коли президент Франції Еммануель Макрон відвідує відреставровані інтер’єри пам’ятника, п’ятниця, 29 листопада 2024 р., у Парижі.

Ця блискуча трансформація є різким контрастом до уламків 2019 року, коли неф був усіяний обгорілими уламками.

Вівтар у парафії собору несе зворушливий символ спустошення пожежі. П'єта Ніколя Кусту, частина ансамблю Vœu de Louis XIII, збереглася майже неушкодженою, але розплавлений свинець від полум'я влився в руку Христа. Реставратори вирішили зберегти це як тонке, але потужне нагадування про трагедію. Відполірований Хрест Слави, який славно — буквально — світився серед полум’я, тепер стоїть відновлений до свого повного блиску. Обрамлений сяючою світлою кам’яною кладкою нави, хрест служить центром відродження собору.

Складна підлога навколо вівтаря, довгий час прихована під шарами бруду, була зібрана з уламків, знайдених після пожежі.

Великий орган, один з найбільших і найвідоміших у Франції, зазнав складного відродження. Врятовані від полум’я, але покриті свинцевим пилом, його 8000 труб, розміром від ручки до понад 10 метрів (33 футів) у висоту, були ретельно розібрані, очищені та налаштовані знову . Протягом двох років ця робота виконувалася з точністю в тихому, схожому на печеру інтер’єрі собору, де гармонізація була досягнута виключно на слух.

Тепер велич органу безпомилкова. Його високий дерев’яний корпус, позначений різьбленням, залишеним минулими майстрами, виблискує під сонячним світлом, що струмує крізь відреставровані світлі вікна. Навіть у тиші це викликає благоговіння.

29 каплиць, що оточують неф і хор, рясніють кольорами та деталями, які раніше були потьмяніли через бруд і занедбаність. Реставратори виявили складні фрески, позолочені зірки на стелі та яскраві мотиви, спочатку створені під керівництвом Ежена Віолле-ле-Дюка. Кожна каплиця розповідає унікальну історію через свій дизайн і теми.

Каплиця Святого Марселя виділяється як шедевр, її фреска із зображенням мощей святого яскраво відреставрована.

Відвідувачів захоплюють його сяючі кольори, які створюють ефект, подібний до Сикстинської капели в Римі — візуальний феєрверк. В інших каплицях сліди кольорових проб художників 19-го століття, заховані в закутках, дають змогу побачити їхній художній процес.

Перетин трансепту, де впав оригінальний шпиль, став одним із найскладніших викликів реставрації. Вгорі високі нові склепіння з лютецького вапняку з надзвичайною точністю повторюють середньовічні оригінали.

Під переходом археологи виявили скарбницю історії: фрагменти середньовічного jubé Нотр-Даму, або ширми хору, поховані в уламках.

Ці вигадливо різьблені камені, деякі з яких все ще несуть слабкі сліди поліхромної фарби, дають рідкісне уявлення про яскраву декоративну історію собору 13-го століття.

Нещодавно відреставрований дах привертає погляди до неба, де точно відтворено середньовічну техніку виготовлення дерева . Відомий як «ліс», складний дерев’яний каркас залишається прихованим під лінією даху, але погляд на крокви розкриває точність як старовинної, так і сучасної майстерності.

 Різні персони реалізовані в інтер’єрі собору Паризької Богоматері під час візиту президента Франції Еммануеля Макрона 29 листопада 2024 року в Парижі.

Зовні шпиль піднімається на 96 метрів, точно повторюючи дизайн Віолле-ле-Дюка 19-го століття. Одягнений у дуб і свинець, він стоїть увінчаний позолоченим півнем, що містить мощі Сен-Дені, Сен-Женев’єви та фрагмент Тернового вінця, а також сувій із списком учасників реставрації.

Шпиль також вшановує покійного генерала Жана-Луї Жоржеліна, який керував проектом до своєї смерті в 2023 році. Тепер його ім’я викарбувано на його основі.

У цій реставрації є більше, ніж здається на перший погляд. Нотр-Дам тепер має небачені найсучасніші протипожежні системи для захисту від майбутніх катастроф.

Теплові камери спостерігають за дахом, а система тонкого туману, призначена для гасіння полум’я в місці його джерела, плавно інтегрована в конструкцію. Вогнезахисні бар'єри розділяють дах на відсіки, запобігаючи поширенню полум'я.

Як повідомляється, з 8 грудня відвідувачі знову будуть дивуватися поєднанню історії та майстерності собору.

___

Щоб дізнатися більше відвідайте AP про Нотр-Дам. 

Читайте також:

Міра страждань, гніву та опору: фотохроніка третього року повномасштабного вторгнення Росії в Україну