Брюнетки

Робер Ламуре (фр. Robert Lamoureux) помер у 91 рік у департаменті О-де-Сен. Ця місцевість належить до Булоні (офіційна назва - Булонь-Бійонкур) - це густонаселене передмістя Парижу, економічний  центр Паризького регіону. Похований на кладовищі Нофль-ле-в’є департаменту Івлін. Що цікавого, народився славетний митець також у передмісті Парижу – Сан-Манде 105 років тому.

Якщо двома словами схарактеризувати цю особистість, то ось вони: людина-театр. Саме таким був французький актор, режисер театру й кіно, естрадний виконавець, сценарист, драматург Робер Ламуре. Я недарма почав саме з кінця, зі смерті видатного артиста, на яку відреагував свого часу Президент Франції Ніколя Саркозі. Пана Робера він назвав “людиною театру, наділеною багатогранним талантом”. На відхід у кращі світи відреагував і тодішній міністр культури Франції Фредерік Міттеран, який нарік героя цього матеріалу “народним актором XX cтоліття”. Три рази актора висували Робера Ламуре висували на премію  А починалася зіркова дорога з простого кабаре, де пан Робер виконував популярні пісні й гуморески.

Надалі в своїй кар’єрі він грав не тільки в театрі, не тільки писав п’єси, а знімався в кіно. Його фільмографія значна, та можна виокремити дві успішні роботи. Це роль Арсена Люпена в фільмі Жака Бекера. Ще фільм “Тато, мама, моя дружина і я”. Ця кінострічка стала помітною, бо в ній було продовження, сам Ламуре виступав у природному для нього амплуа: привабливого й кумедного хлопця.

Що ж до українських театрів, вони ніяк не могли обійти стороною такого видатного артиста. Виставу “Тітонька на мільйон” в 2024 році  ставив Київський національний академічний Молодий театр, “Супницю” в 2024 році показували в Миколаєві – Миколаївський національний академічний український театр драми та музичної комедії…Цей список не є вичерпним, адже до легкої й життєствердної драматургії звертаються багато театральних колективів. Так було в минулому, так буде в майбутньому.

На жаль, вистав вище по тексту я не побачив. Зате драматургія Робера Ламуре відкрилася мені в камерному просторі театру “Вільні”. Людей було багацько в театрі, бо гралася комедія “Брюнетки”. В оригіналі французькою п’єса називається:  “La Brune que voilà” – в перекладі означає “Брюнетка тут” або “Моя парижанка”.  Чим бере за душу глядача ця вистава? Трохи розповім.

Жермен Віньон живе у Парижі і торгує вживаними автомобілями, але у вільний від роботи час мсьє Жермен ходить на побачення з жінками.

У нього чотири коханки. Зріст та вага не мають значення, але колір волосся завжди однаковий. Тільки брюнетки, і жодної білявки. Жодної рудої. Лише брюнетки! Аж ось одного дня до нього приходить чоловік і каже: «Поверніть мені мою дружину, або я всаджу у вас дві кулі!»...Як закінчиться ця історія? Який вибір зробить Жермен?

Режисеркою вистави виступила Тетяна Дзюбинська. 

У виставі грають актори: Сергій Бабій, Ярослав Бай, Анна Глуховцова, Ольга Котик, Сергій Чернієвський, Марія Давиденко, Ганна Мирошниченко, Севіль Мехтієва, Діана Громик, Олександр Нестеренко.

Найближчий показ 12 липня о 18.00.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм