Коли в окупованому Парижі німецькі офіцери запитали Пікассо, чи він створив Герніку, той відповів: «Це створили ви...»
Блоги | | 656 | Автор: Олена Зеленіна

Еліот Ервітт. «Герніка» в Музеї королеви Софії. Фото з відкритих джерел.
26 квітня 1937 року над містом Герніка, історичним і культурним центром Країни Басків, розверзлося пекло. Надвечір почалося двогодинне бомбардування міста німецьким легіоном «Кондор». Ця історія про великого художника, його страшну картину і про те, як світ не відразу прозрів, а нині знову «осліп»...
Кілька груп німецьких літаків скинули на Герніку авіаційні і запалювальні бомби. За словами очевидців, тих, хто намагався втекти з-під бомбардування, обстрілювали кулеметним вогнем з літаків. Внаслідок бомбардування у Герніці виникла пожежа, яка знищила три чверті міста.
За даними з різних джерел, бомбардування забрало життя від кількох сотень до кількох тисяч людей. Більшість загиблих були жінками і дітьми...
Трагедія сколихнула світ. А Герніка стала символом звіриної невиправданої фашистської агресії.
Страшна новина вразила геніального іспанського художника Пабло Пікассо. У той час художник працював над полотном для Іспанського павільйону на майбутній Всесвітній виставці в Парижі.
Дізнавшись про бомбардування Герніки, художник одразу змінює концепцію і береться за нове полотно, що стало однією з найпотужніших художньо-політичних заяв в історії.
Коли в окупованому Парижі німецькі офіцери запитали художника, чи він створив Герніку, той відповів: «Це створили ви!».
«Герніка» Пікассо стала вічним нагадуванням про жахи війни та одним із найзнаменитіших антивоєнних символів.

Монументальне полотно розміром майже чотири на вісім метрів, написане в рекордно короткі терміни (робота над картиною зайняла в Пікассо трохи більше місяця), зображує символічні образи страждань людей і тварин, невинних жертв війни.
Мені було років десять, коли батькам хтось подарував величезний том статей «Мистецтво». Зрозуміло, що мистецтвознавчі статті, надруковані дрібним шрифтом, маленька дівчинка не читала, але розглядала картинки.
І пам'ятаю, як мій погляд на тлі яскравих класичних живописних творів зачепила саме «Герніка». Картина була дивною, незрозумілою. Від неї виходила невідома енергія...

Для Пікассо світ, яким прокотилися колеса війни, - це світ, позбавлений барв, світ, який суперечить життю.
З віком я зрозумію, що художник не випадково вибрав для «Герніки» чорно-білу гаму, і навіть чисто білого кольору на полотні немає, є тільки відтінки сірого.
Але я досі гадаю: що символізує бик? А що уособлює кинджал? А кінь на картині чому? А що мав на увазі автор, малюючи лампочку? Це авіабомба? А може, око Бога? Або світло надії?

Ну і не втомлююся повторювати, що всі генії - провидці. Журналісту вбачається в деяких графічних декоративних прийомах маестро - газетні шрифти: передбачення майбутніх інформаційних війн?

Різноманітні спроби тлумачення і пояснення сенсу «Герніки» - одна з причин її довготривалої популярності.
З точки зору мистецтвознавців, "Герніка" знакова робота через відхід від попереднього батального мистецтва. Вона не святкує перемогу, вона показує драму і страждання людей. У цій роботі героїзм – це людський біль і страждання.
...На Міжнародній виставці 1937 року, тій самій, де Радянський Союз показав скульптуру Віри Мухіної «Робітник і Колгоспниця», а прямо навпроти фашистська Німеччина виставила свій павільйон з гігантською свастикою, картину Пікассо не прийняли відвідувачі, а преса того часу назвала «найгіршим» творінням художника.
Після закриття іспанського павільйону «Герніку» передали до Великої Британії, а потім - до Нью-Йорка.
А тим часом у Європі вже розгоралася Друга Світова війна. І чим жахливими були військові повідомлення, що долітали до Америки, тим більший інтерес викликала картина.

У 1945 році поціновувачі мистецтва несподівано прозріли! Вони побачили картину очима людей, які пережили жахи Другої світової війни.
«Герніка», завдяки своїй енергетиці, стала сприйматися не просто як символ бомбардування окремо взятого міста, а як емблема всіх жахливих воєн ХХ століття.
Це полотно Пікассо увійшло до числа визнаних світових шедеврів довоєнного модернізму. І сьогодні воно вражає глядача, готового відкрити свою свідомість її страшній істині: війні немає виправдання, тільки жах, руйнування і загибель.

Символічне зображення картини Пікассо «Герніка» у вигляді гобелена було розміщено біля входу в Зал Ради Безпеки 13 вересня 1985 року.
Нельсон А. Рокфеллер зробив замовлення на гобелен 1955 року, а його дружина Хеппі Рокфеллер надала його ООН 1985 року. Художник Пабло Пікассо особисто контролював створення гобелена за мотивами своєї картини.

Незважаючи на те, що гобелен з репродукцією «Герніки» розміщений у Раді безпеки ООН, цей живопис горя і попередження нікого нічому так і не навчив.
Та й сама Рада безпеки виявилася абсолютно безпорадною перед жахливою агресією, поки сам агресор залишається її постійним членом.
Сьогодні з Гернікою ми порівнюємо Маріуполь, Харків і безліч містечок і сіл Донбасу...
І єдине, чим ми живемо - це надія. І хоча здається, що для неї немає приводу ні в реальності, ні на картині великого іспанця, однак, ми пам'ятаємо, що диктатура Франко завершилася зі смертю каудільо, нацистський блок було знищено силами Антигітлерівської коаліції, а «Герніка» посіла своє законне місце в мадридському Музеї королеви Софії, на батьківщині великого Пікассо.
Читайте також:
Чи зможуть російські сили перетворити свої тактичні досягнення на значні?
Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах:
Телеграм: https://t.me/gromada_group
Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti
https://www.facebook.com/gromada.grp
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз