Легкість буття, або Подумати про себе. Як?
Блоги | | 354 | Автор: Ірина Головньова, практикуючий психолог, коуч, PD (психологія)

Колаж Олені Зеленіної. Surrealizm Art Magic та особисте фото Ірини Головневої.
Різні люди, у різних життєвих ситуаціях, говорять про втрачене почуття легкості або про бажання бути легким. Важливо, певно, уточнити, що всі ці люди з України. І вага лежить на плечах і в голові (хто як відчуває), цілком виправдана жахом війни і не планованими, часто - катастрофічними, змінами в житті.
Страхів більше. Змін більше. Переживань більше. Вантажу відповідальності від особистого вибору за непередбачуваних обставин - більше. Дедалі менше визначеності у житті. Багато чого незрозуміло. Болісне запитання: за що мені (нам) все це?
І виникає природне бажання уникнути постійного вантажу важких і неспокійних думок.
Крім "хочу", ще й "треба". Мозок, придушений постійним тягарем важких думок і тривог, вимагає відпочинку для того, щоб продукувати нові ідеї.
Питання, як досягти бажаного полегшення?
Ну, по-перше, попрощатися з установкою "все або нічого". Навряд чи зараз можна повернути колишню легкість у повному обсязі. Але ми всі добре розуміємо, що в ситуаціях, коли важливо бути на зв'язку, 10% заряду акумулятора телефону вирішують багато проблем (на відміну від нуля заряду).
По-друге, подумати, і прийняти здорову установку на те, що все передбачити неможливо, все й усіх не проконтролюєш, а головне лише мікроскопічний відсоток наших рішень може мати якісь серйозні та невиправні наслідки для нас.
По-третє, життєвий баланс і фокус уваги (одні з найпопулярніших тем у психологів, коучів, блогерів).
Але, якщо говорити прагматично, то у людини, яка працює і має сім'ю, завжди буде, м'яко кажучи, складно з балансом часу на роботу, сімейні обов'язки і на себе.
А фокусів уваги об'єктивно буде чимало, і сфокусуватися на одному, найголовнішому, чесно кажучи, проблематично.
І все ж... І баланс потрібен, і фокус уваги допомагає досягати задуманого.
Слово "баланс" малює нам подумки картинку терезів з чашечками на одному рівні або атлета зі штангою з однаковою кількістю металевих "млинців" з кожного боку. Так красиво і рівно насправді не буде, але...
Робота, побутові питання, виховання дітей тощо, - про ці завдання не забудеш, вони самі нагадають про себе.
А от турботу про себе (чи до того зараз!?), час подумати над чимось важливим (голова проблемами забита!) – відкласти, як завжди, на потім.
Всі ми знаємо, що, іноді, півгодини в тиші та спокої дають заряд енергії на цілий день, а вирвавшись з плинності можна знайти рішення, яке кількість цієї плинності може істотно скоротити.
Тому насправді в балансі важливий фокус. Фокус уваги не так на кількості, але в самому факті, що у вашому житті є Я. Не тільки робота, не лише турботи про коханих та рідних, не лише обов'язки, а й ваше Я.
Вашому Я – треба відпочивати і відновлюватися, вашому Я – необхідні особисті радості, ваше Я – просить часу на розслаблення та можливості побути наодинці зі своїми думками.
Часу - на те, що цікаво і важливо саме вам, адже не обов'язково, що близькі поділяють усі ваші захоплення та хобі.
Тож треба тримати фокус уваги на тому, щоб у кругообігу справ і людей не забувати про себе.
І це дуже важливий життєвий баланс. Адже життя, звернене тільки назовні, без уваги до себе, практично завжди призводить, в результаті, до вигоряння, до розчарування у своєму житті, в інших людях, до втрати сенсу життя.
Список наслідків може бути дуже довгим. І тяжкий. Як психолог, я з цим стикаюся регулярно, особливо у жінок із традиційною жертовною позицією.
Дуже корисні два питання, які варто ставити собі, коли важко від необхідності приймати рішення та/або контролювати інших людей та/або процеси.
ЩО станеться, якщо все піде за найгіршим сценарієм?
Спойлер: у 99% нічого жахливого та загрозливого життю не станеться.
ЩО я можу зробити, якщо все піде за цим найгіршим сценарієм?
Другий спойлер: якщо подумати, то стане зрозуміло, що у 90% нічого робити не потрібно, тому що немає жодних жахливих наслідків.
ЩО цього тижня можна зробити для себе? На чому сфокусувати увагу? Чи буде у вас хоч крихта, щоб покласти її на ту чашу терезів, де ваше Я?
Моя трійка засобів набуття легкості наступна:
- Подорожі – будь-які, не обов'язково далекі, головне, є щось нове та цікаве, або дуже улюблене та красиве, куди хочеться повертатися.
- Прогулянки на самоті, "куди ноги поведуть" і "куди очі дивляться" - без заздалегідь позначеної мети та плану.
- Найцінніше і найскладніше організоване - дні без зобов'язань. Коли мені не потрібно щось робити з категорії "повинен/повинна". Весь час можна присвятити собі з максимальною гнучкістю.
Але ефект ви побачите приголомшливий!
Читайте також:
Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз