
Фото автора
У Національному Центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса відбувся показ прем’єрної вистави під назвою "Мільйони душ". Спектакль створили за мотивами п'єси "Мільйон парашутиків" авторки Неди Нежданої.
Неда Неждана - одна із найяскравіших драматургинь сучасності, відоме ім'я й прізвище не тільки серед українських театральних кіл, а і європейських, мій педагог на курсі акторської майстерності в Театрі МІСТ. ЇЇ п’єса унікальна: від задуму й до втілення. "Мільйон парашутиків" - це моноп'єса зі стереоефектом, "Мільйон душ" - це вже вистава із п'ятьма актрисами та одним актором.

У виставі зіграли студенти 2, 3, 4 курсів Інституту театрального та музичного мистецтва КиМУ. Це був їх дипломний показ вистави. Були залучені такі актори й актриси: Анна Головата, Анастасія Дем'яненко, Юлія Миходуй, Олександра Рослик, Катерина Сухініна, Данііл Барахтянський.
Режисерка вистави – Олександра Бабенко.
Цікаво було споглядати, як історія однієї дійової особи, одного персонажа трансформується в історію 6 героїв на сцені. Вельми інтересно було дивитися на цю сценічну трансформацію, це розщеплення однієї долі, зігране шістьма персонажами.

Загадкова спадщина, яка ні з того ні з усього впала на голову одній дівчині від незнайомої родички, запускає ланцюг подій із минулого, яке повертає головну героїню в різні контексти й різні ситуації: втрати, болю, радості, веселощів, переживання, відчуження від усіх цих подій і їх неприйняття. Перед глядачем проступає інший культурний пласт, менталітет.
На сцені актриси в білих сукенках й потойбічному гримі. Ніби це душі, повсталі з минулих життів, які програють на сцені окремі епізоди із життя героїні та, зрештою, на сцені грають кожен свій епізод, ніби з власного минулого.

Повертання у минуле цінне тим, що людина вставляє касету в магнітофон, програє ще раз і ще раз якийсь запис, наново його переживає та переосмислює. П'єса цінна тим, що допомагає відшукати в житті кожного глядача цінність минулих досвідів та їхній уплив на теперішнє.
У виставі багато оригінальних ходів: свічки як символи віри й життя, котре спалахує і гасне; багатофункціональні куби, які лінії долі й події, що стаються і не стаються в житті, акторські вбрання - символізують і народження, і смерть, і воскресіння, і тління. І це тільки я лише трохи написав, цих ходів набагато більше. Сподіваюся, що цю блискучу виставу покажуть ще.

Словом, дуже рекомендую завітати на цю виставу в Центр Леся Курбаса.
“Мільйони душ” - це спільний проєкт НЦТМ імені Леся Курбаса спільно з КиМУ.
Коментар від драматургині Неди Нежданої:
Це сталося! Можна вітати з прем'єрою "Мільйон душ" - Центр Леся Курбаса спільно з КиМУ за моєю п'єсою "Мільйон парашутиків". Химерна ніби джазова постановка, містично-сюрреалістична, у якій переплелися війна минула - ІІ Світова і війна нинішня, російсько-українська, але напевне, що вже ІІІ Світова. Моноп'єса зі стереоефектом ніби проросла в чимало образів, масок, ліній, душ... Вистава, яка провокує, смішить, хвилює, бентежить і продовжує переслідувати після. Парадоксальна особливість цієї режисерської версії, що тут актори можуть грати що завгодно - не тільки живих персонажів, а ще й мертвих і ненароджених, а ще частини тіла і квартали міста, хвилі і сходинки, звуки музики і кольори, кохання і ненависть, ніжність і лють, відчай і світло в кінці тунелю. І якось не зчуєшся, як із усіх цих крихких уламків реальності, чорно-білих кубиків і костюмів, ніби в давньому кіно, у фіналі постає дивна мозаїка і забринить сумом і надією. Втрачені світи і перетворення душ із відчуження у співчуття і віру в силу роду. А ще раптом розумієш, що це і є переживання сучасної війни - коли не тільки те, що стається з тобою тут, а і прильоти в інших кварталах і містах, на фронті і на чужині, все це болить водночас. А ще минуле оживає усвідомленням і резонансом. І от усю цю метамодерність грають зовсім юні, і це дуже круто. Вітаю режисерку Олександру Бабенко, талановитих акторів-студентів. Це Анна Головата, Анастасія Дем`яненко, Юлія Миходуй, Олександра Рослик, Катерина Сухініна, Данііл Барахтянський. А ще курбасівців, усіх причетних, вдячність вам і, звісно, ЗСУ, завдяки ним є можливість грати вистави тут, попри обстріли і грати українською. П.С. Тривога почалася відразу по завершенню, ми встигли...”
Слідкуйте за нами у соціальних мережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз