Поезія єднає

У програмі фестивалю – виступи відомих поетів Дмитра Лазуткіна, Олени Павлової, Марини Пономаренко, покази поетичних вистав театрів з Києва, Одеси, Чернівців та Луцька.

«Поетика» – це фестиваль-бієнале, який вперше відбувся 2023 року в Національному центрі імені Леся Курбаса. У 2025 році партнером фестивалю виступив Національний університет «Києво-Могилянська академія».  Організатори фестивалю – театральна спільнота DSP та асоціація «Український Незалежний Театр». Девіз фестивалю «Поетика»-2025 – «Поезія єднає».

Поетичний театр – це своєрідний феномен нашої доби. Театри ж бо стараються грати відразу все: комедію, трагедію, перформанси, поетично-музичні вечори тощо. І засуджувати українські театри за це аж ніяк не можна. Кожен театр намагаються вижити під час війни, керівники театрів і завліти підшуковують такий матеріал, який балансує між розважальним контентом і суспільно-важливим матеріалом. Нечасто можна зустрітися один сфокусований жанр – це велика рідкість на наших теренах. Тож Театральна спільнота DSP – це унікальний феномен у театральному середовищі, спільнота, яка розбудовує місток між глядачем і театральним мистецтвом завдяки магії поетичного слова.

День 1

“Поезія в русі”: фотовиставка Антона Дмитрука

Фестиваль відкрився фотовиставкою Антона Дмитрука. Пан Антон є театральним фотографом й оператором. Працював спільно з різними театральними колективами: Малий театр, ProEnglish Theatre та іншими проєктами. Його світлини фіксують поезію тіла,  танок світла та природи. Сама ж фотовиставка відображає опцію митця стосовно краси жіночого тіла в поєднанні з природою. Під час відкриття виставки глядачі мали змогу переглянути поетичний перфоманс Вікторії Шавурської, акторки та перформерки, моделі на усіх фото з фотовиставки.

“Книжка любові і люті”: поетичний вечір Марини Пономаренко

У той же день годиною пізніше відбувся поетичний вечір Марини Пономаренко.  Гостей зібрали в театральній залі “Вікна”. Учасники події мали змогу послухати вірші в авторському виконанні. Марина Пономаренко – це мисткиня з унікальним голосом, іронічні вірші якої наповнені історіями та яскравими персонажами. Під час заходу лунали твори пані Марини як з попередньої книги "Книжка любові і люті" так і з нової збірки "Путівник по урвищу й околицях".

День 2

“Намистини долі”: вистава театральної студії “Голос Джельсоміно” 

Другий день фестивалю розпочався зі знайомства з вокально-театральною студією з Одеси. "Голос Джельсоміно" розпочав свій шлях у 2007 році в школі "Інтелект" (на тоді студія мала назву "Джельсоміно"). Студія названа на честь головного героя фільму "Чарівний голос Джельсоміно". Їхній доробок включає такі вистави: "Bang-bang, you're dead", "Чай з м'ятою чи лимоном?", "Недомовленість", "31 червня", "Алюзії", "Золотий полудень", "Україна навчить світ любити". На фестивалі “Поетика” вони презентували музично-поетичну виставу "Намистини долі". В основі спектаклю - вірші військового поета Anatoly Anatoly. Для всіх нас, про всіх нас. Режисеркою-постановницею виступила Олена Савченко-Безверхова.

На сцені близько 20 акторів, у руках кожного моток ниток. Мотки різних кольорів: зелений, помаранчевий, волошковий, червоний, жовтий. Кожен моток - це певний Усесвіт, який із одного боку відображає  поетичний настрій у виставі, з іншого символізує унікальність й неповторність кожної особисті. Кожна особистісь - це набір рівновіддалених материків, річок і морів, у яких нуртує підводне царство, у цій планеті своя атмосфера і свої люди, які дихають киснем цієї планети, або гинуть від вуглекислого газу твоєї ж планети. Ці планети на сцені об'єднуються й роз'єднуються, стають в ряд одна за одною, планета якась більша, якась менша. Кожна акторська планета презентує окремий вірш автора. Концептуально вірші поета-військового - це містично-філософські вірші, які дивляться за межу буття, балансують на межі буття й небуття. Це вірші про Бога і смерть, рядки, в яких печатка трагічної нашої дійсності відлунюється в серці глядача сльозою. А ще скільки таких вистав про війну буде?

День 3

 "Закладка" та "Будемо жити вічно": поетичний вечір Дмитра Лазуткіна

Третій день фестивалю був насичений поетичними вечорами. У театральній залі “Вікна” виступив Дмитро Лазуткін. Це відомий поет, лауреат Шевченківської премії 2024 року в номінації "Література", телеведучий, офіцер ЗСУ, речник Міністерства оборони України. Прикметними особливостями його віршів є прозорість та влучність поетичного слова. Тут немає місця римам, а жорсткий порядок слів віддзеркалює реальність. Під час заходу відвідувачі фестивалю почули живе слово автора. Поезія лунала з його найновіших збірок "Закладка" та "Будемо жити вічно".

Кіт Інжир: виступ письменниці й художниці Олени Павлової

Після виступу Дмитра Лазуткіна на гостей фестивалю чекав поетичний вечір Олени Павлової.   Олена Павлова - письменниця, художниця, авторка та кураторка культурних проєктів. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Членкиня PEN Ukraine. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Найвідоміший з її культурних проєктів — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Упорядниця поетичних антологій про кохання від видавництва «Книголав» та першого українського альманаху феміністичної поезії «Другий вінок». Авторка двох власних збірок віршів — «Шкіра міст» та «Світлочутливі».

День 4

На четвертий день фестивалю “Поетика” відбулося дві події: прем’єра спектаклю  театральної спільноти DSP та виступи шести поеток у театральній залі “Вікна”.

“Ніжні і кончені”: “Я обіцяла не говорити про це, не до лиця таке говорити, не варто втрачати лице…”

У виставі грають три актриси. Їх звати: Олександра Клюшанова, Павліна Крикля, Ірина Михайлова. Вони вдягнені  в сукні однакового крою, але різних кольорів. Кольори: червоний, зелений, жовтий. Вистава “Ніжні і кончені” – це випускна поетична вистава акторського курсу “Поетика” театральної спільноти DSP. Режисер вистави й майстер курсу Алекс Боровенський. Вистава побудована на віршах класикині української літератури Лесі Українки, класика сучасної української літератури Дмитра Лазуткіна, відомої в Україні й за кордоном поетки Катерини Бабкіної, також творах згадуваної вище Марини Пономаренко. Ця вистава досліджує жіночу долю у всіх її проявах, дає глядачеві поміркувати над тими катаклізмами, які відбувається в персональній долі кожного, так і в долі цілої нації. Три акторки оприявнили на сцені простір магічного бару в якому живі співіснують із мертвими, а історія Мавки перегукується з шумом портового міста.

Шість поеток з різних міст України

Своїми віршами під вечір поділилися шість поеток, кожна з яких не схожа на іншу власним поетичним голосом і баченням життя. На цей захід було оголошено конкурс, організатори відбирали митців для читання віршів. Подалося аж 23 учасники. Серед них обрали найкращих: Юлія Яськова, Станіслава Орловська, Олександра Клюшанова, Дарина Шупіра, Ірця Кошлата. Серед цих митців були й актриси, психологині, волонтерки, політологині й громадські активістки. Організатори наголошують, що сучасна поезія — це голос часу, який говорить про наші думки, почуття та реальність сьогодні. Це спосіб почути і відкрити для себе нові ідеї та натхнення.

День 5

П’ятий день фестивалю “Поетика” вийшов суцільно театральним. Театр “КУ” показав виставу про самого відомого у світі й Україні вітчизняного поета. Столичний театр “Вільні” презентував спектакль на основі твору пророка і генія українського народу Тараса Шевченка.

“Жінки і Жадан”: поетичний перформанс на основі віршів Сергія Жадана

Театр "КУ" - це навчальний театр Київського національного університету культури, на базі якого відбуваються акторські читання сучасних українських пʼєс, зустрічі з авторами, навчання по роботі з театральним світлом, відкриті камерні імпровізації за різними театральними методиками тощо.

Поетичний перформанс «Жінки і Жадан», побудований на віршах одного з найпопулярніших поетів сучасності - Сергія Жадана.

“Великий льох”: геніальна поема Тараса Шевченка на сцені сучасного театру “Вільні”

Незалежний київський театр «Вільні» був створений у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, режисеркою та акторкою Олександрою Кісілевською. Наразі у театрі працює понад 50 акторів із різних куточків України, а також 8 режисерів. За два з половиною роки команда створила понад 40 вистав і продовжує рухатися далі.

"Великий льох" - це експериментальна артхаусна вистава за однойменною поемою, в якій поєднано сучасний перформанс та сюжет оригінальної поеми.

День 6

“До останнього подиху”: вистава театру “Темп” про репресованих українських митців

Чернівецький театр «Темп» відкрив шостий день фестивалю “Поетика”. Вистава має назву  «До останнього подиху». До останнього подиху митці минувшини жили й творили заради України. За свої благі устремління вони поплатилися власним життям. Мова про генерацію Розстріляного Відродження: Володимир Свідзінський, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Михайль Семенко, Євген Плужник. Презентували також вірші видатного поета Павла Тичини, знищених радянською системою поетів Василя Стуса і Василя Симоненка, розстріляної в Бабиному Яру Олени Теліги.

Поетичний вечір Олени Герасим’юк

У залі  «ПідWall» виступила поетка, учасниця бойових дій, парамедикиня “МБ Госпітальєри”, громадська діячка Олена Герасим’юк. Пані Олена є авторкою книг: "Тюремна Пісня", "Розстрільний Календар", "Глухота".

Співавторка проєктів: "Недописані" (проєкт вшанування загиблих внаслідок російського вторгнення людей літератури, спільно з письменником Євгеном Ліром), "Австрійка" (реанімаційний бус, що евакуював понад 13 тисяч поранених) та інші проєкти. На вечорі молода поетка представила свої нові тексти.

Жінки. Війна. Вірші: театр із Луцька представив поетичний перформанс

Під кінець шостого фестивального дня театр «Гармидер» представив поетичний перформанс «жінки. війна. вірші». Ця вистава покликана глибше відчути жінку українського сьогодення. В основі вистави — чесна, красива і болюча поезія. У ній — жіночий погляд на війну, жіноче відчуття війни, жіноча пам'ять у цій війні... Шестеро акторок спробували відчути: які вони, як артикулюються, як звучать, як виражаються в тілі.

Потужні і пронизливі вірші українських авторок, які були написані після повномасштабного вторгнення: Ольги Ольхової, Гаськи Шиян, Наталки Шепель, Ірини Шувалової, Катерини Калитко — це можливість чесно говорити, щоб звільнитися від того, що несамовито болить, привід нескінченно повторювати, щоб не забути, привід побути разом. Вистава створена командою театру взимку 2023 року у просторі «Культурне УКРИТТЯ» — справжньому укритті, яке театр відкрив і обладнав уласними силами під час повномасштабної війни в червні 2022 року. У ньому театр продовжує свою соціокультурну діяльність під час повітряних тривог.

Акторки: Наталка Шепель, Соломія Войтович, Марія Марченкова, Єва Сардачук-Король, Дарина Громик, Анна Долгая. Режисерка: Руслана Порицька.

День 7

Завершальний день фестивалю, окрім вистав, мав ще й культурно-освітню частину: прочитали лекцію на тему “Нові поетичні горизонти: Латинська Америка”. Та все за порядком.

Театральна спільнота DSP: вистава  “КО:ЛІНА”

У театральній залі “Вікна” столична  театральна спільнота DSP представила спектакль: “ КО:ЛІНА”. Що ж відбувалося на сцені? Вісім дівчат у нічних сорочках на одній сцені. Танці, жарти та ритуали як спроба пригадати, хто ми і чому вони тут. Ця вистава поєднала старовинні обряди із ритмами сучасного міста, а щемку філософську лірику Ліни Костенко із хуліганським саундтреком alyona alyona та Alina Pash. Режисер: Алекс Боровенський Музичний супровід: Alyona Alyona, Alina Pash, СТАСІК. Акторки: Юлія Прилуцька, Юлія Біленька, Жасміна Сотело, Аля Рудейчук, Катерина Якимець, Наталя Пономарьова, Анастасія Гудзь, Маринка Бойко.

Нові поетичні горизонти: Латинська Америка

Після вистави відбулася лекція на культурно-просвітницьку тематику.

Поезія в Латинській Америці — це не лише література. Це спосіб сказати: я є. Через тексти будувалася ідентичність — особиста та колективна. Під час події говорили про трьох поетів із різних епох та країн, які разом складають живу мозаїку Латинської Америки:

1. Рубен Даріо (Нікарагуа, початок XX ст.) — класик, який започаткував модернізм в іспаномовній поезії. Він писав про красу в часи змін і занепаду імперій.

2. Маріо Бенедетті (Уругвай, середина XX ст.) — поет часу диктатур. Його слово — це щоденна людина, яка любить, працює, протестує і вірить.

3. Роберто Боланьйо (Чилі-Мексика-Іспанія, кінець XX ст.) — поет покоління, яке не довіряє системам. Його поезія фрагментарна, голосна, вразлива — як сам кінець ХХ століття.

Кожен із них — це не просто письменник, а голос свого часу. І разом вони показують, як змінювалася поетична мова Латинської Америки. Ця подія — про те, як поезія формує і відображає наші уявлення про себе. Про те, як вона зшиває минуле з теперішнім, особисте з політичним, а далекий континент — з нами тут. Модерували подію Анабель Рамірес та Марина Марчук (співзасновниці видавництва латиноамериканської літератури “Компáс”)

На події звучала поезія в оригіналі та в перекладах українською.

Театр Воєнних Дій: Вистава «Стусанина» за віршами Василя Стуса

У залі  «ПідWall» Театр Воєнних дій показав виставу за поезіями Василя Стуса. Вистава має назву “Стусанина”. Легендарна вистава у виконанні ветеранів війни та чинних військовослужбовців. Цей спектакль створено за поетичними шедеврами видатного діяча культури й мистецтва, дисидента Василя Стуса та моментами його і нашої з вами біографії. У виставі використовуються:

- вірші Василя Стуса («мені здається, що живу не я», «звіром вити, горілку пити», «то все не так», «в мені уже народжується Бог», «чого ти ждеш», «із літопису Самовидця» та інші

- музика гуртів Rammstein та Bohren & der Club of Gore

- українська народна пісня та ще одна, не дуже...

Ця вистава про відчуття ліктя товариша і про відчуття ліктя під ребрами. Про те, якими ми могли би бути, і про те, якими ми є. 8 чоловіків, 20 текстів, 1 сцена. СТУСАНИНА неминуча.

Автор статті висловлює вдячність Театральній спільноті DSP та особисто режисеру, організатору фестивалю “Поетика” Алексу Боровенському за допомогу в створенні цього матеріалу.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм