Про харківську лояльність до кривавих героїв більшовизму

Цікава позиція щодо учасників Другої світової війни. Під деколонізаційне та декомунізаційне законодавство вони не потрапляють, у першу чергу учасники війни, українці, які воювали проти нацизму.

Харків'янам, пан на світлині маловідомий. Але я впевнений, що всі чули про вулицю Бакуліна в Харкові.

Іван Іванович Бакулін — народився в хуторі Хотунок (тепер — у складі міста Новочеркаська, рф), Області Війська Донського, Російської імперії. Один з організаторів підпільної роботи в Україні, секретар харківського підпільного обкому КП(б)У.

Чи можна віднести його до учасників Другої світової? Звичайно ні! Бакулін не був військовим. Звичайнісінький провокатор та ідейний більшовик, — чужинець, від діяльності якого постраждало багато цивільного населення Харкова. Після кожної акції таких "підпільників" від рук німців гинули десятки, а то й сотні заручників, після кожного вбитого від рук підпільників чи партизанів, німецького солдата, а тим паче офіцера в тилу — ще кривавіші репресії німецької окупаційної влади.

Іван Піддубний — уродженець слободи Липців, Харківської губернії; у минулому хорунжий Армії УНР, згадував про це так:

„Немало тоді постраждало також від провокаторів з російського (трьохкольорового й червоного) таборів.

В одному районі Харкова було забито німецького солдата. В зв'язку з цим німці зробили облаву в великій дільниці міста, де заарештували й розстріляли всіх (кількадесятків) чоловіків активного віку. На провінції, у Валківському районі, за вбивство німецького солдата розстріляно всіх чоловіків великого хутора.“

 

Дуже б не хотілось мати таких цивільних та червоно-ідейних "героїв" війни в топонімах свого міста. До того ж на їх місце претендують справжні Герої, а головне Герої боротьби за Незалежність України, а не комуністичної партії чи чужої країни з більшовицьким керівництвом у москві.