Фото авторки
У Києві відбулося читання та творче обговорення нової п’єси Ярослава Карпця “Волонтери”, присвяченої українським волонтерам та військовим, які віддали своє життя за свободу України
Зустріч у Vcentri hub Cолом’янський, до якої долучилися драматурги, актори, режисери та ветерани, засвідчила важливу суспільну потребу в осмисленні національної трагедії війни та збереженні пам'яті про полеглих.
На початку зустрічі автор п'єси, Ярослав Карпець, одразу окреслив головну мету своєї роботи: створити ритуал пам'яті та культуру пам'яті, яка має стати звичкою для нації.
Кожного дня у нас смерті, втрати, і просто забувається взагалі про подвиг цих людей: волонтерів Олексія Антонова та Анастасії Тагірової, військовослужбовця ТРО ЗСУ Богдана Стефанишина. Мені хочеться, щоб про них пам'ятали бодай хоча б у цій п’єсі», — наголосив драматург.
Сила матеріалу підтвердилася емоційною реакцією присутніх. Режисерка-постановниця Марина Пучерова зізналася, що текст викликав у неї «мурашки по шкірі», що для автора стало найвищим показником того, що він написав щось важливе.
Професійне середовище визначило п’єсу як «нестандартну» та «психологічно важку» через її документальну природу. Режисерка й сценаристка Ірина Климовських-Боровська підкреслила, що для успішної реалізації на сцені потрібен «ексклюзивний погляд» людини, яка зможе «пропустити» матеріал через себе і знайти баланс між сухим фактажем і художньою дією.
Особливо глибоку думку висловила режисерка й педагогиня пані Ольга Дончук, відзначивши, що «п’єса не лише про біль, а й про «момент надії»: історія про намір усиновлення дитини після трагічної втрати власної стає потужним символом «нації, що розвивається» і не занепадає духом.
Це настільки круто! Коли будуть вкраплені у цих сценах надії, воно буде давати поштовх рухатися далі…», — вважає пані Ольга.
Режисерка-постановниця Марина Пучерова поділилася своїм художнім баченням, яке включає застосування сучасних театральних рішень:
Відеопроєкції. Планується дозняти реальні сцени (наприклад, на вокзалі), щоб підсилити автентичність.
Аналогія з Каїном і Авелем. Пані Марина вирішила використати біблійний пролог, аби провести чітку аналогію з трагедією війни, коли ті, хто називає себе «братами», вбивають, а волонтери стають справжніми захисниками, допомагаючи людям на окупованих територіях.
Меморіальний фінал. Кульмінацією вистави має стати потужний і меморіальний фінал з фотографіями реальних героїв. Також розглядається ідея створення коридору з фотографій при вході, що емоційно занурить глядача у тему ще до початку вистави.
Волонтери також виконують свій подвиг… Це дуже важливо і актуально зберегти пам'ять про тих героїв, які вклали частину себе у нашу Перемогу і свободу», — підкреслила Марина Пучерова.
Актуальність п'єси підтвердив і ветеран війни Андрій Ткачук, який запросив автора представити роботу на сцені Театру ветеранів, що займається осмисленням військових трагедій.
Обговорення завершилося важливою ініціативою: на майбутніх читаннях та презентаціях п’єси обов'язково буде проводитися хвилина мовчання на честь усіх загиблих захисників, медиків, волонтерів та працівників критичної інфраструктури.
П’єса «Волонтери» за жанром – це трагедія загибелі волонтерів у двох актах. Її постановка – необхідний для суспільства крок, який поєднує мистецтво та громадянську позицію, нагадуючи, що навіть із великого болю народжується надія, яка дає рух і бажання жити та творити далі.
В постановці вистави задіяні: поетеса з Харкова Світлана Щиголєва, актриса Ксенія Лісовська, випускниця Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва Ярослава Федорченко, студентка Київського національного університету культури і мистецтв Світлана Лєбєдєва. Голоси загиблих волонтерів озвучує діючий актор- військовослужбовець, який реабілітується після поранення.
Прем’єра вистави планується 5 грудня 2025 року на День волонтера.
Слідкуйте за нами у соціальних мережах:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз