"Сам...один": прем'єра психологічної драми у театрі "Вільні"

Знову повний зал. 27 глядачів. Дякую кожному глядачеві за те, що він знайшов час і сили прийти на виставу, переглянути її. Дякую друзям і знайомим за підтримку: Світлані Кривошеєвій, Марії Косян, Андрію Кароєву, Марині Браташ, Володимиу Царенку,

Зал затамував подих. Після кількох хвилин почав гучно аплодувати. Після паузи зала наповнилася глядацькою вдячністю за чудову режисуру Kisilevska Olexandra, за гру талановитих акторів театру Театр «Вільні» і за мою драматургію. Глядачі підходили до акторів, режисерки, до мене, дякуючи за це дійство. Звісно, cпектакль цей складна психологічна драма-детектив, усім зараз нелегко, кожен переживає свою драму, але театр - це відкритий простір, у якому драма показуються через гру акторів і розкриття їх персонажів на сцені. Оприявнюється на сцені, стукає до їх сердець, звертається до душі, комунікує з минулим або теперішнім досвідом, часом зачіпає за живе.

Для будь-якого автора боляче, коли ріжуть його текст. Це наче по-живому лезом пройтися. Та сцена вимагає дії, скорочення, конфлікту, показу історії в спресованому часі й просторі. Ця хірургічна операція над текстом має відбутися, бо якщо вона не відбудеться, то глядач не висидить 1 добу на стільці. Занудиться й піде собі. І магії торкання до його душі не виникне.

Наша спільна робота з талановитою й чуттєвою режисеркою, людиною, яка тонко відчуває людей і смисли, закладені в тексті, робота ця принесла мені навіть більше за саму постановку. Вона дала мені глибоке розуміння специфіки театру, його жанрів, особливостей текстів саме для театру. Бо не з кожного тексту можна зробити виставу, не кожен текст надається для сценічного втілення. Це потрібно зрозуміти й прийняти.

Я надзвичайно вдячні пані Kisilevska Olexandra за пропускання матеріалу через себе, за розуміння його важливості попри його важкість. За сміливість працювати з живим автором. Це величезний ризик брати матеріал невідомого драматурга і ставити його на сцені.

Ризик цей викликаний багатьма факторами: ніхто не прийде на показ, погані відгуки, ігнорування події, повітряні тривоги, прильоти шахедів і балістики... До речі, під час показу вистави була повітряна тривога й летіли ракети. Благо, що не на Київ!

Ще один ризик, пов'язаний з постановкою драматургії на сцені, це той, що простіше ставити відомих драматургів. На Шекспіра, Мольєра, Брехта, Йонеско, Ібсена, Вайльда, Лорку... люди прийдуть охочіше. Ці імена здобули вже визнання в світі, їх багато хто ставив і ще ставитимуть. Тож зрозуміліше й простіше, безпрограшніше ставити відомих авторів. Невідомий автор, та ще й живий - це ризик на ризикові!

Розумію режисерів, які не беруться ставити молодих і невідомих. Та тут можна згадати, що колись свого часу метри літератури теж колись були невідомими, молодими, їх ніхто не знав і п'єси їх не одразу стали світовими хітами. Тільки через певний час, навіть не завжди при житті, вони ставали відомими й популярними. До чого я все це веду? Не помиляється той, хто нічого не робить. Тільки шляхом проб і помилок можна збагнути свій шлях у мистецтві, тільки рух уперед допомагає збагнути цінність створеного й показаного людям. А чи залишиться воно через 50-100 років? Цього ніхто не знає.

Достеменно знаю одне, що тема вистави хоч і важка, не всі її приймають і розуміють, але після Синього кита з'явилися нові ігри, і через ці нові ігри знищується наша молодь - цвіт нашої нації. Крізь важкоту п'єси йдуть не тільки глядачі, а йде автор, режисерка, актори,..після них уже глядачі. На жаль, постійно з'являються нові ігри, які зомбують дітей. На превеликий жаль від самогубств, на які дітей програмують куратори з рф - це переходить у фазу тяжких кримінальних злочинів: підпал автівок військових ЗСУ, мітки диверсантів для наведення ракет, колаборційна діяльність, псування техніки й майна критичної інфраструктури тощо. Небезпечна гра запускає серію незворотних дій, після вчинення яких повернення до нормального життя - неможливе. Тому п'єса має місце бути, чи надовго ця історія? Думаю,до закінічення війни - 100 відсотків.

Дякую чудовим акторам за участь у виставі й майстерну гру на сцені: Anna Glukhovtsova, Севіль Мехтієва, Инна Поливода, Masha Davydenko, Олексій Гроза, Сергій Чернієвський.

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

Телеграм Фейсбук Інстаграм