«Ти помилився, Пушкіне великий…». Або про один сонет в перекладі Максима Рильського

Про це пише онук поета та його тезко Максим Рильский.

Зверніть увагу на епіграф рукопису, чорновий автограф якого зберігається в архіві Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Рильський ніби пропонує, але водночас й утверджує, підкреслює, наполягає, що це його особистий варіант перекладу.

А хто поставить під сумнів довершеність перекладу самого Рильського?

Сонет надруковано посмертно. Спочатку в збірці «Сонети», упорядкованої Богданом Максимовичем Рильським  («Молодь», Київ, 1969) з блискучою передмовою Дмитра Павличка, а згодом у 8 -му томі перекладів 20-ти томного зібрання праць М. Т.Рильського, (Київ, Наукова думка, 1985).

Зміст й спрямованість вірша із циклу Орсага «Криваві сонети.28» не потребує додаткових тлумачень й коментарів. Це лише один із більш як 50 сонетів, перекладених Максимом Рильським.

Сонет - улюблена віршова форма поета - супроводжувала всю його творчість – ще від неокласичних збірок 20-х років. Він відстоював і захищав сонет в його перевагах й в праві на існування навіть в суперечках з найбільшим другом Андрієм Малишком, який згодом мусив був визнати правоту старшого товариша.

Не коментує в передмові сонет і Дмитро Павличко. Але поряд з іменами Гете, Пушкіна, Міцкевича, сонети яких перекладав Рильський, називає Гвездослава.

«… Перекладні сонети Рильського мають подекуди дзвінкішу викінченість , аніж оригінальні,- писав в передмові Дмитро Васильович Павличко.- Перекладач сонета настільки обмежений у виборі форми і словесного матеріалу, що змушений, як кажуть гуцули, «танцювати в решеті», тобто крутитися в на одному й тому ж місці. Віртуозність такого перекладу стає непомітною, оскільки можливість комбінування слів - «площа для танцю» - мікроскопічна.»

Попри присутність у Зібранні творів Максима Рильського, переклад 28-го «Кривавого сонета»  можна вважати доволі рідкісним, адже в інтернеті читач швидше знайде широко розповсюджене оцифрування "Сонетів" Павола Орсага в перекладі Дмитра Павличка.

А щодо політичної доцільності перекладу цього вірша в передостанній рік життя Максима Рильського, саме Дмитро Павличко, узагальнюючи, на підсумок резюмує:

«… Стежачи за розвитком «сонетного» Рильського, можна скласти собі доволі точне уявлення про драму його всієї душі, душі запаморочливих, океанічних глибин, де плитке місце може виникнути лише в результаті катастрофічного затоплення високих гірських кряжів…».

"Громада" представляє читачам цей переклад.

ПАВОЛ ОРСАГ (ГВЕЗДОСЛАВ)

З «КРИВАВИХ СОНЕТІВ. 28»

Переклад Максима Рильського:

Ти помилився, Пушкіне великий,

в роздратуванні мовивши сліпім,

що в руськім морі злитися однім

повинні всі слов’янські наші ріки,

а коли ні, то висохнуть навіки.

 

Сама природа поглядам твоїм

Перечить, барвам даючи земним

Дорогу вільну, шлях многоязикий.

 

Дух – як вода, що випари свої

У понадземні посила краї,

Щоб знов на рідний лан вони спадали,

Їй ненавистен вод гнилих застій.

 

Річки, що з духу людського постали,

у течії не вмістяться одній.

 

 

 

Читайте також:

Свідчення очевидців і тих, хто вижив… Топ-10 фільмів і розслідувань лютого про війну на Харківщині та в Україні

Будемо раді Вашій підписці в наших соцмережах: 

Телеграм:  https://t.me/gromada_group

Фейсбук:  https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti

https://www.facebook.com/gromada.grp