Книга “Уламки”, авторка ІнґіҐерда (Ірина Рудика)
Справжнім відкриттям для мене і витвором мистецтва стала книга “Уламки”. Її авторка ІнґіҐерда (за наполяганням поетикині ці два слова ліпше писати разом), а в миру вона Ірина Рудика. І це видання не тільки поезія, а й цілий артбук. З англійської мови cлово арт перекладається на мистецтво; бук – це книга. Отже, це мистецька книга, графічний альбом, який складається із колекції зображень та ілюстрацій.
Але як же без поезії, поезія ж про війну – це особлива стигма. І тут варто зазначити важливу деталь, що є творчість мілітарна або ветеранська, писана саме безпосередніми учасниками війни. Це і військові, парамедики, волонтери, медики, фіксери, документатори війни, наші громадяни, які перебувають в окупації та інші.
Тут хотілося б згадати когорту яскравих митців: Борис Гуменюк, Артем Чех, Cергій Пантюк, Володимир Вакуленко – К., Вікторія Амеліна, Валерій Пузік, Максим Кривцов, Ярина Чорногуз, Олександр Терен, Олександр Михед, Гліб Бабіч, Віталій Запека, Артем Чапай, Дмитро Лазуткін та багато інших.
Інша планида у авторів-цивілів, цивільних громадян, які не брали участь в бойових діях або не перебували на окупованих територіях. З такими авторами дещо складніше, адже вони не завжди на слуху й про них не так часто пишуть у ЗМІ, й самі вони не завжди активні в поширенні власних ідей та книг у суспільстві. Обидві категорії авторів украй важливі. У всьому світі необхідно волати про агресію рф проти України, про кровожерливого диктатора Путіна і його зграю кровопивць, про стотисячні жертви серед українців і скільки жертв ще буде… Ця література про війну повинна пульсувати в суспільстві оголеним нервом, постійним болем у душах мільйонів людей землі-матінки, важким спогадом, гіркою пам’яттю, настирливим бажанням до Перемоги над путінським агресором. Ці дві течії літературних текстів необхідні не тільки зараз, ще на майбутнє для наших прийдешніх поколінь, які будуть досліджувати, аналізувати, рефлексувати, меморіалізувати, згадувати найбільшу катастрофу українства в XXI століття.
“Уламки” – це 14 віршів про тяжкі жіночі долі. Тут є Тетяна. “У Ірпені вічний спокій знайшов її тато”. А ще є Іра. “Їй у труні у Франківськ привезли її хлопця”. Також Тая. “Того ранку в лікарню не довезли її маму”. “У Каті війна відібрала коханого чоловіка”, “…Рая. У гості тепер на чай не прийде її сусідка”. Скільки таких Тетян, Ір, Тай, Кать, Рай у цілій і єдиній нашій неньці? Вони мають ім’я, за цими іменами ховаються такі важкі історії. Про них авторка написала коротко, влучно, болісно, тяжко. Поетичні фіксації втрат відлунюють болем у серці, важкими споминами в душі, пульсуючим оголеним нервом війни.
Щоб іноземці знали правду про війну, ІнґіҐерда зібрала цілу команду однодумців, які допомогли втілити її задум. Робота над проєктом тривала цілий рік. Аліна Кундукова переклала ці болючі поетичні фіксації жіночих доль англійською мовою. Польською мовою тексти Ірини Рудики переклали Ірина Сажинська та Микола Білик. Та ж Ірина Сажинська зробила шедевральні ілюстрації до книги, розкидані в різних її частинах. Передмову до книги написала письменниця, перекладачка, членкиня творчого об’єднання “НЕСПІЛКА” Катерина Пилипчук.
Рядки ІнґіҐерди пульсують болем, поетичні уламки потрапляють у саме серденько, фіксація злочинів рф на території України у віршованій формі значно глибше западає в душу й змушує добре замислитися над долею нашої Батьківщини, її непростим шляхом у майбутті.
Слідкуйте за нами в соціальних мережах!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз