Книга Володимира Вакуленка " Повернення"
У Видавництві “Ліра-К” вийшла книжечка віршів Володимира Вакуленка. Називається цей маленький збірничок віршів “Повернення”. Ще у 2023 році побачила світ ця книжка, в м‘якій обкладинці. Та до моїх рук вона дійшла лише зараз. Піксельна обкладинка, червоні літери на ній і фото самого автора. Він назавжди в нашому серці житиме, доки його пам’ятатимуть.
Володимир Вакуленко повертається до нас своєю творчістю, cвoїм революційно-анархічним словом, своїм викликом і протестом. Він свідомо будить українське суспільство власною творчістю, щоб воно не впало в сплячку, не забуло про ті цінності, за які бореться століттями. Це вагоме слово.
В самій збірочці віршів зо 10. І всі вони на різну тему. Це ті твори, які автор ще за життя встиг надіслати на конкурс “Коронація слова”. Тут є і присвята мексиканській художниці Фріді Кало, величні слова про кримськотатарський прапор, революційні заклики до білоруського народу скинути врешті диктатора. А ще в книжці знайшлося місце медитативній ліриці, філософському осмисленню життя, його швидкоплинності та скоротечності. І навіть музичні ритми знайшли собі місце в цій книжечці.
Володимир Вакуленко дуже плодовитий автор. Його поезія принесла автору відомість й визнання ще за життя. Відзнака “Срібний тризуб”, приурочена до 20-річчя Незалежності України. Автора відзначили на конкурсі патріотичної поезії “Золотий Тризуб” (2011 рік), Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2012 рік), Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2014 рік), Міжнародного конкурсу “Коронація слова” (Спеціальна відзнака в номінації “Пісенна лірика”) та багатьох інших.
Він є автором низки книг. Це і збірки поезій: “Монограмота” (2008 рік), “Ви…не” (2011 рік), „Ми, Провінція!” (2012 рік), “УБД-реінкарнація” (2016 рік); дитячі вірші й казки надруковані в таких книгах: “Сонечкова сім’я” (2011 рік), “Татусева книга” (2014 рік), “Ukrainian Fairy Tales for Little Patriots” (2016 рік), а також роману “Інфаркт для Гурманів.Щоденник вар’ята” (2016 рік) та інші.
Останній печальний акорд у житті цього талановитого чоловіка – це волонтерство і смерть в окупації. Болісна, важка, непоправна втрата для сучасної української літератури, втрата для близьких, родичів і друзів. Та Володимир Вакуленко живий у своїх віршах, у спогадах колег по перу, в тих вулицях, які назвали його іменем, у посмертній пошані в Україні. Поет живий доки його пам’ятають, ми пам’ятаємо, Володимире Вакуленку, cпи спокійно.
Слідкуйте за нами в соціальних мережах!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз