Карантинні штрафи: три помилки патрульних, що збережуть ваші гроші

Ігор Рожок 10.05.2020 у 14:24 292

Поліція вже склала понад 6 тисяч протоколів за порушення карантину. Проте штрафи отримують одиниці. Як українці ходять без масок та не платять за це - читайте у нашому матеріалі.

Карантинні штрафи: три помилки патрульних, що збережуть ваші гроші

Якщо ви порушили правила карантину, будьте готові заплатити від 17 до 35 тисяч гривень. Тобто всього лише перебування на вулиці без маски і прогулянка групами більше двох осіб або відвідування парків та скверів може обернутися серйозними фінансовими проблемами .

Під заборону підпали настільки елементарні речі, що не порушити їх важко. Здавалося б, українці мають зубожіти через штрафи, але цифри говорять про інше. Розбираємося, в чому справа.

 

Протокол не значить штраф: судова статистика

 

28 квітня Державна судова адміністрація опублікувала статистику щодо розгляду справ за порушення карантину. 

 

Останній звіт Харківської поліції за цей період датується 23 квітня. Тоді поліцейські повідомили про 705 протоколів. Проте ДСА говорить, що до них надійшло тільки 140, а реально опрацьовано лише 77. Безпосередньо в суді розглянуто 22 справи, з яких дві закінчилися штрафом. Інші 55 протоколів відправили назад на доопрацювання.

По Україні було складено 6141 протокол, із яких встигли розглянути тільки 1120. Штрафи отримали 150 людей, а на доопрацювання відправили 739 протоколів. Розгляду очікують ще 4282. Це говорить про перевантаженість судів.

 

Наша поліція нас береже: чому протоколи - це не страшно

 

Найголовніша проблема штрафів для порушників - неправильно складені протоколи. Якщо в ньому допущена хоча б одна помилка, можете спати спокійно - вас не зможуть отрафувати. Є три види найпоширеніших "проколів" патрульних:

 

Перша помилка - відсутність конкретної норми порушення. Складаючи протокол, патрульний повинен вказати, що конкретно людина порушила. Часто ж правоохоронці лише зазначають абстрактну юридичну норму: стаття 44-3 КУпАП. Судді ж відправляють такі протоколи назад.

 

Річ у тім, що стаття 44-3 "бланкетна" - у юриспруденції цей термін означає, що в статті не прописані конкретні речі, за які потрібно карати. У ній говориться лише про порушення правил карантину. А ось сам список цих порушень знаходяться в Постанові Кабміну та Законі України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Крім того, окремі норми може визначати місцеве самоврядування. Їх і треба писати в протоколі.

 

Друга помилка - докази. Для адміністративного протоколу потрібні факти, які підтверджують правопорушення. Переважно це свідчення очевидців. За їх відсутності суддя не може розглядати справу.

 

Так сталося у справі Валентина Бур’янова, який хотів вплав дістатися до закритого Гідропарку у Києві. На березі його зустріли патрульні, які склали протокол. Проте суд відправив його назад через відсутність свідків. 

 


 

Третя помилка - несправжній порушник. Переважно такі допускають стосовно бізнесменів, які працюють всупереч забороні. Схематичний сценарій: поліцейський бачить не закритий заклад, згадує про карантин та складає протокол на працівників. Проте порушником у цьому випадку є не вони, а власник закладу.



А якщо їх доопрацюють?

 

Вище ми згадували, що судді відправляють неправильні протоколи на доопрацювання. Але це не значить, що вони повернуться до суду.

 

Річ у тім, що є Інструкція, яка забороняє вносити зміни до підписаного протоколу. У ній зазначено:

 

“Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.”

 

Якщо протокол правильний

 

Але якщо протокол склали правильно, не варто засмучуватись, бо люди уникають штрафу і в цих випадках. Проте цей спосіб менш надійний. Тут усе вирішує не закон, а настрій судді. Якщо удача на вашому боці, то справу зовсім закриють або ви обійдетеся усним попередженням.

Наприклад, суд Чернівецької області не побачив порушення у справі про відсутність маски в одного з місцевих жителів. У постанові сказано, що громадянин не зобов’язаний її купувати чи шити.

Суддя звернулась до ст. 8 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб”. Там сказано, що  протиепідемічні заходи фінансує держава, а фізичні особи роблять це тільки у випадках, передбачених законом. Таких випадків у цій справі суддя не побачив.

 

Загалом справи, які закінчились попередженням, вирізнялися наступним: особа визнала свою провину та не мала великих матеріальних можливостей.

 

Проте редакція рекомендує: залізний метод зберегти гроші та власне здоров’я - не порушувати карантин.


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини