Економіка-2025: траєкторії, що розходяться, і невизначеність для світу, України і Харківщини
Економіка. Бiзнес | 24 січня, 2025 у 8:43 | 1,346 | Автор: Олена Зеленина

Колаж Олени Зеленіної.
Прогноз ВВП світової економіки на 2025 рік: $115 трлн, Україна матиме $190 млрд. США є найбільшою економікою світу вже понад 100 років, і в 2025 році збережуть своє лідерство на рівні $30,3 трлн.
Експерти зазначають, що серед країн із розвиненою економікою економіка США сильніша, ніж прогнозувалося раніше, завдяки збереженню високого внутрішнього попиту.
«Громаді», звісно, цікаво, який внесок у цей попит зробила... Україна. Саме, адже російсько-українська війна стимулює в США зростання оборонних замовлень із «плюшками», що випливають із цього, як для «першої держави світу», так і її громадян.
Індія обійшла Великобританію…
Другий за величиною, за оцінкою Світового банку, Китай ($19,5 трлн) також збереже свою позицію, що триває вже 15 років поспіль. На ці дві країни разом припадає понад дві п'ятих (43%) світового ВВП, що становить $115 трлн.
Втім, останнім часом у першій п'ятірці відбулися зміни.

Німеччина ($4,9 трлн) обігнала Японію ($4,4 трлн) у 2024 році, ставши третьою найбільшою економікою. Тим часом Індія ($4,3 трлн) обійшла Великобританію ($3,7 трлн), посівши 5-те місце у 2020 році.
Очікується, що всі три країни збережуть свої позиції до 2026 року, коли, за прогнозами, Індія спочатку випередить Японію на четверте, а потім Німеччину на третє місце у 2028 році.
Тим часом, в районі позначки топ-10 Австралія, за прогнозами, випередить Іспанію, посівши 13-е місце в цьому році. А Бразилія, як очікується, увійде до вісімки лідерів до 2028 року.
Світовий банк очікує, що зростання світової економіки продовжиться на рівні 3,2% завдяки зниженню ставок, оскільки інфляція відступає на ключових ринках у США та Європі.
Прогноз для України
У лютому виповниться третій рік російського вторгнення в Україну, яке раніше було ключовим фактором, що спричинив зростання інфляції в Європі після пандемії.
Україна у 2025 році матиме ВВП $190 млрд (у поточних цінах) та посяде 58-е місце у світі - між Нігерією ($195 млрд, 57-е) та Марокко ($168,7 млрд, 59-е).
Нагадаємо, що, згідно за даними Світового банку, ми у 2021 році мали $200 млрд - це був рекорд за усі роки незалежності.
Прогнозується, що зростання сповільниться до 2 відсотків у 2025 році за умови, що активні бойові дії триватимуть цілий рік. За умови їх припинення, у 2026 році очікується значне відновлення, на рівні 7 відсотків, підкріплене споживанням та інвестиціями у реконструкцію.

Аналіз Світового банку є його першою систематичною оцінкою ефективності економік, що розвиваються, у першій чверті 21 століття.
Він показує, що протягом першого десятиліття економіки країн, що розвиваються, зростали найшвидше з 1970-х років.
Проте після світової фінансової кризи 2008-2009 років прогрес сповільнився.
Глобальна економічна інтеграція похитнулася: як частка ВВП, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до економік, що розвиваються, становить приблизно половину рівня початку 2000-х років.
Останній ізраїльсько-палестинський конфлікт триває вже рік, втягуючи в себе сусідні Ліван та Ємен і порушуючи ключові судноплавні маршрути.
Нові глобальні торговельні обмеження у 2024 році були в п’ять разів більші, ніж у середньому за 2010-19 роки.
У результаті загальне економічне зростання впало — з 5,9% у 2000-х роках до 5,1% у 2010-х роках і до 3,5% у 2020-х роках.
Що збільшувало розрив
між багатими та бідними?
З 2014 року, за винятком Китаю та Індії, середні темпи зростання доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, були на піввідсоткового пункту нижчими, ніж у багатих економіках, що збільшувало розрив між багатими та бідними.
До речі, країни, що розвиваються, важливіші для світової економіки, ніж на початку століття. На них припадає близько 45% світового ВВП, порівняно з 25% у 2000 році. Їхня взаємозалежність також зросла: понад 40% експорту їхніх товарів надходить до інших країн, що розвиваються, що вдвічі більше, ніж у 2000 році.
Економіки, що розвиваються, також стали важливим джерелом глобальних потоків капіталу, грошових переказів та допомоги на розвиток іншим країнам, що розвиваються:
між У 2019 і 2023 роках на них припадало 40% світових грошових переказів— порівняно з 30% у першому десятилітті століття.
Збільшення на 1 відсотковий пункт зростання ВВП трьох найбільших економік, що розвиваються — Китаю, Індії та Бразилії — має тенденцію призводити до сукупного приросту ВВП майже на 2% в інших країнах, що розвиваються, через три роки.
Однак ці наслідки становлять лише половину ефекту зростання в трьох найбільших економіках: Сполучених Штатах, зоні євро та Японії.
Коротше кажучи, добробут економік, що розвиваються, все ще тісно пов’язаний із зростанням у трьох великих розвинених економіках.
Прогнози залишаються несприятливими. Глобальна політична невизначеність залишається високою, а ризики несприятливих змін у торговельній політиці загрожують торгівлі, потокам капіталу та перспективам зростання в регіоні.
Додаткові торговельні обмеження можуть ще більше погіршити торговельно-економічні показники.
Військові витрати зросли в усіх країнах регіону, і будь-яка подальша ескалація російського вторгнення в Україну може призвести до подальшої дестабілізації.
Кліматичні ризики також залишаються значним викликом для регіону, зумовлені зростаючою вразливістю до екстремальних погодних явищ, таких як посухи та повені.
Жодного краденого зернятка
не проскочить?
Гарна новина для аграріїв. Справедливість стає ближчою: запускається унікальна система Grain Verification Scheme (GVS) для боротьби з незаконним вивезенням українського зерна з окупованих територій.
В межах Берлінської конференції міністрів сільського господарства разом з британським та литовським колегами підписав український міністр Віталій Коваль підписав відповідний Меморандум.
Як виявилося, це – перший крок на рівні імплементації стратегічної угоди між Україною та Великою Британією, яка стане основою нашої співпраці на найближчі сто років.
У Литві порт Клайпеда стане ключовим хабом для перевірки походження агропродукції.
Інноваційна база даних від Великої Британії: передові технології визначення місця вирощування допоможуть захистити інтереси українських фермерів і прозорість ринку.
У 2024 році Британії було передано зразки українського зерна для встановлення його генетичного коду. Це частина тих зразків, які щороку кожен регіон передає до Науково-дослідного інституту експертизи сортів рослин для досліджень.
Фахівцями накопичено велику базу генетичних даних, яка тепер дасть змогу довести справжнє походження зерна, яке росіяни продають як своє.
Генетичний моніторинг збираються розширити й на інші порти, через які може відбуватися перевалка вантажів з Євразії до Європи.
За оцінками Світового банку, прямі та непрямі втрати для сільського господарства України за роки війни сягають понад 80 млрд доларів.
З осені минулого року росіяни максимально намагаються перешкодити надходженню українського зерна на світовий ринок, завдаючи ударів по інфраструктурі портів Чорного моря.
Дії країни-агресора також призводять до зростання вартості послуг страхових компаній, які обслуговують морські перевезення.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, врожай зернових, зернобобових та олійних культур 2022 року скоротився порівняно з довоєнним 2021 роком на 37% - до 67,7 млн тонн, 2023 року вдалося поліпшити ситуацію і зібрати 81,6 млн тонн, а станом на листопад 2024 року обсяг врожаю становив 68,9 млн тонн.

Ще одна добра новина: уряд Польщі вніс до переліку критичної прикордонну інфраструктуру, аби обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону в майбутньому.
Згідно з інформацією Державної митної служби, на які посилається Мінагрополітики, експорт зернових і зернобобових культур протягом 2021-2024 років зростав.
Харківщина між оптимізмом
і песимізмом
До великої війни Харківщина була промисловим регіоном з багатогалузевим комплексом та великим економічним потенціалом. Область посідала третє місце за кількістю підприємств і п’яте – за обсягом реалізованої продукції.
За час війни Харківщина стала одним з найбільш зруйнованих регіонів, а 22 з 56 громад області були окуповані. Прибутки підприємств Харківщини зменшилися втричі. Найсуттєвіше зменшилася фінансова спроможність окупованих та прифронтових громад.
Коаліція галузевих та бізнес-спільнот Харкова та області (КОХА) наприкінці грудня минулого року провела опитування стану та потреб бізнесу Харківщини.

Основні висновки:
Більшість бізнесів залишаються у місті Харкові або області, але значна частка релокована у інші регіони України чи навіть за кордон. Частина бізнесів зупинена через воєнні дії.
Однак, незважаючи на постійне перебування під загрозою безпеки, майже половина підприємців очікує зростання обороту і прибутку у 2025 році.

Як зазначає КОХА, результати опитування є відображенням настроїв та тенденцій серед тих, хто взяв у ньому участь, і не можуть вважатися репрезентативними для всієї бізнес-спільноти регіону. Водночас, отримані дані надають важливу інформацію для аналізу поточного стану та визначення ключових напрямків підтримки бізнесу.
Читайте також:
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз